| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
МЕНЮ
| Дипломная работа: Конденсаційні та сублімаційні процеси в атмосферіПротягом холодного періоду місячна кількість опадів мало змінюється. За холодний період в середньому випадає 150-180 мм опадів, за теплий 324-415 мм. Максимальна кількість опадів припадає на липень. В 25% років в липні випадає 100-175 мм опадів. За теплий сезон відмічається в середньому 53-60 днів з дощами, які дають за добу не менше 1 мм опадів. Переважаючим типом опадів в цей період є короткочасні зливові дощі. Загальна кількість днів з опадами в році 152-171. Найбільша добова кількість опадів складає по області 58-94, місцями 136-200 мм. Така кількість опадів іноді випадає протягом 2-3 годин. Ймовірність опадів 101-150 мм в літній період складає 10-25%. Бездощові періоди тривалістю 10-20 днів повторяються досить часто. Ймовірність їх у вегетаційний період складає 65-75%. Періоди без дощу тривалістю 21-30 днів бувають рідше. Ймовірність його в травні-червні 25%, липні-вересні 15%. Більш довгі бездощові періоди (більше 30 днів) повторюються один раз в 10-20 років. На загальному фоні бездощових періодів виділяються засушливі, які починаються на 10-й день бездощів'я. Засушливі періоди можуть супроводжуватися суховіями. Суховійними днями прийнято вважати такі, коли підносна вологість повітря складає 30% і нижче, температура повітря 25° і вище, і швидкість вітру не менше 5 м/сек. Інтенсивні суховії по області бувають в середньому 1 раз на 10 років. В травні - на початку червня 1979 року вони спостерігались по всій області і спричинили загибель знач-ної частини посівів і зниження врожаю більшості сільськогосподарських культур. Дослідним шляхом встановлено, що при запасах вологи в орному шарі нижче 5 мм сходи зернових культур не з'являться, при 5-10 мм сходи зріджені. Оптимальні умови в період посів-кущення утворюються при запасах вологи в орному шарі ґрунту більше 30 мм. Середні багаторічні запаси вологи в орному шарі в період посіву складають по області 20-30 мм. Ймовірність їх в цей період менше 10 мм 5-6%, на південному сході області до 20%. В межах 20-30 мм зберігаються запаси вологи в орному шарі і до припинення вегетації. Таким чином, в осінній період озимі в основному задовільно забезпечені вологою. Весною перед поновленням вегетації озимих і на час посіву ранніх ярих зернових культур запаси вологи в основному близькі до максимальних, тобто до граничної польової вологоємності. Період від виходу в трубку до колосіння зернових культур є критичним по відношенню до великої потреби рослин у волозі. В цей період відбувається найбільший приріст вегетативної маси, формуються органи плодоношення. Максимальні врожаї бувають при запасах вологи в метровому шарі 125-175 мм. Якщо запаси вологи в цей період будуть недостатніми - 60-80 мм, навіть при умові, що число колосків в колосі заклалось більше, частина із них залишиться недорозвинутою. Весняна ґрунтова засуха більш небезпечна для ярих зернових культур. В період наливу зерна при зменшенні запасів вологи в метровому шарі ґрунту до 25 мм спостерігається сильне зниження абсолютної ваги зерна, нерідко на 50 %, зерно буває дуже плюсклим. Несприятливими в цей період являються і великі запаси вологи - більше 125 мм, які спричиняють вилягання рослин, розвиток хвороб і шкідників. Найбільш сприятливі умови по вологозабезпеченню для наливу і дозрівання зерна створюються при запасах вологи в метровому шарі біля 80 мм. Річна сума опадів становить від 46,4 до 56,5 мм. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. Біля 70 % всієї кількості їх випадає в теплий період, тільки 30 % припадає на холодну пору року (таблиця 5.3.). Таблиця 5.3 Кількість опадів на протязі 2002 – 2007 років
Протягом холодного періоду місячна кількість опадів мало змінюється. За холодні місяці в середньому випадає 150 – 180 мм опадів, за теплий 324 – 415 мм.
