Учебное пособие: Фінанси та фінансова система

-  25% прибуткового податку з громадян, що справляються на відповідній території;

-  25% плати за землю, що справляється на відповідній території;

-  плати за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою міністрів АР Крим та обласними державними адміністраціями.

   2).Для забезпечення реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які формуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:

-  50% прибуткового податку з громадян, що справляється на території сіл, селищ, міст районного призначення та їх об’єднань;

-  15% плати за землю, що сплачується на території сіл. Селищ, міст районного призначення та їх об’єднань;

-  плати за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями;

-  плати за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється державними адміністраціями;

-  надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями.

Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів:

1).місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

2).100% плати за землю – для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75% плати за землю – для бюджетів міст АР Крим та міст обласного значення; 60% плати за землю для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань;

3).податок з власників транспортних засобів;

4).надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

5).податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

6).плата за забруднення НПС;

7).кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власносності;

8).фіксований с/г податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

9).плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності;

10).надходження від грошово-речових лотерей;

11).податок на прибуток підприємств комунальної власносності;

12).інші надходження, передбачені законом.

4. Видатки місцевих бюджетів.

Видатки місцевих бюджетів	Видатки, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів до відповідних бюджетів	Видатки місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів
1. районних бюджетів та бюджетів міст АР Крим і міст обласного зна-чення	1)державне управління      (органи місцевого самоврядування міст республіканського, обласного значення та районного значення); 2)освіту: дошкільну освіту; загальну середню освіту; заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації; 3)охорону здоров’я: первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні, пологові будинки та ін.); програми медико-санітарної освіти; 4)соціальний захист та соціальне-забезпечення: державні програми соціального забезпечення (притулки для неповнолітніх, територіальні відділення соціальної допомоги); державні програми соціально захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім’ям з дітьми та ін.; 5)державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми ( театри, бібліотеки, музеї та ін.); 6)державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких навчальних шкіл всіх типів, заходи з фізичної культури і спорту та ін.	1)місцеву пожежну охорону; 2)позашкільну освіту; 3)соціальний захист та соціальне забезпечення: - програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї; - місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення; 4)місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів; 5)культурно-мистецькі програми місцевого значення; 6)програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення; 7)місцеві програми розвитку фізичної культури і спорту; 8)типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури місцевого значення; 9)транспорт, дорожнє господарства: регулювання цін на послуги метрополітену за рішенням органів місцевого самоврядування; будівництво, реконструк-цію, ремонт та утримання доріг місцевого значення та ін. 10)управління комунальним майном; 11)ін. програми, затверджені відповідною радою згідно законодавства.
2 бюджету АР Крим та обласних бюджетів	1)державне управління (представницьку і виконавчу владу АР Крим, обласні ради); 2)загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спец загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, школи інтернати; заклади професійно-технічної освіти, що перебувають у власності АР Крим і виконують державне замовлення; вищу освіту; післядипломну освіту та ін. освітні програми. 3)охорону здоров’я: первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського та обласного значення) та ін. 4)соціальний захист та соціальне забезпечення; 5)культуру і мистецтво: державно-культурно-освітні програми (республіканські та обласні бібліотеки, музеї, виставки); державні театрально-видовищні програми та ін. 6)фізичну культуру та спорт.
3 бюджетів сіл, селищ, міст районного значення	1)органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення; 2)освіту (дошкільну освіту і загальну середню освіту); 3)первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерські пункти); 4)сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

5. Фінансові проблеми місцевих бюджетів.

Найбільш масштабною фінансовою проблемою місцевої влади в Україні є так звана проблема “бідних” і “багатих” територій. ЇЇ суть полягає у тому, що адміністративно-територіальні утворення, на які поділена кожна держава, мають різну податкову базу і фінансовий потенціал. Це наслідок нерівномірності територіально-ресурсного потенціалу та продуктивних сил.

Території, які мають більш потужну податкову базу, обстоюють права на переваги у самостійному формуванні доходної частини своїх бюджетів. Навпаки, “бідні” території апелюють до центральної влади з вимогою – збільшити фінансову допомогу. Так виникають протиріччя між “бідними” і “багатими” територіями при розподілі і перерозподілі національного доходу. Арбітром у цій суперечці виступає центральна влада, яка змушена проводити політику бюджетного вирівнювання. Цей напрямок фінансової політики держави має надзвичайно важливе значення для збереження територіальної цілісності країни, єдності її бюджетної та податкової системи.

Окрім, проблеми “багатих” та “бідних” територій місцеві органи влади мають проблеми, такі як:

-  хронічна нестача фінансових ресурсів;

-  прихований дефіцит місцевих бюджетів;

-  нестабільність доходних джерел.

