рефераты бесплатно
 

МЕНЮ


Отчет по практике: Організація діяльності державної податкової інспекції Святошинського району міста Києва

Так, граничний термін подання розрахунку збору за 1 квартал 2009 р. – 10.05.09 р., а граничний термін сплати – 20.05.09р.

Виходячи з діяльності даного відділу можна показати аналіз надходжень по даному податку. Отже, виконання прогнозних показників МФУ (ДПАУ) та КМДА по мобілізації надходжень до Зведеного бюджету України за 2006 – 1 квартал 2009 рр. є наступні:

Надходження по екологічних та ресурсних платежах:

2006 рік: плата за спец. використання водних ресурсів – 270539 грн.

геологорозвідувальні роботи – 35386 грн.

забруднення навколишнього середовища – 1571689 грн.

2007 рік: плата за спец. використання водних ресурсів – 448048 грн.

геологорозвідувальні роботи – 50764 грн.

забруднення навколишнього середовища – 2204111 грн.

2008 рік: плата за спец. використання водних ресурсів – 623475 грн.

геологорозвідувальні роботи – 59010 грн.

забруднення навколишнього середовища – 2716748 грн.

1 кв. 2009 року: плата за спец. використання водних ресурсів - 141045 грн.

геологорозвідувальні роботи – 10040 грн.

забруднення навколишнього середовища – 582895 грн.


7. Фіскально-адміністративні аспекти місцевих податків та зборів

Контроль за справлянням місцевих податків і зборів покладено на Управління ресурсних та неподаткових платежів, місцевих податків і зборів. Це Управління є одним із структурних підрозділів Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва. Він підпорядкований безпосередньо начальнику Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

Управління у своїй роботі керується наступними нормативними документами: Закономом України “Про систему оподаткування”; Закономом України № 2181; Декретом КМУ “Про місцеві податки і збори”; Положенням про порядок справляння місцевих податків і зборів, затверджені місцевими органами влади; Наказами ДПА України щодо затвердження форм розрахунків місцевих податків і зборів.

Аналізуючи надходження по місцевим податкам і зборам, що встановлені і справляються у Святошинському районі м. Києва, можна сказати, що надходження по цим податкам становлять 2,76% від усіх податкових надходжень за 2008 - й рік, тобто частка місцевих податків є незначною.

Комунальний податок стягується з юридичних осіб, крім бюджетних організацій, планово – дотаційних та сільськогосподарських підприємств, які подають розрахунок комунального податку (додаток Л ). Граничний розмір податку не повинен перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НМДГ) в місяць за кожного середньоспискового працівника.

Податковий контроль здійснюється, як правило, щомісячно по мірі надходження звітності і сплати комунального податку. При проведені такого контролю основна увага приділяється правильності визначення середньоспискової чисельності працівників, оскільки саме вона є базою оподаткування.

При перевірці правильності нарахування та своєчасності сплати податку з реклами підприємствами, основним видом діяльності який є надання послуг з реклами, податковими інспекторами - ревізорами перевіряються наступні документи: статут підприємства, бухгалтерські звіти та реєстри, договори та акти виконаних робіт, платіжні доручення та виписки банку.

Об’єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами (без ПДВ). При виконанні робіт власними силами, об’єктом оподаткування є вартість фактично вироблених витрат на її виготовлення і розміщення (додаток Л-1 ).

Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення всіх видів одноразової реклами; 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час і 0,3 % за рекламу товарів народногоспоживання довгострокового користування.

Збір за право використання місцевої символіки здійснюється при виготовленні продукції, наданні послуг, здійсненні робіт з комерційною метою (додаток Л-2 ) .

Граничний розмір збору не повинен перевищувати з юридичних осіб – 0,1 % вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, - 5 НМДГ на рік.

Сплата збору юридичними особами проводиться щоквартально не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Громадяни сплачують збір один раз на рік до одержання дозволу на право використання місцевої символіки. Кошти перераховуються до бюджету району за місцем знаходження платника.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб, громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.

Граничний розмір збору не повинен перевищувати 20 НМДГ для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених місцях, і одного НМДГ у день за одноразову торгівлю.

Збір справляється уповноваженими організаціями яким надано таке право. При перевірці правильності сплати та розрахунку збору за видачу дозволу на торгівлю перевіряється наявність дозволу на розміщення об'єктів торгівлі у юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари. Також перевіряються квитанції про сплату збору. Перевірка здійснюється на основі документів обліку платника.

