Курсовая работа: Удосконалення трудового навчання в школі

Це значить, що розповідь про нові трудові дії, назва нових способів і інструментів, потрібних для виконання цих дій, не будуть зрозумілими для учнів без одночасного показу.

Проте одного показу без пояснення також не досить. Він не спроможний розкрити учням суть дії, допомогти їм зрозуміти її особливості. Крім цього, з досвіду відомо, що учні не завжди самі звернуть увагу на основні сторони і моменти дії, яку спостерігають. Захоплюючись її зовнішньою картиною, яка для них і доступніша, і цікавіша, вони не помічають суттєвих особливостей цієї дії.

Отже, тільки в поєднання, доповнюючи один одного, вказані методи навчання можуть бути надійним засобом формування образу дії.

2. Розробка занять в сфері контролю знань і вмінь учнів до знань з трудового навчання у 6 класі в процесі викладання розділу «Електротехнічні роботи»

2.1 Планування занять з трудового навчання

№ з/п	Тема	Практична робота	ДЗ §	Ключові слова
1	Поняття про квартирну освітлювальну мережу. Види побутових електроприладів.	Пр. робота: Складання принципової схеми освітлювальної мережі	23	Коротке замикання, мережа електричного струму, електричний запобіжник, перевантаження, плавка вставка, автоматичний запобіжник, паспортні дані, електричний лічильник, принципова електрична схема.
2	Призначення електролічильника. Будова електричної лампи розжарювання.	Пр. робота: Розрахунок вартості спожитої електроенергії.	24	Електролічильник, лампа розжарювання, тугоплавкий метал, вольфрамова нитка, люмінесцентний, газова суміш, траверс, цоколь.
3	Правила та прийоми перевірки освітлювальної мережі й побутових електроприладів. Перевірка справності елементів освітлювальної мережі.	Пр. робота: Ознайомлення з будовою освітлювальних приладів, перевірка справності їх елементів	25	Індикатор, пробник, щуп, справність, електромонтер.
4	Особливості ремонту електроарматури Тематична атестація	Пр. робота: Заміна шнурів, вилок, побутових електроприладів.	26	Обтискач, струмопровідні жили, зрощування проводів.

Розділ: Електротехнічні роботи

Тема заняття: Поняття про квартирну освітлювальну мережу. Види побутових електроприладів.

Мета: сформувати поняття учнів про квартирну освітлювальну мережу та її особливості; розширити знання про види побутових електроприладів, їх будову; розвивати вміння складати принципову схему освітлювальної мережі; виховувати чіткість і акуратність під час виконання практичної роботи.

Обладнання, матеріали, інструменти: плакат, роздатковий матеріал, зразки.

Хід заняття:

І.Організація класу.

ІІ. Вступний етап:

1.  Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.

1. Які відомі тобі побутові прилади працюють за рахунок споживання електричної енергії?

2. Назви побутові електроприлади, в яких електрична енергія перетворюється у світлову, теплову, механічну.

3. Для чого призначена електротехнічна арматура?

4. Чому необхідно економити електричну енергію?

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Кожен майбутній господар повинен мати поняття про те з яких побутових електроприладів може складатися квартирна освітлювальна мережа, як можна захистити її від перевантажень. Саме ці питання ми будемо вивчати сьогодні і навчимося складати принципову схему квартирної освітлювальної мережі.

3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

ІІІ. Основна частина:

1. Вивчення нового матеріалу.

1.1.  розміщення електротехнічних пристроїв.

Освітлювальні прилади в кімнатах повинні бути розміщені з урахуванням їхнього призначення, видів виконуваних робіт. Так, неправильне розміщення освітлювальних приладів псує зір, негативно впливає на нервову систему, створює інші несприятливі умови. Наприклад, у передпокої, крім лампи під стелею, обов'язково повинна бути невеличка настінна лампа - бра, краще над столиком, де стоїть дзеркало. Житлова кімната, як правило, освітлюється центральною стельовою люстрою. У цьому разі доцільно дві третини або половину світла спрямовувати вгору, щоб рівномірно освітлювався весь інтер'єр.