Тема 7. Фінансове забезпечення соціальних гарантій населенню.

1.  Фінансовий аспект соціальних гарантій.

2.  Cоціальне забезпечення населення України.

3.  Фінансування системи соціальних гарантій населенню.

1.  Фінансовий аспект соціальних гарантій.

Кожному громадянину в будь-якій країні потрібні соціально-економічні гарантії, які закріплюються в законодавчих актах.

В Україні соціально-економічні гарантії охоплюють три напрями:

а) держава гарантує кожному громадянину, який зайнятий трудовою діяльністю, нормальний рівень благополуччя через мінімальний рівень заробітної плати, посильні податки та невтручання в підприємницьку діяльність, що відбувається в межах чинного законодавства;

б) задоволення пріоритетних потреб суспільства, самостійне задоволення яких держава не може довірити кожному громадянину окремо. До таких потреб відносять отримання загальної освіти, виховання дітей і підлітків, проведення культурно-просвітницької роботи, підготовка кадрів, організація охорони здоров’я і розвиток фізичної культури тощо. Держава гарантує задоволення перелічених потреб за рахунок бюджету, в мінімально достатніх розмірах та у формі безплатних послуг;

в) вирівнювання рівнів життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких пов’язана переважно з причинами, що не залежать від їхніх трудових зусиль. Такими причинами можуть бути навантаження утриманців на працездатних, стан здоров’я, вік, втрата роботи, кризові явища в економіці. Формами задоволення відповідних потреб є пенсії, матеріальна допомога, стипендії, грошові виплати та їх індексація, пільга з податків, платежів і послуг тощо.

Механізм соціальних гарантій полягає в тому, що вилучаючи у громадян частину створеного ними національного доходу, держава повертає їм блага і послуги у формі освіти, дошкільного виховання, охорони здоров’я, культурного обслуговування, соціального страхування і забезпечення. За рахунок вилученої у громадян частини національного доходу держава надає певну кількість благ і послуг тим громадянам, які за фізичними даними не спроможні самі забезпечити всім необхідним (пенсії інвалідам з дитинства, утримання будинків для інвалідів і людей похилого віку, надання різних видів допомоги).

2. Соціальне забезпечення населення України.

Національна система соціального забезпечення населення охоплює:

- реалізацію прав громадян на працю і на допомогу з безробіття;

- оплата праці та мінімального розміру заробітної плати;

- підтримання життєвого рівня населення шляхом перегляду мінімальних розмірів основних соціальних гарантій в умовах зростання цін на споживчі товари і послуги;

- надання державної допомоги, пільг та інших видів соціальної підтримки малозабезпеченим громадянам і сім’ям, які виховують дітей;

- матеріальне забезпечення у разі досягнення пенсійного віку, тимчасової чи постійної втрати працездатності, втрати годувальника тощо.

Однією з форм соціального забезпечення населення є соціальне страхування, а саме:

- на випадок безробіття;

- медичне;

- від нещасних випадків на виробництві;

- пенсійне.

Соціальне страхування ґрунтується на принципах:

- обов’язковість соціального страхування всіх працюючих за наймом;

- забезпечення особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю, фермерам, членам кооперативів права вибору щодо участі в обов’язковому і добровільному страхуванні;

- обов’язковість фінансової участі застрахованих осіб у формуванні страхових фондів, що є головною умовою одержання права на соціальні виплати, їхню диференціацію в окремих видах соціального страхування;

- особливий порядок фінансування страхових фондів, що забезпечує автоматичне відтворення коштів на виплати за соціальним страхуванням;

- державні гарантії щодо виплат за соціальним страхуванням.

Здійснення заходів з соціального забезпечення фінансується з державного бюджету та позабюджетних фондів.

3. Система соціальних гарантій населенню.

Систему соціальних гарантій населенню складають:

- пенсійне забезпечення;

- державна допомога сім’ям з дітьми;

- цільова грошова допомога громадянам з мінімальними доходами;

- індексація грошових доходів населенню;

- державне регулювання цін;

- пільги і допомога Героям Радянського Союзу і повним кавалерам Ордена Слави;

- соціальні гарантії ветеранам війни;

- соціальні гарантії ветеранам праці та іншим громадянам похилого віку;

- допомога на поховання;

Пенсійне забезпечення охоплює виплату пенсій за віком, соціальних пенсій, пенсій інвалідів війни, учасників війни, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Пенсії виплачуються з Пенсійного фонду України.

Державна допомога сім’ям з дітьми призначається:

- по вагітності та пологах;

- одноразова допомога при народженні дитини;

- по догляду за дитиною;

- грошові виплати матерям ( батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;

- по догляду за дитиною-інвалідом;

- по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною;

- на дітей віком до 16 років;

- на дітей одиноким матерям;

- на дітей військовослужбовців строкової служби;

- на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням;

 - допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або коли стягнення аліментів неможливе.

