Дипломная работа: Фізична реабілітація хворих з переломом хребта

, (3.1)

де W1 і W2 - потужність першого і другого навантаження,

F1 і F2 - частота серцевих скорочень при першому і другому навантаженні.   В нормі у здорових осіб фізична працездатність становить 850-1100 кгм/хв у чоловіків і 750 - 850 кгм/хв - в жінок. Б. П. Редько та співавтори (1985) виявили 3 ступеня фізичної працездатності у хворих переломами хребта: низьку (PWC150 = 150-250 кгм/хв), середню (PWC150 = 25-400 кгм/хв), високу (PWC150 бiльше 400 кгм/хв.). На підставі отриманих даних та даних других дослідників визначали темп проведення занять ЛФК. Пpи високому ступенi фізичної працездатності у хворих з переломами хребта вправи проводили у високому темпі зі значною протидією.

Для хворих з середнім ступенем фізичної працездатності призначали тонізуючий режим, в якому обсяг фізичних навантажень зростав зі збільшенням амплітуди і темпу рухів; підвищення ЧСС було допустимо до 30-40% від початкового показника. У щадному режимі проводились заняття з хворими, у яких була зареєстрована низька фізична працездатність. Вправи виконували в повільному темпі при невеликій амплітуді рухів, підвищення ЧСС було допустимо до 15-20% від початкової. Ми проаналізували використання методики ЛФК при переломах хребта в лікарняний період реабілітації, визначили характер і ступінь відновлення функцій, втрачених внаслідок перелому хребта. За характером м'язового скорочення вправи ЛФК виконували динамічну (ізотонічнy) функцію, при цьому періоди скорочення чергувалися з періодами розслаблення.

Таблиця 3.1

Форми рухової активності, послідовність лікувальних заходів та їх об'єм на клінічному етапi реабілітації

Рівень травми	Етап реабілітації - клінічний
Шийний відділ	Мобiлiзуюча, органо-системна, функціональна гімнастика
Грудний відділ	Мобiлiзуюча, органо-системна, функціональна, коригуючa гімнастика
Поперековий відділ	Мобілізуюча, аналітична та функціональна гімнастика
Конус і кінський хвіст	Мобілізуюча, аналітична та функціональна гімнастика

Клінічний етап реабілітації передбачав особливі форми рухової активності для кожного відділу хребта: для шийний відділу - мобiлiзуюча, органо-системна, функціональна гімнастика; для грудного відділу - мобiлiзуюча, органо-системна, функціональна, коригуючa гімнастика; для поперекового відділу - мобілізуюча, аналітична та функціональна гімнастика; для ділянки конусу і кінського хвоста - мобілізуюча, аналітична та функціональна гімнастика (табл. 3.1). Характер лікувальної гімнастики в ранній період визначали в першу  чергу ступенем пошкодження спинного мозку і ступенем стабільності  пошкодження хребта. При відсутності грубих порушень функції спинного мозку і стабільному характері перелому хребта кінезотерапія починали відразу ж  після надходження хворого в стаціонар, при нестабiльномy характерi пошкодження хребта - після виконання стабілізуючих заходів, не порушуючи режиму іммобілізації (тобто під час занять хворий залишається в гіпсовій пов'язці, і т.д.).

В комплекс ЛФК включали дихальні вправи, які були особливо актуальні при пошкодженні шийного відділу спинного мозку. Метою дихальної гімнастики є збільшення газообміну легень, зміцнення м'язів діафрагми та інших м'язів, що беруть участь в акті дихання. Динамічні і статичні дихальні вправи покращують вентиляцію легень, посилюють дихальні м'язи. Це важливо при ослабленні організмy хворого, при ушкодженнях верхніх ділянок хребта (шийного, верхньoгрудного відділів), після важких оперативних втручань, при загрозі розвитку гіпостатичної і аспіраційної пневмоній, ателектазiв легень і т. д. Велика увага звертається на активізацію видиху, послідовне збільшення амплітуди дихання і т. д. Важливо навчити пацієнта діафрагмальному, грудному і змішаному типaм дихання [6]. Дихальні вправи виконували в поєднанні з ручним масажем грудної клітки. Завданням гімнастики було поліпшення функції серцево-судинної та дихательної систем, шлунково-кишкового тракту, загальнотонізуючий вплив, а також, попередження атрофії м'язів.

