| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
МЕНЮ
| Курсовая работа: Виготовлення деталей та їх класифікаціяРис.1.1 S1 = 65 мм2; S2 = 104,6 мм2; S3 = 221,7 мм2; S4 = 3608,7 мм2; S5 = 224,6 мм2; S6 = 314,2мм2. Об’єм частин і деталі в цілому: V1-3 = (2S1 + 2S2 + S3) ∙ H2 = (2 ∙ 65 + 2 ∙ 104,6 + 221,7) ∙ 35 = 19631,5 мм3 V1 = = = 162,5 мм3 V3 = S3 ∙ Н3 = 221,7 ∙ 6 = 1330 мм3 V4 = S4 ∙ Н4 = 3608,7 ∙ 12 = 43304,4 мм3 V5 = S5 ∙ Н5 = 224,6 ∙ 4,5 = 1010,7 мм3 V6 = S6 ∙ Н6 = 314,2 ∙ 12 = 3770,4 мм3 Vд = V1-3 - 2V1 - V3 + V4 + V5 - V6 = 19631,5 - 2∙162,5 - 1330 + 43304,4 + 1010,7 - 3770,4 = 58521 мм3 = 58,5 см3 Маса деталі: Gд = Vд ∙ γ = 58,5 ∙ 0,00785 = 0,46 кг Згідно цієї таблиці при масі деталі 0,46 кг і річному випуску N = 5000шт., тип виробництва - середньосерійний. 2. Технологічний розділ 2.1 Вибір виду заготовки і обґрунтування методу її одержання 2.1.1 Вибір заготовки та її обгрунтування Вибір виду заготовки грає велику роль у технологічному процесі механічної обробки деталі. Чим ближче за формою і розмірами вихідна заготовка до готової деталі тим менше часу необхідно для її обробки, менше йде матеріалу, і, отже, нижче собівартість виробу. Враховуючи вид виробництва (середньосерійний) і матеріал заготовки (сталь 20Х) можна запропонувати два варіанти отримання заготовок: 1. з гарячекатаного листового прокату по ГОСТ 19903-74 (як на базовому підприємстві); 2. з штампованої поковки, отриманої у відкритих штампах на КГШП. Для виявлення кращого варіанту заготовки необхідно визначити розміри заготовки по кожному варіанту і їх масу за формулою: Gз= Vз · γ, де: Gз - маса заготовки, кг; Vз - об’єм, заготовки, см; - питома вага матеріалу, для сталі 45: γ = 0,00785 кг/см Потім за допомогою коефіцієнту використання матеріалу і вартості виготовлення заготовки виконуємо порівняння і обираємо найкращий варіант. Варіант № 1. Заготовка з листового прокату. Рис.2.1 За ГОСТ 19903-74 знаходимо найближчу необхідну товщину листового прокату: 38 мм. Заготовка з листа вирізається газорізкою. При цьому припуск на сторону повинен бути не менше 8 мм. Остаточно розміри заготовки такі: довжина L = 122 + 8 ∙ 2 = 138 мм ширина В = 40 + 8 ∙ 2 = 56 мм Розрахуємо об’єм заготовки: V= 38 х 138 х 56 = 293664 мм3 = 293,7 см3 Масса заготовки: GVγ = 293,7 · 0,00785 = 2,3 кг Коефіцієнт використання матеріалу: Kвм = = 0,2 Розраховуємо вартість заготовки з прокату за формулою: C де: Cі = 4100 грн - вартість 1 т матеріалу сталі 20Х; Свідх = 700 грн - вартість 1 т відходів = 8,14 грн Варіант №2 Заготовка - штамповка на КГШП. Рис.2.2 Використавши ГОСТ 7505 - 89 " Поковки стальні штамповані. Допуски, припуски і ковальські напуски " визначаємо припуски на лінійні і діаметральні розміри та допуски на них. Все це заносимо у таблицю: Таблиця 2.1 За даними цієї таблиці знаходимо об’єм заготовки. Для цього її розбиваємо на прості фігури (Рис.2.3) і розраховуємо їх об’єм, а потім всієї заготовки. Рис.2.3 V1 = 42,8 ∙ 23,1 ∙ 20,2 = 19971 мм3 V2 = 103,6 ∙ 42,8 ∙ 14,5 = 64294 мм3 V3 = 10426 мм3 V4 = = 3213 мм3 Vшт = V1 + V2 +V3 - V4 = 19971 + 64294 + 10426 - 3213 = 91478 мм3 = 91,5 см3 Маса заготовки: Gшт = Vшт · γ = 91,5 · 0,00785 = 0,72 кг Коефіцієнт використання матеріалу: Квм = = = 0,64 Визначаємо вартість заготовки - штамповки: Сшт = ( · Gшт · Кп · Кс · Кв · Км · Кт) - (Gшт - Gд) , с.31 де: Кп = 1,0 - коефіцієнт, що залежить від умов виробництва с.38 ; Кс = 0,75 - коефіцієнт, що залежить від групи складності заготовки табл.2.12 ; Кв = 1,33 - коефіцієнт, що залежить від маси заготовки табл.2.12 ; Км = 1,0 - коефіцієнт, що залежить від матеріалу заготовки с.37 ; Кт = 1,0 - коефіцієнт, що залежить від точності заготовки с.37 ; Сшт = ( · 0,72 · 1 · 0,75 · 1,33 · 1 · 1) - (0,72 - 0,46) · = 2,76 грн Отримані дані для зручності зводимо у таблицю. Таблиця 2.2