У дитячій кімнаті напрям штучного освітлення має відповідати напряму денного сонячного світла.

Кухню краще освітлювати кількома світильниками, розміщеними вздовж робочого стола. Над обіднім столом можна прилаштувати бра або підвісний світильник. Не варто на кухні влаштовувати лампи денного світла, оскільки воно спотворює колір продуктів.

Підбираючи лампочку, необхідно знати, що за нормою на один квадратний метр площі має припадати 15 Вт потужності електролампочки.

Поверхня стола повинна освітлюватись зосередженим світлом. Світло має падати на стіл спереду або зліва і бути не занадто яскравим. Вистачить лампочки потужністю 40...60 Вт. Ставити лампу треба на відстані 40...50 см від поверхні стола. Тому зручне настінне бра, влаштоване над столом. Ще краще, якщо світильник закріпити на шарнірі.

Крім настільної (чи настінної) лампи, не завадить увімкнути також загальне освітлення кімнати. У цьому разі світло розподілятиметься рівномірно, менше напружуватимуться очі.

2.1  Правила виконання монтажних робіт квартирної електромережі.

Для виконання електромонтажних робіт в першу чергу необхідно ознайомитися з особливостями будівельних приміщень, їх призначенням, температурним і повітряним режимами. Вологі стіни можуть стати провідниками електричного струму. Тому не дозволяється встановлювати розетки, вимикачі у ванних кімнатах. Їх монтують зовні цієї кімнати. Світильники в подібних приміщеннях повинні мати особливу, герметичну, вологонепроникну конструкцію.

Для упередження ураження електричним струмом забороняється також монтувати електричну арматуру поблизу струмопровідних конструкцій будівлі, побутової техніки. Вона повинна бути розміщена не менш як за 0,5 м від металевих батарей системи опалення, водопровідних труб, раковин, газових плит тощо. Крім того, необхідно знати, що вимикачі монтуються на висоті 0,5...1,0 м. Спеціальні розетки, які монтуються на відстані 0,3 м від підлоги, повинні мати захисний елемент конструкції, що закриває струмопровідні контакти після виймання з неї штепсельної вилки. Добираючи електроарматуру, треба враховувати, що для кожної розетки, вилки, вимикача та іншої електроарматури існують гранично допустимі значення сили струму і напруги, перевищення яких може призвести до виходу її з ладу. Ці значення, як правило, показані на корпусі арматури. Наприклад, на розетці зазначено: «6 А, 250 В». Це означає, що в цю розетку можна ввімкнути такий споживач, який працює при напрузі, не більшій 250 В, і ним проходить струм, не більший за 6 А. Електричні проводи, що використовуються, також мають відповідні робочі параметри, які залежать від матеріалу проводів, їх поперечного перерізу та ізоляції. Ці робочі параметри можна визначити за довідником.

2.1.  Способи монтажу квартирної електромережі

Існує кілька способів виконання цих робіт: відкритий, захищений, прихований.

Відкриту проводку монтують безпосередньо вздовж поверхні стін, стелі та закріплюють ізоляційними хомутами.

При захищеному способі монтажу: електропровід розміщують у спеціальних електричних ізоляційних трубах, коробах. Вони захищають електропровід від механічних пошкоджень та виходу його з ладу.

Найпоширеніший спосіб монтажу квартирної електричної мережі - прихований. У цьому випадку електричні проводи монтуються у канавках, які потім заштукатурюють, а електричну арматуру, вимикачі, розетки кріплять на рівні поверхні стіни чи стелі у виготовлених для цього заглибленнях.

Треба також передбачити місця встановлення електричного лічильника, розеток, патронів. Під час прокладання електропроводки виникне необхідність виконання відгалужень від загальної проводки для підключення до електромережі розеток, патронів і вимикачів. Обов'язковою умовою при цьому є розміщення місць відгалужень у спеціальних розподільчих коробках та їх надійне кріплення і ретельне ізолювання проводів.

