Постанова В.Р,

щоденно, за винятком вихідних днів. При цьому адміністрація

забезпечує, щоб кожний засуджений мав можливість відвідати магазин

або ларьок не менше 3–4 разів на місяць. Засуджені відвідують

торговельні пункти у час, відведений розпорядком дня.

Із приміщень камерного типу виправно-трудових установ виводити

засуджених для придбання продуктів харчування і предметів першої

потреби забороняється. У приміщеннях камерного типу продукти

харчування і предмети першої потреби для засуджених закуповуються

спеціально призначеними для цього працівниками виправно-трудових

установ. З цією метою кожному засудженому, який має право на

придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, видаються

бланки-заяви (додаток 12), які після заповнення їх засудженими

здаються адміністрації. Працівник, який робить покупку, попередньо

перевіряє у фінансовій частині або в бухгалтерії виправно-трудової

установи наявність грошей на особистому рахунку засудженого.

Придбаний товар видається засудженому під його особистий підпис на

заяві. Придбання продуктів харчування і предметів першої потреби для

осіб, яких тримають у приміщеннях камерного типу установ по виконанню

покарань, проводяться два рази на місяць.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

( 25, сторінки 14–15

Перелік продуктів харчування та предметів першої потреби, які дозволено

купувати засудженим.

1. Продукти харчування:

Будь-які продукти харчування та тютюнові вироби (за винятком продуктів, які

швидко псуються, спиртних напоїв та пива, чай – не більше 1 кг, а

тютюнові вироби не більше 30 пачок або махорки фабричної розфасовки).

2. Предмети першої потреби, які дозволено продавати засудженим:

- Майки, труси, носові хусточки, панчішно-шкарпетні вироби, рукавиці,

тапочки кімнатні (спортивні), носки, шарфи.

- Господарське і туалетне мило, зубний порошок та паста, крем до та

після гоління.

- Поліетиленовий посуд, пластмасові футляри для окулярів, мила та

зубних щіток.

- Кухлі та ложки.

- Електричні, механічні бритви, безпечні з касетними голівками.

- Гребінці, гребінка, дзеркало, щітки зубні, для одягу та взуття, крем

для взуття.

- Шахи, шашки, доміно, нарди.

- Учбові зошити, поштові конверти, картки, марки, прості олівці,

кулькові ручки, чорнила та стержні з мастикою (чорного, синього,

фіолетового кольорів).

- Сірники не більше 10 пачок, папір для паління.

- Спортивні костюми.

Примітка:

Вказаний асортимент продуктів забезпечується у межах, які надаються

торговельними фондами на місцях.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

додаток № 8 до ( 17, 25; сторінки 49–50

Перелік продуктів харчування і предметів першої потреби, які можна

відсилати засудженим у посилках (передачах) та зберігати при собі.

1. Продукти харчування:

Будь-які продукти харчування (за винятком тих, що швидко псуються, спиртних

напоїв та пива) і тютюнові вироби фабричної розфасовки, чай не більше

1 кг у посилці, передачі чи бандеролі, а тютюнових виробів – не більше

30 пачок цигарок або махорки.

2. Предмети першої потреби:

- натільна білизна (тепла і проста) – не більше двох комплектів;

- панчохи, шкарпетки, рукавиці – не більше двох комплектів;

- шарфи, носові хусточки, нитки та вироби з них;

- тапочки кімнатні, спортивне взуття (кеди, напівкеди, тапочки) по 1-й

парі;

- годинники ручні або кишенькові із некоштовних металів (1 одиниця);

- бритви електричні, механічні, а також безпечні з касетними голівками

(1 одиниця);

- електрокин’ятильники побутові промислового виготовлення (1 одиниця);

- туалетне приладдя (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка,

гребінець, креми до та після гоління, вазелін, шампунь);

- підручники і учбове приладдя, література та періодичні видання, у

тому числі релігійного змісту, письмовий папір, зошити, прості

олівці, ручки, чорнила, стержні, (з мастикою чорного, синього і

фіолетового кольорів), конверти, марки, картки;

- шахи, шашки, доміно, нарди;

- щітки для одежі та взуття, крем для взуття;

- спортивні костюми;

- сірники не більше 10 пачок.

Примітка:

1. Засудженим дозволяється направляти копії вироків та ухвал судів.

2. У бандеролях із продуктів харчування дозволяється направляти сухі

кондитерські вироби, предмети першої потреби, зберігати які не

заборонено.