Ринковий збір стягується за право здійснення торгівлі сільськогосподарською, промисловою продукцією та іншими товарами на ринках усіх форм власності, в павільйонах на критих і відкритих столах, площадках, з автомобілів, возів, мотоциклів тощо.

Особами, які є відповідальними за стягнення ринкового збору, є адміністрація ринків. Ринковий збір стягується представниками адміністрації ринку до початку здійснення торгівлі за кожен день.

Ставка ринкового збору встановлена у розмірі 20 % НМДГ для фізичних осіб, 3 НМДГ для юридичних осіб за кожний день залежно від ринку, його територіального розміщення та виду товару.

Розрахунок сплати ринкового збору адміністрація ринку надає ДПІ Святошинського району міста Києва за місцем розташування ринку не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. З метою виявлення правильності нарахування та перерахування коштів збору до бюджету органами податкової інспекції проводяться рейдові перевірки.

Крім того, при здійсненні податкового контролю інспектор може проводити раптові вибіркові перевірки по сплаті окремими платниками ринкового збору.

Збір за паркування автомобільного транспорту сплачують юридичні особи і громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору встановлюється з розрахунку за одну годину парковки. Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки. Рішенням Київської міської держадміністрації встановлено збір, що сплачується водіями на місці паркування. Ставка збору встановлюється з розрахунку за 1 годину паркування. В спеціально відведених місцях - 1% від мінімальної заробітної плати, в спеціально обладнаних місцях - 3%.

У Святошинському районі міста Києва не сплачується: курортний збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш у бігах на іподромі, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збір на право проведення кіно- і телезйомок. Базові податкові періоди (квартал, місяць, рік) встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування відносно кожного податку і збору. У разі, якщо таким рішенням не встановлено податковий період, то відповідно до Законому № 2181 розрахунок подається до органу ДПС та податок сплачується у терміни, передбачені для місячного податкового періоду.

Подання розрахунків щодо зборів за видачу ордера на квартиру, збору на право проведення кіно- та телезйомок, збору за право проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей, а також збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг – не передбачено.

Кабінетний аудит здійснюється відносно тих платників місцевих податків і зборів - юридичних осіб, які відповідно до Закономодавства зобов’язані подавати податкову звітність (розрахунки) до органів державної податкової служби за місцем своєї реєстрації.

Що стосується проведення документальних перевірок місцевих податків і зборів, то вони, як правило, проводяться як планові під час комплексної ревізії підприємств. Як виключення, у разі порушення кримінальних справ, такі перевірки можуть бути позаплановими.

Надходжень до Зведеного бюджету України від місцевих податків і зборів за 2006 – 1 квартал 2009 рр. є наступні:

2006 рік: фактичні надходження – 8078932 грн.

2007 рік: фактично надходження – 8516040 грн.

2008 рік: фактично надходження – 9199716 грн.

1 квартал 2009 року: фактичні надходження – 2149922 грн.


8. Організація податкового аудиту та валютного контролю

В ДПІ Святошинського району питанням правильності нарахування та сплати податків займається Управління контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування нерезидентів.

До складу управління входять наступні відділи:

- відділ валютного контролю;

- відділ по контролю за оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- відділ по оподаткуванню в банківській системі та фінансово-кредитних установах.

У своїй роботі Управління контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування нерезидентів керується Закономом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Указ Президента України “Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності”, Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та іншими нормативними документами.

Найбільш розповсюдженими валютними операціями є: імпорт (експорт) продукції (товарів, робіт, послуг); купівля (продаж) іноземної валюти; внески до Статутного фонду в інвалюті; розрахунки з підзвітними особами тощо.

Валютні операції регулюються: Наказом Міністерства фінансів України, Постановою Правління НБУ, листом НБУ “Про декларування валютних цінностей, доходів і майна, які знаходяться за межами України”.

Особами, які подають звітність, є суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, які є резидентами.

В відповідності до Законому України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки уповноважених банках в строки не пізніше, чим 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, яка експортується, а в випадку експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акту, що свідчить про закінчення виконаних робіт. В випадку порушення резидентами термінів повернення в Україну валютної виручки вони платять пеню в розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми нестриманої виручки перерахованої в грошову одиницю України по курсу НБУ на день виникнення заборгованості.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік по продажу і придбанню (імпорту і експорту) товарів (робіт, послуг). Даний облік ведеться в спеціальних книгах, формах, порядок заповнення яких встановлюється центральним податковим органом України.