![]() Рис. 5.2. Середня за 6 років динаміка зміни кількості опадів (в мм) по Чернігівській області ВИСНОВКИ 1) В ході аналізу літературних джерел щодо питання конденсаційних та сублімаційних процесів води в атмосфері було встановлено, що конденсація являє собою процес переходу води з газоподібного стану в рідкий, а сублімація – процес переходу води з газоподібного стану в твердий стан. 2) Проаналізувавши протікання конденсаційних та сублімаційних процесів води в атмосфері з`ясували як відбувається утворення хмар, випадання опадів та їх основні види. 3) В результаті дії антропогенних факторів конденсаційні та сублімаційні процеси води в атмосфері сприяють утворенню кислотних дощів, утворення парникового ефекту. 4) Аналізуючи кількість опадів по Чернігівській області за останні 6 років можемо спостерігати деяку залежність, а саме: підвищення температури, в основному, призводить до збільшення кількості опадів; з березня по травень простежується підвищення температури, і разом з тим випадає значна кількість опадів, з жовтня до грудня спостерігається зниження температури, і також кількість опадів знижується. СПИСОК ВИКОРСИАНИХ ДЕЖЕРЕЛ 1. Xoлтон Дж. Динамическая метеорология стратосферы и мезосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 255 с. 2. Агроклиматический атлас Украинской ССР. - Киев: Урожай, 1964.-37 с. 3. Алисав Б.Г. Климатология. – М.: Мир, 1974. – 225 с. 4. Артамонов Б. Б. Метеорологія і кліматологія. – Х.: Основа, 2004. – 180 с. 5. Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. - Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - 240 с. 6. Атлас облаков. - Л.: Гидрометеоиздат, 1957. – 40 с. 7. Білявський Г. О. Основи екології. - К.: Либідь, 2004. – 290 с. 8. Борисенков Е.П. Климат и деятельность человека. - М.: Наука, 1982. - 132 с. 9. Будыко М.И. Климат в прошлом и будущем. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - 350 с. 10. Вайсберг Дж. Погода на Земле. Метеорологія. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980. – 200 с. 11. Витвицкий Г.Н. Зональность климата Земли. - М.: Наука, 1980. – 120 с. 12. Вайсберг Дж. Погода на Земле. - М.: Наука, 1980. - 248 с. 13. Волошина А.П., Евневич Т.А., Земцова А.И. Руководство к лабораторним занятиям по метеорологии и климатологии. - М.: Изд-во МГУ, 1985. - 82 с. 14. Гарвей Дж. Атмосфера и океан. - М.: Прогресс, 1982. - 184 с. 15. Гилл А. Динамика атмосферы и океана: В 2 т. - М.: Мир, 1986. T.I. - 397 с.; Т.2 - 415 с. 16. Гончаренко С.У. Фізика Атмосфери. - К.: Либідь, 1990. - 124 с. 17. Гончаров Л.Д. Клімат і загальна циркуляція атмосфери. Навч посібник. - К., 2005. - 350 с. 18. Гончаров Л.Д. Кліматологія і загальна циркуляція атмосфери. - К.: Либідь, 2005. – 200 с. 19. Дзердзеевский Б.Л. Общая циркуляция атмосферы и климат. - М.: Наука, 1975. - 288 с. 20. Дикий Л.А. Гидродинамическая устойчивость и динамика атмосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 250 с. 21. Динамика климата/ Под ред. С. Манабе. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 574 с. 22. Динамика погоды. /Под ред. С. Манабе. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 418 с. 23. Матвеев Л.Т. Курс общей метеорологии: Физика атмосферы. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. - 752 с. 24. Неклюкова Н.П. Практикум по общему землеведению. - М.: Мир, 1977. – 143 с. 25. Неклюкова Н.П.. Общее землеведение. - М.: Просвещение, 1976. – 336 с. 26. Остапчук В.В. Метеорологія і кліматологія. Ніжин, 2006. – 190 с. 27. Прох Л.З. Погода та клімат. – К.: Рад. школа, 1957. – 162 с. 28. Судакова С.С. Общее землеведение. - М.: Недра, 1987. – 325 с. 29. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. - К.: Вища школа, 1995. – 223 с. 30. Хромов С.П., Мамонтова Л.И. Метеорологический словарь. - Л.: Гидрометеоиздат, 1974. - 568 с. 31. Хромов С.П., Петросянц М.А. Метеорология и климатология. - М.: Мир, 1994 32. Чернюк Г. В. . Метеорологія і кліматологія – Т., 2005. – 175 с. 33. Красилов В.А. Охрана природы: принципы, проблемы, приоритеты. М.: Институт охраны природы и заповедного дела, 1992. – 175 с. ДОДАТКИ Перисто-шаруваті хмари Купчасті хмари Купчасто-дощові хмари Високошаруваті хмари Перисто-купчасті хмари Перисті хмари Шарувато-дощові хмари Високо-купчасті хмари Шарувато-купчасті Розвиток купчатих хмар при гарній погоді Грозова хмара з «ковадлом» Утворення конвективних опадів Орографічні опади |
© 2009 Все права защищены. |