Дипломная работа: Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України

До пільг економічного характеру належать локальні механізми податкового регулювання, реалізація яких сприяє досягненню цілей економічного характеру. До цієї групи включаються будь-які пільги, спрямовані на стимулювання розвитку виробництва, інвестиційної діяльності, інновацій, поліпшення використання ресурсів і т. ін.

За критерієм призначення всі податкові пільги можуть бути класифіковані на дві групи: стимулюючі та підтримуючі.

Стимулюючі пільги мають метою заохочення дій платників, які спрямовані на вирішення загальнодержавних завдань. Так, зокрема, такими податковими пільгами можуть бути: дозвіл на віднесення до складу валових витрат сум коштів чи майна, які передаються у бюджети або неприбуткові організації на охорону культурної спадщини.

Підтримуючі пільги спрямовані на полегшення податкового тягаря для окремих груп платників податків, що має забезпечити більш сприятливі (порівняно з іншими платниками) умови оподаткування для підтримки певного рівня конкурентоспроможності таких платників (якщо мова йде про суб’єктів підприємницької діяльності) або мінімального рівня чистого доходу (для громадян). Такі пільги звичайно надаються соціально незахищеним платникам – фізичним особам або суб’єктам господарювання нерентабельних чи низькорентабельних галузей з метою захисту їх від більш конкурентоспроможних закордонних виробників.

З погляду цільового використання коштів, які залишаються у підприємства в результаті застосування податкових пільг, останні поділяються на цільові та нецільові. Перші з них надаються за умови використання сум, які звільняються від оподаткування, строго на ті цілі, які визначені відповідним законодавчим актом. Прикладом пільг такого роду можуть служити, зокрема: дозвіл на віднесення до складу валових витрат сум коштів або вартості майна, добровільно перерахованих (переданого) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини; звільнення від оподаткування прибутку Чорнобильської АЕС за умови, якщо ці кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки виводу та виводу Чорнобильської АЕС з експлуатації і перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему; звільнення від оподаткування прибутку видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманого ними від діяльності З виготовлення книжкової продукції на території України.

За суб’єктами впливу податкові пільги можуть бути поділені на дві групи. Перша з них містить у собі пільги, надані безпосередньо кінцевому одержувачу (стимулювання споживання), а друга – пільги, надані виробникам продукції (товарів, робіт, послуг) або суб’єктам підприємницької діяльності, які беруть участь у процесі реалізації таких товарів, робіт, послуг кінцевому споживачу (стимулювання виробництва та розподілу). В останньому випадку має місце непряме надання податкових пільг, тобто стимулювання безпосередньо споживання.

Так, у разі потреби здешевлення цільових кредитів для окремих категорій платників (кредит під інноваційні програми, який надається суб’єктам підприємницької діяльності, або житловий кредит молодим родинам) держава, з погляду податкового регулювання, може підійти таким чином. По-перше, – можна надати пільгу комерційним банкам (наприклад, у вигляді звільнення від оподаткування прибутку від таких операцій), а по-друге, – можна надати пільгу фізичним особам – одержувачам таких кредитів – у вигляді зменшення об’єкта оподаткування (загального місячного чи річного оподатковуваного доходу) на суму витрат, пов’язаних з виплатою відсотків за кредитом.

Залежно від періоду дії (хоча оперативний характер локальних пільг як інструменту податкового регулювання визначає відповідний часовий інтервал їхнього застосування, після закінчення якого вони повинні бути скасовані як такі, що виконали своє призначення) усі податкові пільги можуть бути поділені на такі, період дії яких законодавством не визначений, та пільги тимчасового характеру.

До першої з цих груп належить більшість податкових пільг, введених спеціальними законами з питань оподаткування. Як правило, пільги, передбачені законом у момент його прийняття, не мають часових обмежень, і саме такі податкові пільги переважають в українському законодавстві.

Пільги другої групи встановлюються на визначений період часу (хоча подальше продовження цього періоду є звичайною практикою). Законодавче врегулювання періоду застосування більш характерне для пільг, які були введені вже у процесі дії спеціальних податкових законів та підтримуючих пільг. Як приклад тимчасових пільг можна навести вже згадуване звільнення від оподаткування прибутку видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії (яке введено на період до 01.01.2009 р.).