Виходячи з величини коефіцієнту використання матеріалу, вартості заготовки та типу виробництва визначаємо, що доцільно застосувати заготовку - штамповку, отриману на КГШП. При цьому економія металу з однієї заготовки дорівнює: Е = G пр - G шт. = 2,3 - 0,72 = 1,58 кг На всю річну програму: Ep = E · N =1,58 ·5000 = 7900 кг = 7,9 т На річну програму у гривнях: Er = Ep · Cі = 7,9 · 4100 = 32390 грн 2.1.2 Стислий опис способу отримання заготовкиСпочатку від прутка металу із сталі 20Х відрубають необхідну заготовку. Її об’єм дорівнює об’єму готової заготовки з урахуванням окалини і облою. Потім заготовку нагрівають у термічних печах до необхідної температури. Нагріту заготовку розташовують у відкритий штамп і штампують на КГШП. Така штамповка забезпечує виготовлення відносно точних штамповок без зсуву і з підвищеною у порівнянні з молотами продуктивністю. Після штамповки заготовку для зняття залишкових напруг відпалюють. Для зняття задирків і окалини заготовку галтують або травлять у розчині соляної кислоти. 2.1.3 Вибір загальних припусків і розрахунок розмірів заготовки по таблицямПрипуски і допуски на обробку поковок визначаються по ГОСТ 7505-89 ”Поковки стальні штамповані. Допуски, припуски та ковальські напуски”. За цим ГОСТом розраховуємо всі припуски, крім 2-х: діаметру отвору і товщина деталі 12-0,12. Ці два розміри ми розрахуємо розрахунковим методом. Отримані результати зводимо у таблицю 2.1. 2.1.4.Визначення операційних припусків, розмірів та допусків на один діаметральний та один лінійний розміри розрахунковим методом. Розрахунок припуску на діаметральний розмір виконуємо для точного отвору Ø20Н9 (+0,052). Деталь виготовлена з сталі 20Х ГОСТ 4543-71. Заготовка - штамповка на КГШП, другого класу точності. Поверхня Ø20 виконана по 9 квалітету точності і має параметр шорсткості 2,5√. Тому маршрутна технологія обробки цієї поверхні має вид: 1.зенкерування попереднє; 2.розгортання остаточне. Розрахунок припусків ведеться у порядку зворотньому маршрутній технології. Мінімальний припуск при обробці внутрішніх поверхонь (двосторонній припуск) визначається за формулою: , стр.175 [2] де: - висота нерівностей профілю на попередньому переході табл.12 с.186 і табл.24 с.188 [2] - глибина дефектного поверхневого шару на попередньому переході - ті ж таблиці. ΔΣі-1 = де: Δекс = 0,8 мм - відхилення від концентричності отворів табл.17 с.186 Δжол = 0,5 мм - жолоблення поковок типу дисків і важелів, що отримують на пресах табл.17 с.186 Δ = = 0,943 мм = 943 мкм - для заготовки; = 943 · 0,06 = 57 мкм = 0,057 мм - для зенкерування = 943 · 0,02 = 19 мкм = 0,019 мм - для розгортання εί - погрішність установки заготовки на переході, що виконується табл.4.13 с.81, εί = 60мкм = 0,06 мм - при встановленні у пневматичні лещата попередньо обробленої заготовки. Вибрані дані заносимо у таблицю. Таблиця 2.3
Розраховуємо мінімальний припуск на механічну обробку: а) припуск на зенкерування 2Z = 2 · (160 + 200 + ) = 2610 мкм = 2,61 мм б) припуск на розгортання 2Z = 2 · (32 + 50 + ) = 330 мкм = 0,33 мм Визначаємо розрахункові та граничні розміри: d = d = 20,052 мм d = d = d - 2Z = 20,052 - 0,33 = 19,722 мм d = d = d - 2Z = 19,722 - 2,61 = 17,112 мм d = 20,000 мм d = d - δ = 19,722 - 0,3 = 19,422 мм d = d - δ = 17,112 - 0,9 = 16,212 мм Визначаємо граничні та загальні припуски: 2Z = 0,33 мм 2Z = 2,61 мм 2Z = d - d = 20,000 - 19,422 = 0,578 мм 2Z = d - d = 19,422 - 16,212 = 3,21 мм 2Z = 2Z + 2Z = 0,33 + 2,61 = 2,94 мм 2Z= 2Z+ 2Z = 0,578 + 3,21 = 3,788 мм Результати всіх розрахунків для зручності зводимо у таблицю. Таблиця 2.4
|
ИНТЕРЕСНОЕ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|