3. Засудженим, які знаходяться у ПКТ, одиночних камерах колоній особливого

режиму продаж та зберігання чаю заборонено.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

додаток № 5 до ( 17, 26; сторінка 46

МІРИ СТЯГНЕНЬ

ТА ЗАОХОЧЕНЬ

Стаття 65. Міри заохочень, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.

За хорошу поведінку і чесне відношення до праці до засуджених можуть

застосовуватись слідуючі міри заохочень:

1. оголошення подяки;

2. занесення на дошку передовиків виробництва;

3. нагородження похвальною грамотою;

4. преміювання за кращі показники в роботі;

5. дозвіл на одержання додатково однієї посилки або передачі на

рік;

6. надання додатково одного короткострокового або довгострокового

7. побачення на рік, чи права на одні платні телефонні розмови

тривалістю п’ятнадцять хвилин;

8. дозвіл додатково витрачати гроші в сумі до п’ятнадцяти відсотків

мінімального розміру заробітної плати на купівлю продуктів

харчування і предметів першої потреби у святкові дні;

9. дострокове зняття раніше накладеного стягнення.

Засуджені, що доказали своє виправлення зразковою поведінкою і чесним

відношенням до праці, можуть бути у встановленому законом порядку

представлені до умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої

частини покарання більш м’яким покаранням.

Стаття 67. Міри стягнень, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.

За порушення вимог режиму відбування покарання до засуджених можуть

застосовуватись слідуючі міри стягнення:

10. попередження або догана;

11. позачергове чергування по прибиранню приміщень і території місця

позбавлення волі;

0.

0. позбавлення права на одержання чергової посилки або передачі і

заборона на строк до одного місяця купувати продукти харчування;

0.

0. скасування покращених умов утримання, передбачених статтями 38,

39 і 391 цього кодексу;

0. поміщення засуджених, що утримуються в установах по виконанню

покарань, в штрафний ізолятор з виводом або без виводу на роботу

на строк до п’ятнадцяти діб;

0.

0. переведення засуджених, що утримуються в установах по виконанню

покарань загального, посиленого та суворого режиму, в приміщення

камерного типу на строк до шести місяців.

Виправно-трудовий кодекс України, статті 65, 67

Закон України «Про внесення змін і доповнень...» від 27.07.94

ПОРЯДОК НАДАННЯ ЗАСУДЖЕНИМ ПОБАЧЕНЬ

Стаття 39. Побачення і телефонні розмови засуджених до позбавлення волі з

рідними.

Засудженим надаються побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох

годин і довгострокові до трьох діб.

Засудженим один раз на три місяці за наявності технічних можливостей

надається право на одні платні телефонні розмови тривалістю п’ятнадцять

хвилин під контролем адміністрації.

Засудженим за їх бажанням дозволяється заміняти тривалі побачення

короткостроковими, а також тривалі та короткострокові – телефонними

розмовами.

( 34. Побачення засуджених з родичами і іншими особами.

1. Засудженим згідно з нормами, встановленими Виправно-трудовим

кодексом України, надаються короткострокові і тривалі побачення.

Побачення із засудженими, які тримаються у різних виправно-трудових

установах, не дозволяються.

2. Короткострокові побачення надаються з рідними та іншими особами в

присутності представників адміністрації виправно-трудових установ. З іншими

особами побачення надаються тільки у тих випадках, коли, на думку

адміністрації, вони не будуть негативно впливати на засудженого.

У разі відмови у наданні побачень на заяві засудженого або особи, яка

бажає з ним зустрітися, робиться відмітка про причини відмови.

За бажанням засудженого побачення може бути замінено правом міжміської

телефонної розмови під контролем адміністрації за наявністю технічної

можливості.

Особам, засудженим до позбавлення волі у виправно-трудових колоніях

загального режиму два тривалих побачення замінюється на шість

короткострокових. Начальник виправно-трудової установи у винятковому

випадку з метою виховання може надати короткострокове побачення рідним і

засудженим, якого утримують у приміщенні камерного типу, штрафному або

дисциплінарному ізоляторі.

3. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з

близькими родичами, коло яких встановлене Виправно-трудовим кодексом

України.

4. Адміністрація виправно-трудової установи, як правило, звільнює

засуджених від роботи на період тривалих побачень з наступним або

попереднім відпрацюванням цього часу.

