Організація нормування праці на підприємстві та особливості. Реферат.

місяця, кварталу, року. Все це, у свою чергу, залежить від факторів, що

впливають на трудомісткість обсягів управлінської праці в цілому. Ця

залежність може бути прямою чи оберненою.

Усі фактори, що впливають на витрати управлінської праці, поділяють на

такі групи [14]:

0x01 graphic

фактори, що впливають на продуктивність переробки інформації. Вони

визначаються рівнем організації, механізації, автоматизації та

комп\\\'ютеризації управлінської праці, а також психофізіологічними та

санітарно-гігієнічними умовами її здійснення, змістом перероблюваної

інформації;

0x01 graphic

фактори, що впливають на обсяг перероблюваної інформації. Вони

визначаються системою, методами і структурою управління підприємством,

типом і характером виробництва, номенклатурою і характером продукції,

розвиненістю внутрішньо - і зовнішньоекономічних виробничих зв\\\'язків та

ін.

Конкретні значення цих факторів не завжди можна точно виміряти, тому

найчастіше у ролі факторів використовують значення конкретних

техніко-економічних показників виробничого процесу. Для промислового

підприємства це передусім [16].

0x01 graphic

середньоспискова чисельність персоналу;

0x01 graphic

кількість одиниць встановленого устаткування;

0x01 graphic

кількість нормативів-показників, що використовуються на підприємстві;

0x01 graphic

кількість видів продукції, що випускається;

0x01 graphic

кількість видів матеріальних ресурсів, що надходять на підприємство;

0x01 graphic

обсяг товарної продукції;

0x01 graphic

обсяг реалізації товарів та послуг;

0x01 graphic

загальна кількість постачальників;

0x01 graphic

загальна кількість споживачів;

0x01 graphic

документообіг на підприємстві.

За допомогою методів математичної статистики значення цих показників та

відповідної чисельності фахівців обробляють для встановлення наявності

стійких зв\\\'язків впливу найважливіших факторів на трудомісткість робіт і,

таким чином,— на норматив чисельності фахівців. Така залежність має вигляд

[16]:

H ч.ф = k х xa х yb х K х pc (1)

де H ч.ф — норма чисельності фахівців;

х, у, ..., р — числові значення впливових факторів;

Продукт праці фахівця — диференційована, перероблена, інтегрована,

проаналізована інформація і вироблені на її основі рішення, програма,

план, прогноз виробничої діяльності, удосконалення техніки, технології,

організації виробництва і праці, фінансово-економічних заходів підвищення

ефективності і рентабельності функціонування фірми.

а, Ь,..., с — показники ступеня при числових значеннях факторів, вони

відображають щільність зв\\\'язку між відібраними факторами і даною функцією;

к — постійний коефіцієнт, що відображає зв\\\'язок нормативу з числовим

значенням факторів. Нормування чисельності рядових спеціалістів у фахових

підрозділах також залежить від дії факторів, що справляють найбільший

вплив і найбільш суттєві для окремого конкретного функціонального

підрозділу, обумовлюють зміст, складність, періодичність та обсяг робіт

конкретного фахово-функціонального спрямування. Всі зусилля службовців -

спеціалістів будь-якого підрозділу врешті-решт спрямовані на своєчасну та

якісну підготовку керівних рішень. Тому чисельність тих з них, праця яких

містить переважно творче начало, досить складно розрахувати на основі

нормування тривалості окремих операцій, і вона встановлюється частіше за

все також за методом математичної статистики з урахуванням впливу

провідних факторів за формулою (1).

Працю фахівців, що має більш конкретний характер, з меншою часткою творчої

праці, зі стабільними, часто повторюваними, однорідними операціями, може

бути пронормовано на основі спостереження за тривалістю

підготовчо-завершальних, основних та допоміжних операцій з урахуванням

нормативної тривалості внутрішньозмінного відпочинку (якщо він потрібен)

та особистих потреб.

При цьому слід мати на увазі специфіку підготовчих операцій фахівців, яка

випливає з необхідності обдумування отриманої роботи, вивчення необхідних

інструкцій, положень, довідників, спеціальної літератури. Основні операції

пов\\\'язані з аналізуванням інформації, її переробкою, розрахунками,

складанням графіків, таблиць, документів, інструкцій, довідкових

матеріалів тощо. Завершальні операції передбачають самоконтроль отриманих

розробок, передавання їх керівникові, виправлення матеріалів за його

вказівками і т. ін. Крім того, до підготовчо-завершальних операцій,

безумовно, входить підготовка робочого місця фахівця до роботи та

прибирання зайвих паперів, книг тощо наприкінці робочого дня, здавання їх

до архіву, бібліотеки і т. ін.

