Методика загальної оцінки стану підприємств на ринку за даними фінанансової звітності

фінансових звітів, а саме:

- визнання доходів;

- принципи консолідації, включаючи дочірні підприємства та асоційовані

компанії;

- об'єднання компаній;

- спільні підприємства;

- визнання та амортизація матеріальних і нематеріальних активів;

- капіталізація витрат на позики та інших витрат;

- будівельні контракти;

- інвестиційна власність;

- оренда;

- витрати на наукові дослідження та розробки;

- запаси;

- податки, включаючи відкладені;

- резерви;

- витрати на виплати працівникам;

- переведення та хеджування іноземної валюти;

- визначення господарських і географічних сегментів та основу

розподілу витрат між сегментами;

- визначення грошових коштів та їх еквівалентів;

- облік інфляції;

- державні гранти.

Розкриття загальної основи підготовки фінансової звітності українських

підприємств може бути здійснене таким чином:

Усі конкретні аспекти облікової політики визначаються в Україні

відповідними П(С)БО. Так, П(С)БО 3 встановлює загальну облікову політику

щодо визнання доходів, а П(С)БО 15 (проект) конкретизує її відносно кожного

виду доходів. Тому у примітках до звіту про фінансові результати

підприємство розкриває як загальний принцип, який застосовується до

визнання доходів і витрат (принцип нарахування і відповідності доходів і

витрат), так і особливості визначення дати реалізації, суми доходу тощо.

У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:

- причини та суть зміни;

- суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року

або обгрунтування неможливості її достовірного визначення;

- факт повторного подання порівнянної інформації у фінансових звітах

або недоцільність її перерахунку.

Інші примітки до фінансових звітів у цілому.

Ряд П(С)БО встановлює вимоги до розкриття, які не стосуються

безпосередньо певної статті фінансових звітів, а звітності в цілому (табл.

4).

Таблиця 4

Вимоги до приміток щодо фінансової звітності в цілому

|Інформація, яка потребує |П(С)БО, який встановлює вимоги |

|розкриття |до приміток |

|Виправлення помилок, |6 "Виправлення помилок і зміни |

|допущених при складанні |у фінансових звітах" |

|фінансових звітів | |

|Перегляд облікових оцінок |6 "Виправлення помилок і зміни |

| |у фінансових звітах" |

|Зміна облікової політики |6 "Виправлення помилок і зміни |

| |у фінансових звітах" |

|Події після дати балансу |6 "Виправлення помилок і зміни |

| |у фінансових звітах" |

|Об'єднання підприємств та |19 "Об'єднання підприємств" |

|його наслідки |(проект) |

|Консолідація фінансової |20 "Консолідовані фінансові |

|звітності |звіти" (проект) |

|Вплив змін валютних курсів |21 "Вплив змін валютних курсів"|

| |(проект) |

Оскільки не всі проекти національних положень (стандартів)

бухгалтерського обліку розроблені, ряд вимог до приміток базується

безпосередньо на чинних МСБО.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо

виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

- зміст і суму помилки;

- статті фінансової звітності минулих періодів, які були перераховані

з метою повторного подання порівняльної інформації;

- факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або

недоцільність повторного оприлюднення.

Щодо змін в облікових оцінках підприємству слід розкривати:

- зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на

поточний період або,

- як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

У разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу слід

надавати інформацію про:

- зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або

- обгрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.

Важливе значення для користувачів фінансової звітності надають

розкриття щодо непередбачених подій. Така інформація попереджує їх про

можливі ризики, які очікуються у майбутньому.

У випадку припинення діяльності підприємству слід у примітках до

фінансових звітів надати відомості про:

- характер припиненої діяльності;

- галузеві або географічні сегменти;

- дата фактичного припинення діяльності для облікових цілей;

- спосіб припинення діяльності (продаж або відмова);

- прибуток або збиток від припинення діяльності та облікова політика,

що використовується для визначення суми прибутку або збитку та

- дохід та прибуток або збиток від звичайної діяльності даного виду за

період разом з відповідними сумами за попередній звітний період.