 Фінансування державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється з Фонду соціального страхування України, Пенсійного фонду України, коштів державного і місцевих бюджетів та інших коштів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Цільова грошова допомога громадянам з мінімальними доходами надається у вигляді цільових виплат окремо на прожиття; оплату житла, комунальних послуг, електроенергії, придбання і доставку палива. Фінансування виплат на прожиття здійснюються з Пенсійного фонду України, решту виплат - з місцевих бюджетів.

Індексація - це встановлений законодавством України механізм підвищення доходів громадян. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержувані в гривнях на території України, якщо вони не мають разового характеру (державні пенсії, соціальна допомога, стипендії, оплата праці). Фінансування індексації здійснюється з різних джерел:

- з доходу підприємств, об’єднань і організацій, що перебувають на господарському рахунку;

- з коштів відповідних бюджетів для організацій та установ, що фінансуються з бюджету;

- з Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів для індексації пенсій та соціальної допомоги.

Державне регулювання цін передбачає дотування окремих товарів і послуг для підтримання їх у зв’язку з зростанням витрат на їхнє виробництво. Дотації призначаються в тому випадку, коли собівартість виготовлення товару або надання послуги вища, ніж фіксована ціна реалізації. Вона має покривати збитки і забезпечувати певний рівень рентабельності виробникам. По окремих товарах і послугах дотація покриває лише збитки. Розмір дотації розраховують на одиницю продукції або як різницю між ціною і собівартістю продукції та послуг. В кожний конкретний період перелік товарів і послуг, що підлягають дотації змінюється. Фінансування дотації провадиться з загальнодержавного і місцевих бюджетів.

Пільги і допомога Героям Радянського Союзу і повним кавалерам Ордена Слави охоплюють:

- надбавки до пенсій у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком;

- звільнення від сплати всіх податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету;

- першочергове безплатне особисте і безплатне членів сім’ї обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів;

- першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому;

- безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів;

- першочергове одержання безплатної путівки у санаторій, профілакторій чи будинок відпочинку один раз на рік, а членами їх сімей - 25% вартості. Усі види медичного обслуговування у санаторіях, профілакторіях і будинках відпочинку, а також харчування надаються безплатно. Особам, що одержали путівки для санаторно-курортного лікування, надається право безплатного проїзду до місця лікування і назад;

- звільнення від квартирної плати, оплати комунальних послуг водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче постачання, центральне опалення), від плати за користування домашнім телефоном позавідомчою охороною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду та інші пільги і допомога.

Витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій з надання пільги і допомоги Героям Радянського Союзу і повним кавалерам Ордена Слави покриваються місцевими фінансовими органами перерахуванням коштів на рахунки відповідних органів, підприємств, установ і організацій за рахунок коштів державного бюджету України.

Соціальні гарантії ветеранам війни передбачають пільги щодо оплати житла і комунальних послуг, абонентної плати за користування телефоном, безплатний проїзд усіма видами транспорту (за винятком таксі). Пільги і виплати ветерани війни одержують за рахунок державного бюджету.

Соціальні гарантії ветеранам праці та іншим громадянам похилого віку охоплюють:

- першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних матеріалів);

- переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсацію вартості самостійного лікування в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністерства України;

- щорічне медичне обстеження і диспансеризацію з залученням відповідних спеціалістів;

- першочергове обслуговання в лікувально-профілактичних закладах, аптеках, першочергова госпіталізація тощо.

Самотнім громадянам похилого віку, які за висновком медичних закладів потребують постійного стороннього догляду, призначається щомісячна допомога в розмірі та порядку, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення», або надається соціальне побутове обслуговування вдома державними установами. Фінансування заходів щодо забезпечення соціальних гарантій ветеранам праці та громадянам похилого віку здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Допомога на поховання надається всім громадянам. Допомога виплачується сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання. Допомога надається з фонду державного соціального страхування, Пенсійного фонду, Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Тема 8. Фонди фінансових ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.

1.  Державний Пенсійний фонд.

2.  Державний фонд сприяння зайнятості населення.

4.  Державний інноваційний фонд.

5.  Державний фонд соціального страхування.

6.  Фонд сприяння конверсії.

7.  Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування.

1.  Державний Пенсійний фонд.

Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України.

Функції Пенсійного фонду:

- збір і акумуляція обов’язкових страхових внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплат допомоги;

- виплата пенсій відповідно до Законів України про пенсійне забезпечення та про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

- виплата пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ;

- виплата допомоги на дітей;

- здійснення інших витрати, які згідно з чинним законодавством, фінансуються за рахунок Пенсійного фонду;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5