Норма часу на однорідні операції фахівців-службовців складається з

відповідних витрат часу:

H ч.фц = t п-з + t ос + tдоп + t вдп + tо (2),

де H ч.фц - норма часу на роботи, що виконуються фахівцем;

t п-з - тривалість підготовчо-завершальних операцій;

t ос та tдоп- тривалість основних і допоміжних операцій;

t вдп та tо - тривалість внутрішньозмінних відпочинків (якщо вони

потрібні) та перерв для особистих потреб.

Науково-технічний прогрес все більше пов\\\'язаний як з діяльністю

науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, фірм, так і

проектно-конструкторськими підрозділами фірм, що виробляють продукцію чи

послуги. Персонал таких інститутів чи спеціальних підрозділів фірм

складається з висококваліфікованих фахівців, частина яких зайнята

високоінтелектуальною творчою працею, а частина — більш-менш однорідною

типовою, аналоговою працею із значною часткою типових, повторюваних

операцій. Праця більшої частини звичайних інженерів-конструкторів,

інженерів-технологів, інженерів - економістів дослідних та

проектно-конструкторських підрозділів може бути нормована через

встановлення норм часу, трудомісткості окремих типових операцій з

урахуванням новітніх розробок, відповідних науково-технічним досягненням у

даній галузі.

На практиці трудомісткість науково-дослідних та проектно-конструкторських

розробок визначають експертним методом: за досвідом та попередньою оцінкою

складності кількома експертами-фахівцями конкретної галузі (тобто

вірогідної тривалості) конкретного обсягу дослідних робіт та

дослідно-конструкторських розробок, проектів . При цьому експерти

визначають найкоротший, найдовший та найімовірніший терміни виконання

проекту в цілому.

Очікувана трудомісткість (норма часу) виконання проекту визначається таким

чином:

Оскільки в розробці кожного проекту є певні типові етапи (креслярські

роботи, стендові випробування, кошторисна оцінка, техніка безпеки тощо),

нормування здійснюється методом нормативної трудомісткості з введенням

відповідних перевідних коефіцієнтів [17].

Таким чином, нормування праці службовців менш досконале, ніж нормування

праці більшості робітників.

Розділ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Слід зазначити, що у зв\\\'язку зі спадом виробництва, зупинкою окремих

дільниць, цехів і підприємств, прийнята у багатьох об\\\'єднаннях,

товариствах, фірмах стратегія виживання за рахунок скорочення

управлінського персоналу, це практично всюди призвело до закриття

відділів, бюро і лабораторій нормування праці. Зараз на підприємствах

використовують застарілі норми або нормують працю досвідно-статистичним

методом. Тому відродження виробництва пов\\\'язане і з відновленням саме

технічного нормування.

Найбільш важливі напрями цієї діяльності такі:

0x01 graphic

заміна якомога більшої частини досвідно-статистичних норм праці технічно

обґрунтованими;

0x01 graphic

підвищення процента робіт, професій, де впроваджено технічно обґрунтовані

норми;

0x01 graphic

поширення технічного нормування праці на допоміжні роботи і цехи, на працю

технічних виконавців і фахівців;

0x01 graphic

розповсюдження практики використання мікроелементного нормування праці;

0x01 graphic

застосування на вітчизняних підприємствах укрупнених нормативів і типових,

групових норм;

0x01 graphic

застосування комп\\\'ютерної техніки для розрахування (конструювання)

проектованих норм за нормативами;

0x01 graphic

впровадження систематичного підвищення кваліфікації персоналу відділів,

бюро та лабораторій нормування праці;

0x01 graphic

комплектування підприємств висококваліфікованими

фахівцями-нормувальниками.[2]

Таким чином, подальше вдосконалення нормування праці як важливого фактора

економії живої праці тісно пов\\\'язане з відродженням виробництва. ї чим

досконалішими будуть технологічні процеси, техніка, технологія й

організація виробництва і праці, тим більшого зниження трудомісткості

виготовлення продукції буде досягнуто. З цього випливає, що технічне

нормування праці в цілому має подвійну сутність:

0x01 graphic

з одного боку, технічне нормування праці являє собою науковий метод

розрахування економних норм праці у конкретних технологічних, технічних,

організаційних та санітарно-гігієнічних умовах праці на робочому місці,

0x01 graphic

з іншого боку, технічне нормування праці дозволяє вияви ти резерви

поліпшення використання робочого часу і такі види виробничого й трудового

процесів, що знижують ефективність, встановити конкретні напрями

вдосконалення виробництва на основі науково-технічного прогресу, що

містять резерви підвищення продуктивності праці, скорочення чисельності

персоналу, трудомісткості й зарплатомісткості продукції.