5. У разі епідемії, стихійного лиха або інших надзвичайних обставин, що

перешкоджають нормальній діяльності виправно-трудових установ, побачення

можуть бути тимчасово відмінені.

6. Поєднання побачень або роз’єднання одного побачення на декілька

періодів не дозволяється.

( 35. Порядок надання і проведення побачень та телефонних розмов.

1. Дозвіл на побачення надається начальником виправно-трудової установи

або особою, яка його заміщає, згідно заяви засудженого або особи, яка

прибула на побачення. Документами, які засвідчують особу, що прибула на

побачення, а також її родинні зв’язки, можуть бути паспорти, посвідчення

особи, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.

2. Особи, які прибули на побачення, приймаються начальником установи

або його заступником, начальником загону або черговим помічником начальника

установи. Вони інформуються про поведінку засудженого і попереджуються про

обов’язкове дотримання правил поведінки під час побачення, заборону

нелегальних передач та про негайне припинення побачень, якщо буде виявлено

порушення цих правил.

Гроші, цінні речі, а також предмети, заборонені для використання у

виправно-трудових установах, здаються на збереження контролеру по

проведенню побачень під розпис у спеціальному журналі (додаток 2).

При наявності достатніх підстав вбачати, що особа, яка прибула на

побачення, умисно передає засудженому предмети, вироби та речовини,

збереження яких в умовах місць позбавлення волі заборонено, або одержує від

засудженого нелегальним шляхом заборонені речі, начальник виправно-трудової

установи оголошує такій особі про те, що побачення їй буде надано тільки у

випадку й згоди на огляд її речей і одягу до і після побачення. Такий огляд

проводиться в порядку, встановленому цими Правилами. У випадку виявлення

замаскованих від огляду заборонених предметів і виявлення особи, яка

намагалась передати їх засудженому, вступають в дію правила законів про

адміністративні правопорушення.

Якщо особа, яка прибула на побачення, відмовиться від огляду речей і

одягу, тривале побачення із засудженим їй не дозволяється, але може бути

надане короткострокове побачення у випадку, коли засуджений на це має

право.

3. Побачення засудженому дозволяється не більше як з двома дорослими

особами, разом з якими можуть бути неповнолітні діти засудженого.

4. Тривалість побачень встановлюється адміністрацією виправно-трудових

установ. У всіх випадках короткострокові побачення не можуть тривати менше

двох годин, а тривалі – менше доби, якщо на менш коротких строках не

наполягають особи, які знаходяться на побаченні.

5. На побачення засуджені повинні прибувати в охайному вигляді. На

період тривалих побачень видається одяг, білизна і взуття зі змінного

фонду, який постійно зберігається у контролера по проведенню побачень, або

одяг цивільного зразку, який принесли рідні. Засуджені до і після побачень

підлягають повному обшуку. Їм надається можливість проносити в кімнати

тривалих побачень туалетні і курильні речі.

6. Пронос особам, які прибули на побачення з засудженими, в кімнату

короткострокових побачень будь-яких продуктів або речей не дозволяється.

До кімнат тривалих побачень дозволяється проносити продукти харчування

(за винятком вино-горілчаних виробів і пива) та одяг цивільного зразку для

перевдягання засуджених на період проведення побачень, а також предмети і

вироби, зберігання яких засудженим не заборонено.

Винесення продуктів і речей засудженими із приміщень тривалих побачень

забороняється.

Родичам засуджених, які перебувають на тривалих побаченнях,

дозволяється виходити за межі установи для придбання продуктів харчування

та предметів першої потреби.*

7. Під час побачень не дозволяється передавати засудженим або

засудженими будь-які предмети, документи, записки, креслення тощо.

Розмова на короткострокових побаченнях ведеться мовою, вибраною

особами, які прибули на побачення. Якщо ніхто з представників адміністрації

виправно-трудової установи або військовослужбовців не знають цієї мови, то

для контролю за змістом розмови може бути запрошений перекладач або інша

особа (за винятком), яка володіє цією мовою.

8. У разі порушення встановленого порядку поведінки на побаченні, воно

негайно припиняється, про що контролер доповідає особі, яка дозволила

побачення, а у разі її відсутності – черговому помічнику начальника

установи, який приймає остаточне рішення.

*) Наказ МВС України № 865 від 22.12.97 р.

( 38. Вирахування строків надання засудженим побачень, вручення посилок,

передач, бандеролей, і відправлення ними листів.

