Дипломная работа: Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в сучасних умовах розвитку економіки України

Дипломная работа: Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в сучасних умовах розвитку економіки України

Міністерство фінансів України

Дніпропетровська державна фінансова академія

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема роботи: Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в сучасних умовах розвитку економіки України

Виконана студентом

Оцінка

Керівник

Допущено до захисту

“___” __________________ 2005 р.

Завідувач кафедри

Дніпропетровськ

2005

Анотація

Дипломної роботи “Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в сучасних умовах розвитку економіки України”

студента гр. _______________________________________________

Науковий керівник ____________________________________________

Дипломна робота складається з вступу, 3 розділів, висновків і пропозицій.

Робота викладена на 108 сторінках, містить 26 таблиць, 16 рисунків, 38 сторінок додатків. Список використаної літератури містить 46 найменувань.

Предмет досліджень дипломної роботи: основні результати та тенденції розвитку оподаткування сільгоспвиробників-юридичних осіб в Україні, діяльність районної податкової інспекції та податкові відносини, що виникають в процесі регулювання підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, як інструмент впливу на фінансово-господарську діяльність сільгоспвиробника.

Об’єкт досліджень дипломної роботи: сільськогосподарське підприємство - ТОВ “УНІРЕМ-АГРО”(м. Дніпродзержинськ) на мікрорівні та структура і обсяги надходжень фіксованого сільгоспподатку в місцеві бюджети Дніпро-петровської області на макрорівні за 2002 -2004 роки (структурна чисельність сільгоспвиробників з ФСП - 5,14%, структурна доля ФСП в місцевих бюджетах області на 2005 рік складає 0,435% , а доля ФСП у зведеному бюджеті області зовсім незначна та складає 0,147%).

Практична цінність отриманих результатів: проведені дослідження обґрунтовано підтвердили, що при реформуванні суспільних відносин в Україні спрощена система оподаткування для сільгоспвиробників у вигляді ФСП – це додаткові 30% суми чистого прибутку сільгоспвиробника та, відповідно, державна дотаційна підтримка розвитку сільського господарства України.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Податкове навантаження на сільськогосподарські підприємства в Україні

1.1 Сутність, види, класифікація податків в Україні

1.2 Спрощена система інтегрованого оподаткування сільгоспвиробників у вигляді фіксованого сільськогосподарського податку

Розділ 2. Аналіз адміністрування податків з сільгоспвиробників (юридичних осіб) в районній податковій інспекції

2.1 Структурно-функціональна організація роботи районної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську

2.2 Організація обліку та звітності у системі оподаткування на районномурівні

2.3 Організація документальних перевірок платників податків заалгоритмами розподілу платників податків за категоріями уваги

2.4 Аналіз впливу стягнення податків на фінансово-господарчу діяльність сільськогосподарських підприємств (на прикладі ТОВ “УНІРЕМ-АГРО” за 2002 – 2004 роки)

2.4.1 Загальна характеристика сільськогосподарського підприємства ТОВ “УНІРЕМ-АГРО””(платник податків в Дніпродзержинськійта Криничанській районних інспекціях Дніпропетровської області)

2.4.2 Аналіз складу і джерел утворення майна (активів) та фінансових результатів діяльності ТОВ “УНІРЕМ-АГРО

2.4.3 Вплив податків на фінансово-господарську діяльність ТОВ “УНІРЕМ-АГРО

Розділ 3. Шляхи вдосконалення механізму оподаткування сільськогосподарських підприємств

3.1 Динаміка структурної долі фіксованого сільськогосподарського податку в податкових надходженнях по ДПІ в м.Дніпродзержинську та по Дніпропетровській області

3.2. Порівняльний аналіз загального порядку оподаткування та впливу продовження існування фіксованого сільськогосподарського податку на ефективність роботи сільгоспвиробника (на прикладі ТОВ “УНІРЕМ-АГРО

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Кожна конкретна податкова система є відображенням податкової політики, яка проводиться державою. Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов`язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Важливу роль у формуванні ефективної податкової політики належить обґрунтуванню оптимальних принципів оподаткування. А.Сміт сформулював чотири фундаментальні принципи або "закони", що стали класичними і придатні для будь-якої економічної системи[1]: перший - піддані держави повинні брати участь в утримуванні уряду відповідно до свого доходу, яким вони користуються під захистом держави; другий - податок який зобов'язана сплачувати кожна окрема особа має бути точно визначений (строк оплати, спосіб платежу, сума платежу); третій - податок повинен стягуватися в той час і таким способом, які найзручніші для платника; четвертий - податок має бути розроблений таким чином, щоб він стягував з народу як найменше грошей понад те, що необхідно для формування державного бюджету.

Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях. Їх дві - "фіскальна" й "економічна"[2].

Фіскальна полягає в формуванні грошових доходів держави. Гроші потрібні їй на утримання державного апарату, армії, розвитку науки і техніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. Із зібраних у вигляді податків коштів держава покриває витрати на освіту, будує школи, вищі учбові заклади, дитячі будинки, платить зарплату викладачам і стипендію студентам. Частина коштів йде на охорону здоров`я. З цього ж джерела і витрачаються гроші на будівництво державних підприємств, споруд, доріг, захист навколишнього середовища. Економічна функція податків полягає у впливі через податки на суспільне відтворення, тобто охоплює будь-які процеси в економіці країни, а також соціально-економічні процеси в суспільстві. Податки в цій функції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але й зробити беззмістовною підприємницьку діяльність.

Актуальність досліджень дипломної роботи : Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. При цьому держава не може задовольнятися лише загальними пропорціями розподілу ВВП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена суспільства. Іншими словами, податкова політика повинна влаштовувати і державу, і платників податків[3].

Предмет досліджень дипломної роботи : основні результати та тенденції розвитку оподаткування сільгоспвиробників-юридичних осіб в Україні, діяльність районної податкової інспекції та податкові відносини, що виникають в процесі регулювання підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, як інструмент впливу на фінансово-господарську діяльність сільгоспвиробника.

Об’єкт досліджень дипломної роботи: сільськогосподарське підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ “УНІРЕМ-АГРО”(м. Дніпродзержинськ) за 2002 -2004 роки, яке має основне сільсько-господарське виробництво (оренда землі) в смт.Акимовка (Криничанський район Дніпропетровської області) .

Мета досліджень дипломної роботи: аналіз впливу податків на фінан-сово-господарську діяльність підприємств та, окремо, сільськогосподарських підприємств, виявлення основних закономірностей механізму стягнення податків, розробка пропозицій щодо удосконалення механізму нарахування та сплати податків, розробка пропозицій щодо реформування системи податків.

Задачі досліджень дипломної роботи :

аналіз сучасного податкового навантаження на підприємства сільгоспвиробників в Україні;

аналіз структури та організації діяльності районної податкової інспекції;

аналіз методів обліку нарахування та сплати податків, адміністрування податків податковою інспекцією на основі “коридорів уваги по податковим ризикам”;

аналіз впливу оподаткування на фінансові результати діяльності сільськогосподарського підприємства ТОВ “УНІРЕМ-АГРО” та виявлення податкових проблем у підприємства;

аналіз обґрунтованості рішення про пролонгацію дії закону України про спрощену систему оподаткування сільгоспвиробників до 2009 року та пропозицій про внесення такої системи до перспективного Податкового Кодексу України.

Інформаційне забезпечення : статистичні дані доходної частини Державного бюджету України та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області в 2002 – 2004 роках, фінансова та податкова звітність ТОВ “УНІРЕМ-АГРО” за 2002 –2004 роки.

Методологічне забезпечення : структурування податкових надходжень за реєстрами бюджетної класифікації, ретроспективний аналіз показників податкової звітності, аналітична обробка та групування показників в динаміці

Практична цінність отриманих результатів: при реформуванні суспіль-них відносин в Україні спрощена система оподаткування для сільгоспвироб-ників у вигляді ФСП – це додаткові 30% суми чистого прибутку та державна підтримка розвитку сільського господарства України за рахунок непрямої дотації зниженням податкового тиску.

Розділ 1. Податкове навантаження на сільськогосподарські підприємства в Україні

1.1 Сутність, види, класифікація податків в Україні

Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною еконо-мічною категорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використання частини національного доходу на загально-державні потреби.