Це обумовлює життєвість і об\\\'єктивну необхідність для розвитку виробництва

технічного нормування праці.

Але не слід вважати технічне нормування застиглою, постійною системою, бо

слідом за вдосконаленням робочих місць, форм поділу й кооперування праці,

розробкою більш економних та ефективних операцій, прийомів і рухів

(внаслідок удосконалення знарядь праці й технологічних процесів у цілому)

продовжують розвиватись та вдосконалюватись методики створення

прогресивних норм праці. Тому навряд чи варто очікувати суттєвих змін у

підвалинах наукових методів нормування праці

ВИСНОВОК

Широке впровадження автоматизації виробництва, використання

електронно-обчислювальної техніки у всіх областях господарської діяльності

істотно впливають на організаційні і виробничі структури, розподіл

трудових резервів, змінюючи сформовані організаційно-управлінські

принципи. Цей процес торкнувся і нормування праці, переорієнтування

діяльності працюючих у даній області. Якщо донедавна зусилля теоретиків і

практиків були зосереджені на створенні методів виміру праці робітників

основного виробництва, то зараз розробляються принципи і методи нормування

праці допоміжних робітників, керівників, фахівців і службовців, що

обумовлено структурними змінами.

Великий вплив на стан в нормуванні праці роблять нові напрямки в області

організації виробництва: зміна й удосконалювання методів планування (у

тому числі використання новітніх методів моделювання виробничих ситуацій,

систем забезпечення рішень і ін.); орієнтація на скорочення схованих

витрат робочого часу, межоперацінних запасів, узагалі запасів сировини,

матеріалів і комплектуючих деталей; широке впровадження системи

організації виробництва за типом зворотного зв\\\'язку; застосування методів

групової технології, групових методів організації праці й ін.

Іншою особливістю сучасного виробництва стає не тільки скорочення

чисельності робочої сили, але і зменшення питомої ваги витрат на оплату

праці в собівартості продукції. Тому все частіше результати нормування

праці застосовуються не для безпосереднього стимулювання продуктивності

праці працівників, а для розрахунку нормативної трудомісткості продукції,

визначення потреб у робочій силі й інших даних, які використовуються у

ході планування.

Проте великі фахівці в області нормування вважають, що до кінця сторіччя

збереглося стале співвідношення обсягу нормованих і ненормованих робіт;

майже не передбачається значних змін у використанні основних методів

нормування праці, за виключенням істотного збільшення (більш ніж удвічі)

числа норм, які встановлюються за допомогою мікроелементного нормування,

що, безсумнівно, зв\\\'язано з можливістю його автоматизації.

Поява автоматизованих засобів збору інформації розширило можливості

застосування будь-яких методів нормування — від усіх видів хронометражу до

мікроелементних систем.

Отже, підведемо основні підсумки :

0x01 graphic

Нормування праці — це становлення кількості та якості праці, необхідної

для виконання конкретної роботи, виготовлення конкретної продукції у

певних організаційно-технічних умовах виробництва.

0x01 graphic

Предметом нормування праці - є тривалість трудового процесу у часі.

0x01 graphic

Об\\\'єктом нормування праці є трудовий процес на конкретному робочому місці.

0x01 graphic

Науковими принципами організації нормування праці є:

* принцип відповідності;

* принцип прогресивності;

* принцип наукової та організаційно-технічної обгрунтованості;

* принцип єдності, рівнонапруженості норм;

* принцип обов\\\'язковості комплексності норм;

* принцип регламентації складу робіт та умов виконання норм;

* принцип оптимального вибору об\\\'єкта нормування;

* принцип демократичного залучення трудящих

0x01 graphic

Зміст праці службовців значно відрізняється від змісту праці робітників,

тому що функціональне призначення кожної з цих груп персоналу різне.

0x01 graphic

Зміст праці службовців полягає в обслуговуванні інформаційних потоків у

технічний, технологічній і економічній сферах функціонування підприємства.

0x01 graphic

Продукт праці керівника — керівне рішення, спрямоване на координування

діяльності виконавців, структурних підрозділів, контроль за їх виробничою

діяльністю, аналіз та узагальнення отриманих результатів для обґрунтування

подальших керівних рішень.