1. Перше побачення може бути надане засудженому при прибутті до

виправно-трудової установи, незалежно від того, коли він мав останнє

побачення у місцях попереднього ув’язнення. При наявності права на

короткострокове і тривале побачення вид першого визначає засуджений.

Наступне побачення надається по закінченню періоду, рівного діленню

дванадцяти місяців на кількість побачень даного виду, які надаються

засудженому протягом року.

2. Час, протягом якого побачення, телефонні розмови, посилки

(передачі), бандеролі засудженим не видавались у зв’язку з карантином,

стихійним лихом або переведенням виправно-трудових установ на особливий

режим, зараховується у строк, по закінченні якого засудженим можуть бути

надані ці пільги.

3. Засудженим дозволяється одержувати посилки (передачі) при прибутті

до виправно-трудової установи, незалежно від того, коли вони одержували

посилки (передачі) у місцях попереднього ув’язнення. Між попередньою і

черговою посилками (передачами) витримується термін, рівний діленню

дванадцяти місяців на загальну кількість посилок (передач), які

дозволяється отримувати засудженому протягом року на даному виді режиму.

Засудженим дозволяється у рахунок чергової посилки або передачі

виносити після тривалих побачень продукти харчування та предмети першої

потреби у кількості і асортименті, встановленими для посилок і передач.

4. Засудженим дозволяється одержувати бандеролі при прибутті до

виправно-трудової установи. Між попередньою і черговою бандеролями

витримується строк не менше шести місяців.

5. Засудженим дозволяється відправляти листи при прибутті до виправно-

трудової установи.

Примітка: близькими рідними являються мати, батько, чоловік, жінка,

діти, рідні брати та сестри, онуки, дід і баба, усиновлювачі, усиновлені.

Виправно-трудовий кодекс України, стаття 39

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

( 34, 35, сторінки 19–21; ( 38, сторінки 22–23

ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ЗАСУДЖЕНИМИ БАНДЕРОЛЕЙ

( 27. Порядок прийому та вручення засудженим бандеролей.

1. Засудженим, незалежно від призначеного їм виду режиму, дозволяється

одержання не більше двох бандеролей на рік. При цоьму бандеролі, одержані з

книготорговельної мережі за заявами засуджених, в рахунок чергових не

зараховуються.

З бандеролями, що надійшли на адресу засуджених, які вибули до інших

виправно-трудових установ, а також тим, що не мають права на їх отримання

(крім випадків, передбачених пунктом 3 цього параграфу), адміністрація

поступає в порядку, визначеному ( 26 цих Правил.

2. З урахуванням того, що із продуктів харчування згідно з Поштовими

правилами, у бандеролях можуть пересилатись тільки сухі кондитерські

вироби, вони підлягають врученню засудженим у повному асортименті. Із

предметів культурно-побутового вжитку, що надійшли в бандеролях, засудженим

видаються такі предмети, зберігання яких їм не заборонено.

У разі виявлення у бандеролях заборонених вкладів або у випадку

перевищення ваги такі бандеролі повертаються відправникам накладною

платнею.

3. Бандеролі, що адресовані особам, які відбувають дисциплінарне

стягнення у штрафних або дисциплінарних ізоляторах чи в карцерах, видаються

їм тільки після відбуття ними цих стягнень. Сухі кондитерські вироби,

одержані в бандеролях на адресу осіб, яких утримують в приміщеннях

камерного типу виправно-трудових установ загального, посиленого і суворого

режимів видаються адресатам тільки після відбуття ними міри стягнення.

( 28. Відповідальність за зберігання вкладів посилок і бандеролей.

У разі повернення відправникам посилок і бандеролей у зв’язку з

порушенням ними асортименту вкладень адміністрація виправно-трудових

установ відповідальності за збереження якості вкладеного не несе.

Адміністрація виправно-трудових установ забезпечує зберігання вкладень

посилок і бандеролей при умові, коли вони своєчасно не були вручені

засудженим у зв’язку з відбуванням ними дисциплінарного стягнення, але при

їх природному псуванні в силу тривалого зберігання відповідальності не

несе.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

( 27, 28, сторінки 16–17

ПОРЯДОК НАДАННЯ ЗАСУДЖЕНИМ КОРОТКОСТРОКОВИХ ВІДПУСТОК

Стаття 391. Короткострокові виїзди за межі місць позбавлення волі.

Засудженим, що утримуються у виправно-трудових установах загального

режиму, можуть бути дозволені короткострокові виїзди за межі місць

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5