Процес виникнення та становлення податків як особливої форми соціаль-них відносин пройшов декілька етапів [38,с.47].

Перший етап виникнення податкових відносин пов’язаний з рабовлас-ницькими суспільствами. Виникнення держави як особливого інструменту ре-гулювання суспільних відносин та захисту права приватної власності стало безпосередньою причиною існування податків. Основними формами оподатку-вання цього періоду стають прямі (подушний, поземельний) податки та непря-мий – мито, як специфічна форма оподаткування торговельної діяльності.

Другий етап розвитку податків відбувся в умовах феодального способу господарювання, який в свою чергу поділяється на періоди раннього та пізньо-го середньовіччя. Особливість раннього середньовіччя полягає в натуральному характері податків. Основними носіями податків виступали селяни (як вільні, так і закріпачені), що пов’язано з особливостями земельних відносин. Реципієнтами (отримувачами) податків виступали місцеві феодали. Для пізньо-го середньовіччя характерним стають процеси централізації державної влади в руках монархів, що викликало відповідну концентрацію державних фінансів в руках центральної вла-ди і розширення кола платників податків за рахунок духовенства, дрібних та великих феодалів, міського населення.

На третьому етапі в буржуазних суспільствах, які прийшли на зміну абсолютним монархіям, відбувалось остаточне формування сучасної системи оподаткування. Оскільки провідною верствою в цей період стає буржуазія, нею встановлюються нові принципи оподаткування (справедливість, рівномірність та дешевизна податків, запровадження податків виключно парламентськими законами тощо). Виникають такі сучасні форми оподаткування, як пряме при-буткове оподаткування, остаточно формується підсистема непрямого оподатку-вання – специфічних та універсальних акцизів. Суттєвою особливістю слід вважати запровадження системи обов’язкового соціального страхування та превалювання регулюючої функції оподаткування над фіскальною.

Сьогодні Україна вибудовує свою податкову систему, орієнтуючись на найрозвиненіші країни світу. Адже податкова система є найважливішою осно-вою економічної системи кожної розвиненої країни. З одного боку вона забез-печує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним знаряддям реа-лізації її економічної доктрини. Податки – це об’єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціально-економіч-ного стану країни. Жодна держава не може обійтись без податків, що є голов-ним у її відносинах з суб‘єктами господарювання. Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.

Сутність податків полягає в обов’язковому перерозподілі національного доходу з метою формування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий, обов’язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної оплатності з боку держави.

До основних термінів сучасної системи оподаткування в Україні відно-сяться [31, с.22]:

1. Податок (збір, внесок до державного цільового фонду) – в Україні це обов’язковий платіж до бюджетів різних рівнів або державних цільових фондів, що здійснюються в порядку і на умовах, визначених законодавством України щодо оподаткування.

2. Суб`єкт, або платник податків, зборів та обов’язкових платежів – це особи, на яких Конституцією України та податковим законодавством покладено обов’язки:

а) сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі;

б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов’язкові платежі до бюджетів і до державних цільових фондів.

Платник податків може визнаватись суб’єктом оподаткування одним або декількома податками, зборами та обов’язковими платежами в залежності від діяльності, яку він провадить, володіння майном або інших обставин, у разі наявності яких виникають податкові зобов’язання.

Суб’єктом оподаткування може визнаватись й особа, на яку відповідно до податкового законодавства України покладено обов’язки щодо нарахування податків, зборів та обов’язкових платежів, утримання їх з платника та перерахування до бюджету.

Суб’єктами оподаткування або платниками податків, зборів та обов’язкових платежів є юридичні або фізичні особи, міжнародні об’єднання та організа-ції, які відповідно до чинного податкового законодавства безпосередньо зобо-в’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Податкове законодавство завжди розпочинається з визначення суб’єктів оподаткування або платників податків, зборів та обов’язкових платежів, оскіль-ки необхідно чітко знати, хто повинен платити той чи інший вид платежу до бюджету чи до державного цільового фонду та хто несе перед державою відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату цього платежу.

3. Об`єкт оподаткування – юридично обумовлений факт або подія, після настання яких у суб’єкта виникає обов’язок сплатити податок; з економічної точки зору об’єктом оподаткування можуть виступати доход, прибуток, майно, грошовий капітал або розмір споживання.