0x01 graphic

Продукт праці фахівця — диференційована, перероблена, інтегрована,

проаналізована інформація і вироблені на її основі рішення, програма,

план, прогноз виробничої діяльності, удосконалення техніки, технології,

організації виробництва і праці, фінансово-економічних заходів підвищення

ефективності і рентабельності функціонування фірми.

0x01 graphic

Продукт праці рядових службовців, технічних виконавців — це зведення

інформації, перенесення її з одних носіїв на інші, типова регламентована

аналітична чи графічна її обробка, розрахунки типових показників,

коефіцієнтів, сум і т. ін., необхідних як основа для вироблення

управлінського рішення фахівцями та керівниками.

0x01 graphic

Норма керованості - це чисельність робітників, спеціалістів, службовців,

яка може бути безпосередньо підпорядкована одному керівнику тимчасово чи

постійно.

Безпосередній зміст діяльності працівників, що займаються нормуванням

праці на підприємстві, включає:

0x01 graphic

вивчення й аналіз кожного елемента виконуваної роботи і виробничих

можливостей робочого місця та підрозділу;

0x01 graphic

узагальнення передового виробничого досвіду організації виробництва і

праці, впровадження раціональних прийомів і методів праці;

0x01 graphic

проектування складу, регламенту та послідовності виконання трудових

процесів (операцій) на основі даних аналізу;

0x01 graphic

обґрунтування розроблених варіантів виконання робіт з технічної,

економічної і психофізіологічної точок зору;

0x01 graphic

встановлення норм праці (тобто визначення нормативних величин кожного з

елементів трудового процесу), перевірку та уточнення їх у виробничих

умовах;

0x01 graphic

створення засад для впровадження цих норм.

На підставі такого послідовного дослідження конкретної операції, її

структури, методів виконання з\\\'являється можливість розробки конкретних

шляхів удосконалення та скорочення часу на виконання того чи іншого

трудового елементу і як кінцевий результат підвищення продуктивності

праці.

В нормуванні праці службовців підприємства більш продуктивне є

впровадження таких методів:

0x01 graphic

методів, що ґрунтуються на попередньому вивченні витрат робочого часу;

0x01 graphic

методів, що ґрунтуються на попередньому статистичному аналізі чисельності;

0x01 graphic

методів математичної статистики та бальних оцінок.

Список використаної літератури:

1. Кодекс законів про працю України.— К.: Реко-прес, 1992.

2. Постанова Кабінету Міністрів України № 197 від 20 березня 1995 р.

3. Багрова І.В. Нормування праці: Навчальний посібник. - Київ: Центр

навчальної літератури, 2003. - 212 с.

4. Бичін В.Б. Малінін С.В. Нормування праці: Підручник./ Під ред. Ю.Г.

Одьогова. - М.: Видавництво «Екзамен», 2003. - 320 с.

5. Гєнкін Б.М. Нормування праці.— М.: Економіка, 1985.- 185 с.

6. Гєнкін Б.М. Оптимізація норм праці.— М.: Економіка, 1985.- 167 с.

7. Ігумнов Б.Н. Автоматизовані системи проектування і нормування праці.—

Львів: Світ, 1992.- 210 с.

8. Методичні основи нормування праці працівників народного господарства.—

М.: Економіка, 1987.

9. Методические рекомендации по научной организации труда робочих.—

М.: НИИ труда, 1967.

10. Нормативні матеріали з нормування праці.— М.: Економіка, 1987.

11. Нормування праці / Під ред. Б.М. Гєнкіна.— М.: Економіка, 1985.

12. Нормування праці в умовах інтенсифікації виробництва.— К.:

Техніка, 1988.

13. Павленко А.П. Вдосконалення нормування праці інженерно -

технічних робітників й службовців.— М: Економіка, 1976.

14. Раппопорт В.С. Основи нормування управлінської праці на промисловому

підприємстві.— М.: Економіка, 1968.

15. Типові норми часу на роботи, які виконують економісти з праці на

виробництві.— М.: Економіка, 1989.

16. Філєв В.Й. Технічне нормування на підприємствах хімічної

промисловості.— Л.: Хімія, 1989.

17. Економіка й ринок праці / Під ред. А.С. Головачова.—Мінськ: Вища

школа, 1994.

38

Головне бюро з нормування праці

-Начальник бюро нормування

- 3 нормувальника за напрямами діяльності,

-1 соціолог, -1 програміст ПЕОМ

- -

-1 хронометражист

-1 хронометражист

- 1 хронометражист

цех рослин-ництва

цех тварин-ництва

цех механіз-ації

Страницы: 1, 2, 3, 4