Фінансові звіти мають також розкривати:

- підхід до обліку гудвілу, (негативного гудвілу) та період його

амортизації;

- якщо строк корисного використання гудвілу, або період амортизації

негативного гудвілу перевищує 5 років, обгрунтування прийнятого періоду;

- якщо гудвіл, або негативний гудвіл амортизується не за прямолінійним

методом, слід зазначити метод, що використовується та обгрунтування цього

методу;

- узгодження гудвілу та негативного гудвілу на початок та кінець

періоду, яке показує:

- валову суму та накопичену амортизацію на початок та кінець звітного

періоду;

- будь-який додатковий гудвіл або негативний гудвіл, відображений

протягом звітного періоду;

- амортизацію, нараховану протягом звітного періоду;

- будь-які інші списання протягом звітного періоду.

При будь-якому придбанні, якщо справедлива вартість активів та

зобов'язань, або компенсація за придбання може бути визначеною тільки на

тимчасовій основі в кінці періоду, в якому відбулося придбання, це слід

зазначити і навести причини. В разі наступних коригувань такої тимчасової

справедливої вартості, ці поправки мають розкриватися і пояснюватися у

фінансових звітах відповідного періоду.

При об'єднанні компаній, яке є об'єднанням інтересів, слід робити такі

додаткові розкриття у фінансових звітах того періоду, в якому відбулося

об'єднання інтересів:

- характеристика та кількість випущених акцій разом з відсотком акцій

з правом голосу кожного підприємства, які були обмінені для здійснення

об'єднання інтересів;

- суми активів та зобов'язань, внесені кожним підприємством;

- доход від реалізації, інші види операційного прибутку,

екстраординарні статті та чистий прибуток або збиток кожного підприємства

до дати об'єднання, які включаються до чистого прибутку або збитків,

відображених у фінансових звітах підприємств, що об'єднуються.

У примітках до консолідованих фінансових звітів слід наводити:

- перелік значних дочірніх підприємств із зазначенням назви, країни

реєстрації або місцезнаходження, частку власності, та в разі відмінності,

частку в розподілі голосів;

- характеристику методу, використаного для обліку дочірніх підприємств

в окремих фінансових звітах материнського підприємства;

Крім того, у разі наявності, слід розкривати:

- причини, з яких дочірнє підприємство вилучено з консолідації;

- характер відносин між материнським та дочірнім підприємством, якщо

материнське підприємство не володіє в дочірньому, прямо чи непрямо, більш

як половиною голосів;

- назву підприємства, в якому материнському підприємству належить

більше половини голосів, прямо або непрямо через (дочірні підприємства),

але яке, з причин відсутності контролю, не є дочірнім підприємством;

- вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан

(на дату складання фінансового звіту), результати звітного періоду та

відповідні суми попереднього періоду;

- статті у консолідованих фінансових звітах, до яких застосовувалася

різна облікова політика.

Щодо впливу змін валютних курсів підприємство має розкривати:

- суму курсових різниць, які включені до чистого прибутку або збитку

протягом звітного періоду;

- курсові різниці, включені до складу власного капіталу, а також

інформацію, що пояснює різницю між сумою таких курсових різниць на початок

і кінець звітного періоду.

Коли валюта звітності не співпадає з валютою країни розташування

підприємства, яке звітується, слід пояснювати причину застосування іншої

валюти. Також наводиться причина будь-якої зміни валюти звітності.

Коли відбувається зміна у класифікації закордонного підприємства слід

розкривати:

- характер та причини зміни;

- вплив зміни у класифікації на акціонерний капітал та на чистий

прибуток, або

- збиток за кожний попередній наведений період, якщо зміна у

класифікації відбулася на початку самого першого із наведених періодів.

Діяльність підприємства у примітках висвітлюється з різних сторін.

МСБО вимагають надавати додаткову інформацію не тільки про підприємство у

цілому, але й про його складники — сегменти. З цією метою виділяються

господарські та географічні сегменти, щодо яких у примітках зазначаються

такі показники: дохід сегмента; витрати сегмента; результати діяльності

сегмента; активи сегмента; зобов'язання сегмента; собівартість основних

засобів та нематеріальних активів, придбаних протягом періоду; амортизація

та витрати на амортизацію; негрошові витрати (інші, ніж амортизація);

частка підприємства у чистому прибутку або збитках асоційованої компанії,

спільного підприємства або інші інвестиції, облік яких ведеться за методом

участі у капіталі, якщо майже всі операції асоційованої компанії

здійснюються в межах тільки цього сегмента, і сума пов'язаних інвестицій.