Кожен податок, збір та обов’язковий платіж має самостійний об’єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством. Об’єкт оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.

4. Предмет оподаткування – фізична, якісна характеристика об’єкту, яка виступає еквівалентом об’єкту з метою оподаткування.

5. Одиниця оподаткування – це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об`єкта оподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об`єкт оподаткування.

6. Податкова ставка – законодавчо установлений розмір податку на оди-ницю оподаткування. Існують такі підходи до встановлення податкових ставок:

- універсальний ( для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);

- диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок).

За побудовою ставки бувають:

- тверді (встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні):

а) фіксовані – встановлені конкретних сум;

б) відносні – визначені відносно до певної величини (наприклад, у процентах до мінімальної заробітної плати).

- процентні ставки встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вони поділяються на три види:

а) пропорційні ставки, які не залежать від розміру об`єкта оподаткування;

б) прогресивні ставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів об`єкта оподаткування:;

в) регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру зростання об`єкта оподаткування.

7. Податкова квота – це частка податку платника, яка може бути визна-чена як в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування.

8. Податковий оклад - остаточна сума, що підлягає сплаті до бюджету; в більшості податків визначається як добуток бази оподаткування на ставку оподаткування.

9. Джерело сплати податку – фінансовий фонд суб’єкта оподаткування, за рахунок якого відбувається сплата податку. Як правило, джерелом можуть виступати прибуток , валовий доход, чистий доход фізичної особи тощо.

10. Податкова пільга – законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків. зборів та інших обов’язкових платежів.

Оскільки податки мають ознаки фінансових відносин (перерозподіл коштів та формування фондів), можна розрізнити такі основні функції податків як категорії фінансів:

1. Фіскальна – основне призначення полягає в мобілізації та накопиченні коштів в державних фондах.

2. Розподільча (соціальна) - одним із призначень податків є розподіл сус-пільних доходів з боку більш сплатоспроможних верств населення та суб’єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економіки на користь суб’єктів невиробничої сфери тощо.

Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.

3. Регулююча функція – податки як інструмент примусового вилучення частини доходів суспільства здатні суттєво впливати на стан національної економіки. Позитивний вплив дозволяє говорити про стимулюючу роль податків, негативний – про дестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічній політиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д.Рузвельта в роки Великої Депресії 1920-30-х рр.

4. Контрольна функція – допоміжна функція, яка полягає в контролі за допомогою податків за джерелами і обсягами доходів суспільства та напрямками їх використання.

Класифікація податків як економічної категорії проводиться:

- за формою оподаткування;

- за економічним змістом об’єкта оподаткування;

- в залежності від рівня державних структур, які їх встановлюють;

- за способом їх стягнення (в залежності від територіального рівня);

- в залежності від способів встановлення ставок оподаткування;

- в залежності від встановленого порядку використання;

- за суб’єктом оподаткування.

Історично, за формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі. Критерієм такого поділу стала теоретична можливість перекладання обов’язку сплати податку на іншу особу — на споживача продукції. Критерій перекладання податку на споживача для визнання цього податку прямим чи непрямим є загальноприйнятим, але неточним, оскільки при певних умовах прямі податки також можуть бути перекладені на споживача продукції через механізм ціноутворення.

Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном. До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки. Вони встановлюються на дохід або майно платника податків і сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто має більш високі доходи та більше майна. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважає справедливим. У розвинених країнах світу, таких, як США, Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40–90 відсотків в загальній сумі податкових надходжень [34, с.13].

Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання. Оскільки платниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаються до ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для ок-ремого платника податку прямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна.

До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту (суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки доволі широко використовуються в усьому світі, оскільки при відносно простому ме-ханізмі їх стягнення вони забезпечують стабільні й суттєві доходи держави та ухилитися від їх сплати важко. Крім того, психологічно ці податки сприйма-ються платниками легше, ніж прямі, адже вони приховані у ціні товару, роботи, послуги. Тому платник податку в момент його сплати не завжди усвідомлює, що сплачує податок державі.

За економічним змістом об’єкта оподаткування всі непрямі податки від-носяться до податків на споживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18