Тимчасовими податковими пільгами є також пільги, які вводяться бюджетними законами. Період їхньої дії обмежений періодом дії самого законодавчого акта, яким вони введені, тобто відповідає календарному року. Щоправда, у разі прийняття такого закону після початку бюджетного року, до його вступу в силу продовжує діяти закон про Державний бюджет на минулий рік, тому можлива і ситуація, коли термін дії такої пільги перевищує календарний рік.

За компетенцією встановлення та масштабами застосування податкові пільги поділяються на загальнодержавні та місцеві. Перші вводяться на державному рівні актами законодавства (хоча в деяких випадках вони можуть бути встановлені і Кабінетом Міністрів України, наприклад, за деякими податковими платежами ресурсного характеру) та діють на території всієї країни. Другі – вводяться органами місцевого самоврядування в межах їх компетенції на обмеженій території. Їх гранична величина по місцевих податках і зборах не обмежена, а по загальнодержавних – обмежується сумою коштів, які надходять у місцевий бюджет за відповідним податком або збором.

Останньою з наведених класифікаційних ознак є зв’язок пільги з іншими елементами податку. З цього погляду, можна виділити такі групи податкових пільг:

- звільнення від оподаткування окремих категорій платників податків являє собою пільгу, яка надається за елементом «суб’єкт оподаткування». Сфера застосування цих пільг досить широка. Так, окремі категорії юридичних і фізичних осіб не є платниками плати за землю, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо.

Різновидом пільг цієї групи є «податкові канікули», тобто звільнення певних груп платників від оподаткування на певний період. Призначення цієї пільги – надання податкової підтримки окремим секторам економіки або галузям, а також стимулювання інвестицій. В історії українського оподаткування «податкові канікули» застосовувалися для підприємств з іноземними інвестиціями, для новостворених підприємств (з податку на дохід), для сільгосптоваровиробників (з фіксованого сільськогосподарського податку), для суб’єктів спеціальних економічних зон (СЕЗ) та територій пріоритетного розвитку (ТПР) – з податку на прибуток та плати за землю;

- зменшення об’єкта оподаткування являє собою групу пільг, яка допускає виключення з об’єкта оподаткування окремих його елементів, які не враховуються при подальшому обчисленні податкових зобов’язань. Як приклад таких пільг можна навести перелік операцій, звільнених від ПДВ [19]. До цієї групи може бути віднесено також звільнення від оподаткування прибутку, отриманого підприємствами й організаціями громадських організацій інвалідів (при дотриманні встановлених обмежень з видів діяльності, питомій вазі інвалідів в чисельності працюючих та в сумі загальних витрат на оплату праці);

- зменшення бази оподаткування. На відміну від попередньої групи податкових пільг, зменшення бази оподаткування не пов’язане з будь-якими конкретними елементами об’єкта (певними видами доходів – для податку на прибуток і податку з доходів фізичних осіб, окремими видами операцій – для ПДВ і т. ін.). Мова йде про вирахування з бази оподаткування визначених законодавством сум. Різновидами таких пільг також є:

·  встановлення неоподатковуваного мінімуму бази оподаткування;

·  встановлення неоподатковуваного максимуму бази оподаткування (в Україні неоподатковуваний максимум встановлено тільки стосовно внесків на загальнодержавне соціальне, в тому числі пенсійне, страхування);

·  виключення з бази оподаткування визначених законодавством сум (наприклад, зменшення загального місячного оподатковуваного доходу фізичних осіб на суму податкової соціальної пільги);

·  зменшення бази оподаткування шляхом виключення з неї суми фактично понесених платником витрат певного виду. В оподаткуванні прибутку до таких пільг можуть бути віднесені передбачені законодавством варіанти включення витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю платника, до складу валових витрат. У податку з доходів фізичних осіб до розглянутої підгрупи можуть бути віднесені пільги у вигляді податкового кредиту, суть якого полягає саме в зменшенні розміру загального оподатковуваного доходу на суму фактично понесених платником витрат на визначені цілі. Проте, слід зазначити, що використання самого терміна «податковий кредит» у такому випадку явно не відповідає економічній суті цієї податкової пільги;

- зменшення податкових ставок. У світовій практиці така пільга має місце досить часто, причому переважним варіантом є застосування в установлених випадках ставки, зменшеної на 50%. Її поширеність пов’язана з «прозорістю» застосування такої пільги та простотою її адміністрування.