При цьому інформація стосовно окремих сегментів повинна бути узгоджена

з інформацією про підприємство в цілому, яка надана у фінансових звітах.

7. Порівняльна комплексна рейтингова оцінка підприємств

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності

підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства та його

потенціал у діловому співробітництві, виступає гарантом ефективної

реалізації економічних інтересів усіх учасників фінансових відносин як

самого підприємства, так і його партнерів.

Стійке фінансове положення підприємства є результатом вмілого,

прорахованого управління усією сукупністю виробничо-господарських факторів,

які визначають результати діяльності підприємства.

Теорія аналізу фінансів, підприємництва та економіки підприємства

розглядає поняття «стійкий фінансовий стан» не лише як якісну

характеристику його фінансів, но як і явище, що може бути кількісно

виміряне. Цей принциповий висновок дозволяє сформулювати загальні принципи

побудови науково обгрунтованої методики оцінки фінансового стану,

рентабельності та ділової активності підприємства, незалежно від форми

власності та виду діяльності.

Таку оцінку можна отримати різними методами та з використанням різних

критеріїв.

В даній роботі пропонується методика комплексної порівняльної

рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності

підприємства, заснована на теорії та методиці фінансового аналізу

підприємства в умовах ринкових відносин.

Складовими етапами методики комплексної порівняльної рейтингової

оцінки фінансового стану підприємства є:

- збір та аналітична обробка вихідної інформації за період часу, який

оцінюються;

- обгрунтування системи показників, що використовуються для

рейтингової оцінки фінансового стану рентабельності та ділової активності

підприємства, їх класифікація, розрахунок підсумкового показника

рейтингової оцінки;

- класифікація (ранжування) підприємств за рейтингом.

Підсумкова рейтингова оцінка враховує усі найважливіші параметри

(показники) фінансово-господарської та виробничої діяльності підприємства,

тобто господарської активності в цілому. При її побудові враховуються дані

про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції,

ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів, стан та

розміщення коштів, їх джерела та інші показники. Тому вибір та

обгрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності

повинні здійснюватись згідно досягненням теорії фінансів підприємства,

виходити з цілей оцінки. Потреб суб’єктів управління в аналітичній оцінці.

В таблиці 5 наводиться зразковий набір вихідних показників для загальної

порівняльної оцінки.

Запропонована система показників базується на даних фінансової

звітності підприємства. Ця вимога робить оцінку масовою, дозволяє

контролювати зміни у фінансовому стані підприємства усіма учасниками

економічного процесу. Вона також дозволяє оцінити результативність та

об’єктивність самої методики комплексної оцінки.

Таблиця 5

Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної

звітності.