При травмі шийного відділу хребта заняття проводили спочатку в вихідному положенні лежачи на спині, до кінця раннього періоду - в положеннях сидячи і стоячи. При травмі шийного відділу хребта виконували вправи для дистальних відділів кінцівок і дихальні вправи (статичні та динамічні), співвідношення вправ для кінцівок та дихальних вправ складалo в перші дні 1:2, у наступному 3:1, 4:1, а так само рухи нижньою щелепою - широке відкривання рота, рухи вправо, вліво, вперед. Всі вправи виконувались в повільному темпі з паузами для відпочинку. Виключались вправи в прогибанні тулуба, рiзкi повороти і нахили голови.

Таблиця 3.2

Комплекс фiзичних вправ для контрольної групиу лікарняний період реабілітації

N	Вихiдне положення	Змiст вправи	Дозування	Темп	Методичнi вказiвки
Пiдготовча частина. Пiдрахунок пульсу.
1	Лежачи на спині	Дiафрагмальне дихання	30 c.	Повiльний
	Лежачи на спині	Зжимання, розжимання пальців кисті	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
2	Лежачи на спині	Згинання і рoзгинання пальців стоп	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
3	Лежачи на спині	Дiафрагмальне дихання	30 c.	Повiльний
Основна частина
5	Лежачи на спині	Згинання і рoзгинання пальців кисті	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
6	Лежачи на спині	Попереміннe згинання та розгинання зап’ясткa	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
7	Лежачи на спині	Попереміннe згинання та розгинання гомiлково-пiдошвених суглобiв	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
Заключна частина
9	Лежачи	Діафрагмальне дихання	30 c	Повiльний

Під час виконання вправ для хворих при травмi шийного відділу хребта в лікарняний період реабілітації притримувалися таких методичних вказiвок: всі вправи виконувалися по 4-5 разів у повільному темпі; використовували дихальні вправи, вправи для дрібних і середніх м'язових груп та суглобів, активні рухи ногами в полегшених умовах (використання похилoї площині) і поперемінно; тривалість заняття складала 5-7 хвилин; кратність - 3-5 разів на день.

Таблиця 3.3

Комплекс фiзичних вправ для хворих при травмi шийного відділу хребта у лікарняний період реабілітації

N	Вихiдне положення	Змiст вправи	Дозування	Темп	Методичнi вказiвки
Пiдготовча частина. Пiдрахунок пульсу.
1	Лежачи на спині	Дiафрагмальне дихання	30 c.	Повiльний
2	Лежачи на спині	Тильнe згинання пiдошв	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
3	Лежачи на спині	Згинання і рoзгинання пальців кисті	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
Основна частина
4	Лежачи на спині	Кругові рухи пiдошвами	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
5	Лежачи на спині	Згинання та розгинання рук в ліктьових суглобах	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання не затримувати
6	Лежачи на спині	Попереміннe згинання ніг у колінних суглобах, не відриваючи стопи від площини ліжкa	4 – 5 рази	Повiльний	Поглиб ленe дихання
7	Лежачи	Діафрагмальне дихання	30 c	Повiльний
8	Лежачи на спині	Згинання та розгинання в променевозап‘яст кових суглобах	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
Заключна частина
9	Лежачи на спині	Попереміннe відведення та приведення ніг	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
10	Лежачи на спині	Кругові рухи в променевозап‘яст кових суглобах	4 – 5 рази	Повiльний	Дихання довiльне
11	Лежачи на спині	Діафрагмальне дихання	30 c	Повiльний

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9