- застосування спеціальних методів податкового обліку. Надана платникові можливість зміни методу податкового обліку в загальному може розглядатися як пільга, оскільки вона сприймається як виняток із загального правила. Прикладом може бути таке: право платника ПДВ (при виконанні вимоги щодо не перевищення граничного обсягу оподатковуваних операцій суми у 300 тис. грн. за останніх 12 календарних місяців) за власним бажанням обирати касовий метод ведення податкового обліку. Якщо більша частина операцій поставки здійснюється таким платником на умовах наступної оплати (що є звичайним за наявності конкурентного середовища), застосування касового методу відстрочує частину податкових зобов’язань до моменту їхньої оплати, що дозволяє не допустити передчасного відволікання оборотних коштів;

- збільшення податкового (звітного) періоду. Однією з серйозних проблем українського оподаткування, з погляду платників, є скорочена (порівняно з іншими країнами) тривалість базових податкових періодів з основних податків та зборів. Для платника податків скорочені податкові періоди означають, по-перше, – необхідність постійного резервування коштів для здійснення поточних податкових платежів, по-друге, – додаткові витрати (і коштів, і часу), пов’язані з необхідністю більш частого складання та подання податкової звітності. Тому дозвіл використовувати більш тривалий, ніж базовий, податковий період, являє собою податкову пільгу. Прикладом пільг цієї групи може служити збільшена тривалість податкового періоду з податку на прибуток (календарний рік) для суб’єктів космічної діяльності. За податком на додану вартість до таких пільг може бути віднесена можливість вибору платником (за певних умов) квартальної тривалості податкового періоду;

- зменшення суми податку, яка підлягає сплаті. Ця група пільг пов’язана з порядком визначення суми податку, яка перераховується в бюджет. Пільги такого роду поділяються на дві підгрупи.

Перша з них – виключення з обчисленої суми податку якої-небудь її частини. Прикладом такої пільги є надання деяким групам платників податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів звільнення від сплати 50% суми податку. В такому разі мова йде про половину суми нарахованого податку, хоча в інших випадках може бути встановлена інша величина (наприклад, 35, 30% і т. д.) і пов’язана вона може бути не з конкретною групою платників, а з виконанням певних умов, встановлених державою.

До другої підгрупи може бути віднесене зменшення суми податку, яка підлягає сплаті, на величину понесених платником цільових витрат. Такі пільги отримали назву «податкового кредиту» (за аналогією з податковим кредитом з ПДВ, хоча останній являє собою не пільгу, а елемент законодавчо визначеного порядку оподаткування). Порівняно зі зменшенням об’єкта або бази оподаткування, податковий кредит більш сприятливий для платника, оскільки його витрати зменшуються на повну суму наданого звільнення.

У світовій практиці надання податкових пільг застосовуються два види податкового кредиту – простий податковий кредит, який припускає зменшення суми податку на повну суму понесених цільових витрат або її частину, а також прирістний податковий кредит, суть якого полягає у зменшенні суми податку на суму приросту відповідних витрат у звітному періоді порівняно з встановленою базою (наприклад, фактичні витрати минулого періоду або середньогалузеві витрати). Простий податковий кредит стимулює будь-які витрати, які здійснюються підприємством в обраному напрямі, а прирістний кредит – тільки збільшення цих витрат. Тому закордоном часто обидва види податкового кредиту використовуються одночасно;

- відстрочення та розстрочення сплати податкових зобов’язань. Загалом відстрочення та розстрочення сплати податку є не пільгою, а механізмом податкового адміністрування, практика застосування якого в Україні заснована на необхідності фінансової підтримки (а не стимулювання) суб’єкта господарювання. Водночас, відстрочення (розстрочення) податкових зобов’язань може розглядатися і як пільга, в тому випадку, якщо вона є винятком із загальних правил. Так, у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» [6, п. 1.11.4] передбачене надання спеціальної податкової пільги, яка має назву «інвестиційний податковий кредит». Під ним розуміється відстрочення сплати податку на прибуток, надане суб’єктові підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що його буде отримано в результаті реалізації інноваційних програм.

Отож, в податковій системі України чітко сформовані принципи пільгового оподаткування та застосування санкцій за порушення податкового законодавства. Основою таких принципів служить нормативно-законодавча база в сфері податків.