|І група |ІІ група |ІІІ група |ІV група |

|Показники оцінки |Показники |Показники оцінки ділової|Показники оцінки |

|прибутковості |оцінки |активності |ліквідності та |

|господарської |ефективності | |ринкової |

|діяльності |управління | |стійкості |

|1. Загальна |1. Чистий |1. Віддача всіх активів |1. Коефіцієнт |

|рентабельність |прибуток на 1|– виручка від реалізації|покриття – |

|підприємства – |грн. обсягу |продукції на 1 грн. |оборотні засоби |

|балансовий |всієї |активів. |на 1 грн. |

|прибуток на 1 |реалізації. |2. Віддача основних |термінових |

|грн. активів. |2. Прибуток |фондів – виручка від |зобов’язань |

|2. Чиста |від |реалізації продукції на |2. Коефіцієнт |

|рентабельність |реалізації |1 грн. основних фондів. |ліквідності – |

|підприємства – |продукції на |3. Оборотність оборотних|грошові кошти, |

|чистий прибуток |1 грн. обсягу|фондів – виручка від |розрахунки та |

|на 1 грн. |реалізації |реалізації продукції на |інші активи на 1 |

|активів. |продукції. |1 грн. оборотних |грн. термінових |

|3. Рентабельність|3. Прибуток |засобів. |зобов’язань. |

|власного капіталу|від всієї |4. Оборотність запасів –|3. Індекс |

|– чистий прибуток|реалізації на|виручка від реалізації |постійного активу|

|на 1 грн. |1 грн. обсягу|продукції на 1 грн. |– основні фонди |

|власного |всієї |запасів та затрат. |та інші |

|капіталу. |реалізації. |5. Оборотність |позаоборотні |

|4. Загальна |4. Балансовий|дебіторської |активи до власних|

|рентабельність |прибуток на 1|заборгованості - |коштів. |

|виробничих фондів|грн. обсягу |виручка від реалізації |4. Коефіцієнт |

|– балансовий |всієї |продукції на 1 грн. |автономії – |

|прибуток до |реалізації. |дебіторської |власні кошти на 1|

|середньої | |заборгованості. |грн. підсумку |

|величини основних| |6. Оборотність найбільш |баланс. |

|виробничих фондів| |ліквідних активів – |5. Забезпеченість|

|та оборотних | |виручка від реалізації |запасів власними |

|засобів у | |на 1 грн. найбільш |оборотними |

|товарно-матеріаль| |ліквідних активів. |засобами – власні|

|них цінностях. | |7. Віддача власного |оборотні засоби |

| | |капіталу – виручка від |на 1 грн. запасів|

| | |реалізації на 1 грн. |та затрат. |

| | |власного капіталу. | |

Вихідні показники для рейтингової оцінки об’єднані у 4 групи (збиткові

підприємства в даній системі не розглядаються).

До першої групи належать найбільш узагальнені та важливі показники

оцінки прибутковості (рентабельності) господарської діяльності

підприємства. У загальному випадку показники рентабельності підприємства

являють собою відношення прибутку до тих чи інших коштів (майна)

підприємства, що беруть участь в отриманні прибутку.

Нова звітність містить дані про чистий прибуток. Величина чистого

прибутку може бути знайдена у рядку з кодом 220 Звіту про фінансові

результати.

До другої групи включені показники оцінки ефективності управління

підприємством. Розглядаються найбільш загальні 4 показники. Ефективність

визначається відношенням прибутку до всього обороту (до всієї реалізації)

підприємства або тільки до виручки від реалізації продукції (робіт, послуг)

без податку на додану вартість. При цьому використовуються показники

прибутку від всієї реалізації, прибуток від реалізації продукції, чистий

прибуток (Звіт про фінансові результати, рядок 220), балансовий прибуток.

До третьої групи віднесені показники оцінки ділової активності

підприємства. Віддача усіх активів (всього капіталу) підприємства

визначається відношенням виручки від реалізації продукції (Звіт про

фінансові результати, рядок 010) до середнього за період підсумку балансу.

Віддача основних фондів визначається відношенням виручки від реалізації

продукції до середньої за період вартості основних засобів і нематеріальних

активів. Оборотність оборотних фондів (кількість оборотів) визначається

відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період

вартості оборотних засобів.

Оборотність запасів та затрат визначається відношенням виручки від

реалізації продукції до середньої за період вартості запасів та затрат.

Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням від

реалізації продукції до середньої за період суми дебіторської

заборгованості.

Оборотність найбільш ліквідних активів визначається відношенням

виручки від реалізації продукції до середньої за період суми найбільш

ліквідних активів, тобто грошових коштів та короткострокових фінансових

вкладень.

Віддача власного капіталу визначається відношенням виручки від

реалізації продукції (Звіт про фінансові результати, рядок 010) до

середньої за період величини джерел власних коштів.

До четвертої групи віднесені показники оцінки ліквідності та ринкової

стійкості підприємства. Коефіцієнт покриття визначається відношенням суми

оборотних засобів до суми строкових зобов’язань. Коефіцієнт ліквідності

визначається відношенням суми грошових коштів, короткострокових вкладень та

дебіторської заборгованості до суми строкових зобов’язань.

Індекс постійного активу визначається відношенням вартості основних

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7