Діюча нині форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту України і знаходяться за її межами. Декларація складається з п’яти частин і подається щоквартально в строки, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, а загальними підприємствами із іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного за звітнім місяцем, звітнім кварталом і в строки встановленні для подання річної звітності.


9. Фіскально-адміністративні аспекти податків з фізичних осіб

Перевіркою правильності нарахування та сплати податків з фізичних осіб в ДПІ у Святошинського району міста Києва займається Управління оподаткування фізичних осіб.

Дане Управління в своїй роботі керується наступною нормативно-правовою базою: Законом України „Про систему оподаткування”; Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями); Декретом КМУ “Про прибутковий податок з громадян” (IV розділ); Постановою КМУ „Про затвердження Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги” від 26.12.2003 р. № 2035; наказом ДПА України „Про затвердження Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб” від 22.09.2003 р. № 442; іншими нормативно-правовими актами КМУ та ДПА України з питань застосування Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Платниками податку з доходів фізичних осіб згідно Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” є резиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України. Об’єктом оподаткування резидента виступає загальний місячний оподатковуваний дохід, чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, іноземні доходи. Об’єктом оподаткування нерезидента являється загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України, загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподатковуванню при їх виплаті. Якщо доходи нараховуються у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, діючим на момент одержання таких доходів. При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об’єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Згідно Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” основна (базова) ставка податку становить 15 % від об’єкта оподаткування. Ставка податку може становити 5 % від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на депозити (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповідно до Закону (крім страховиків) та процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом. Ставка податку становить подвійний розмір основної (базової) ставки від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів-фізичних осіб, за винятком доходів у вигляді процентів, дивідендів, роялті.

Податок підлягає сплаті до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо окремі види доходів не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (додаток М ).

Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджетів за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку. Фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує його до відповідного бюджету.

 За своєчасне та повне нарахування, утримання та перерахування податку до відповідного місцевого бюджету податковий агент несе відповідальність. Особи, які мають статус податкових агентів зобов’язані надавати у строки, встановлені Законодавством для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку органу ДПС за місцем свого розташування ( місцезнаходженням).

Форму Податкового розрахунку (ф. № 1ДФ) (додаток М-1) затверджено наказом ДПА України від 29.09.03 р. № 451. У податковому розрахунку можна зазначити не більше 1000 фізичних осіб - платників податку. В разі, якщо кількість працюючих перевищує 1000 осіб, то подається додатковий податковий розрахунок.

У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:

- розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановлений Законом на 1 січня звітного податкового року – для будь-якого платника податку;

- у розмірі, що дорівнює 150 % податкової соціальної пільги для платника податку, який: є самотньою матір’ю або батьком (опікуном, піклувальником) – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; отримує дитину інваліда 1 або 2 групи – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну дитину; є вдівцем або вдовою та інші визначені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”;

- у розмірі, що дорівнює 200 % податкової соціальної пільги – для платника податку, який є: особою, що є Героєм України, Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Труда; особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року та інші визначені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Також платник податків в результаті своєї діяльності має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником у річній податковій декларації.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені платником податку витрати, підтверджені документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами. Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту, визначено Законом. Декларація подається до 1 квітня року, наступного за звітним. Податковий орган у визначеному порядку перевіряє достовірність даних, зазначених у декларації платника податку, здійснює розрахунок суми, що підлягає поверненню та подає його органу Державного казначейства. Після подання декларації органом ДПС протягом 60 календарних днів проводиться розрахунок суми податку, який підлягає поверненню платнику або донарахуванню (доплаті).

На сьогоднішній день фізична особа - СПД може застосовувати такі форми оподаткування: загальна система оподаткування (сплата авансованих платежів та подання декларації), оподаткування шляхом сплати фіксованого податку, спрощена система оподаткування (сплата єдиного податку).

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:

- кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;

- валовий дохід такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Розмір фіксованого податку встановлюється місцевими радами залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути меншими ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. за календарний місяць для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Патент видається на строк від 1 до 12 календарних місяців за вибором платника фіксованого податку.

Управління оподаткування фізичних осіб займається також перевіркою правильності справляння податку на промисел керуючись при цьому Законом України “Про систему оподаткування” та Декретом КМУ “Про податок на промисел”. Податок на промисел являється загальнодержавним податком з фізичних осіб, зараховується повністю до місцевих бюджетів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.