РОЗДІЛ 2 ДИНАМІКА ВПЛИВУ СТИМУЛІВ ТА САНКЦІЙ НА ЕКОНОМІЧНУ ТА СОЦІАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ 2.1 Аналіз впливу податкових пільг на суму надходжень до бюджетів

В процесі соціально-економічного розвитку нашої країни досить важливою категорією є державні фінансові ресурси, які є вагомим інструментом забезпечення безперебійного функціонування всіх ланок управління держави та народного господарства. Основним джерелом формування державних коштів є податкові платежі суб’єктів господарювання та громадян, які стягуються до Державного та місцевих бюджетів. Саме від величини наповнення сукупного бюджету залежить реалізація всіх функцій держави, багатьох поставлених перед державним апаратом завдань та різноманітних соціальних програм.

Однак, на процес формування основного фінансового ресурсу країни також впливають різноманітні чинники, до яких можна віднести податковий стимул.

Податковий стимул у вигляді пільг та санкцій (штрафів, пені) може впливати як позитивно (у вигляді підвищення доходності бюджету), так і негативно (у вигляді втрат бюджету). Наприклад податкова пільга з одного боку стимулює підвищення ефективності роботи багатьох суб’єктів господарської діяльності, що в результаті зростання їхніх оборотів та підвищення доходності призводить до збільшення сум податків отриманих від таких підприємств. З іншого боку значне зростання сум податкових пільг порівняно з податковими платежами підприємств, що їх отримують, а також зловживання ними призводить до втрат бюджету. Тому даний вид податкового стимулу потребує постійного аналізу та щорічного корегування окремих видів пільг на основі результатів такого аналізу, з метою усунення ознак втрачання доходів бюджету.

Штрафні санкції та пеня також мають двозначний характер. В першому випадку вони сприяють наповненню бюджетів додатковими коштами та забезпечують добросовісне виконання всіх своїх податкових зобов’язань суб’єктами господарювання, в деякій мірі попереджають порушення податкового законодавства з боку платників. З іншого боку досить часте застосування таких санкцій може призвести до упередженого ставлення платників податків до податкових органів, до зростання кількості судових позовів на податкові інспекції, до ретельного приховування частини операцій підприємств, що в свою чергу сприяє виникненню втрат частини доходів бюджету. З метою визначення впливу податкових пільг на формування доходної частини бюджетів необхідно проаналізувати обсяги та структуру таких пільг. Аналіз, яких буде здійснено на інформаційній базі Чернівецької обласної податкової адміністрації (дод. К, Л, М, Н, П, Р).

На першому етапі необхідно дослідити динаміку наданих пільг на податкові платежі до зведеного бюджету області в розрізі видів податку (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Аналіз динаміки податкових пільг на суми податкових платежів до зведеного бюджету Чернівецької області за 2005-2007 роки (тис. грн.)

Вид пільги	За 2005 рік	За 2006 рік	За 2007 рік	Відхилення (+,-)
				2006 від 2005	2007 від 2006
1	2	3	4	5	6
З податку на прибуток підприємств	19206,87	32667,80	40935,56	13460,93	8267,76
З податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів	41,20	2,66	135,96	-38,54	133,30
З плати за землю	9576,55	10452,00	10859,77	875,45	407,77
З податку на додану вартість	142307,73	156593,41	254373,75	14285,68	97780,34
З акцизного збору	35498,24	19380,73	2951,00	-16117,51	-16429,73
З місцевих зборів і платежів	16,80	16,17	14,50	-0,63	-1,67
Разом	206647,39	219112,77	309270,54	12465,38	90157,77

Якщо розглянути табл. 2.1, то можна побачити, що найбільші суми пільг податковими органами були надані на сплату податку на додану вартість, при чому суми пільг протягом досліджуваного періоду зростали на 14285,68 тис. грн. (10% відносно попереднього року) в 2006 році та на 97780,34 тис. грн. (62,4%) в 2007 році. На другому місці за величиною – пільги з податку на прибуток, які протягом 2005-2007 років також зростали на 13460,93 тис. грн. (70,1%) та на 8267,76 тис. грн. (25,3%). Досить вагоме місце в попередні роки посідали пільги з акцизного збору, сума яких в 2005 році становила 35498,24 тис. грн. і переважала пільги з податку на прибуток, однак за останні 2 роки їх сума скоротилась до 2951 тис. грн.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8