Необхідно також ураховувати, що вимикачі вмикаються між джерелом струму і споживачем послідовно, а розетки - паралельно.

3.1.   Монтажна схема

З урахуванням зазначених особливостей та з метою контролю якості виконання робіт приступають до наступного етапу - розробки монтажної схеми. В електротехніці розрізняють монтажну і принципову електричні схеми.

На монтажній схемі (з урахуванням умовних позначень і масштабу) зображують у вигляді однопровідної лінії місця розміщення електричного лічильника, запобіжників, послідовність їх з'єднань, відстань між ними та місцями їх кріплення відносно конструктивних елементів стін, підлоги, стелі.

За монтажною схемою не можна здійснити аналіз та визначити особливості з'єднання окремих елементів в електричне коло. Для цього користуються принциповими електричними схемами, на яких у вигляді графічних умовних позначень зображується особливість з'єднань окремих елементів у електричне коло.

5.1. Правила безпечної роботи під час виконання електромонтажних робіт.

І. Загальні положення

1.1. До виконання електромонтажних робіт допускаються учні, які пройшли медичний огляд, відповідне навчання, отримали інструктаж на робочому місці, оволоділи безпечними прийомами праці та засвоїли вимоги даної інструкції.

1.2. Робоче місце організовується згідно з вимогами НОП.

Небезпечність у роботі

1. Ураження електричним струмом унаслідок доторкання до оголених проводів під час роботи з приладами під напругою.

2. Травмування під час роботи несправним інструментом.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягніть спецодяг (фартух із нарукавниками або халат і головний убір: берет або косинку; при цьому ретельно підберіть волосся і заправте кінці косинки).

2.2. Розкладіть на робочому місці інструменти індивідуального користування згідно з вимогами НОП. Не тримайте на робочому місці нічого зайвого.

2.3. Перевірте стан інструментів. Ручки плоскогубців, гострозубців тощо повинні мати ізолююче покриття. Рукоятки викруток повинні бути з ізолюючого матеріалу. Користуйтесь інструментами тільки за призначенням.

2.4. Підготуйте матеріали і розкладіть їх на робочому місці так, щоб усе було на виду і не заважало працювати.

2.5. Підготуйте засоби індивідуального захисту: діелектричні рукавиці, килимок, калоші, окуляри.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Складайте електричні схеми, виконуйте в них перемикання за відсутності напруги.

3.2. Схему складайте так, щоб проводи не перехрещувалися, не були натягнуті й не схрещувалися петельками.

3.3. Під час роботи поблизу електричних приладів і машин стежте, щоб руки, одяг, волосся не торкалися до обертових деталей та оголених проводів.

3.4. Складену схему вмикайте тільки після дозволу вчителя.

3.5. Не перевіряйте наявність напруги пальцями.

3.6. В усіх випадках виявлення пошкодження електропроводки, обладнання, вимірювальних приладів повідомте вчителя про це.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Вимкніть схему (прилад) із мережі живлення.

4.2. Вимірювальні прилади, інструменти покладіть так, як вони були розміщені до роботи. Перевірте їх стан.

4.3. Приберіть на робочому місці відходи, пил і зайві деталі. Під час прибирання користуйтесь щіткою.

4.4. Приведіть себе і спецодяг у порядок, вимийте руки з милом.

4.5. Виходьте з майстерні лише після дзвінка і дозволу вчителя.

2. Первинне закріплення ( осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):

1. Для чого призначений електричний запобіжник?

2. Який принцип роботи плавкого запобіжника?

3. Яке графічне зображення називають принциповою електричною схемою?

4. Що зазначається на принциповій електричній схемі?

Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:

- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;

- ознайомлення з інструкційними картами;

- акцентування уваги на правила ТБ;

- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);

4. Поточний інструктаж:

4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:

- перевірка організації робочого місця;

- перевірка правильності виконання трудових прийомів;

- перевірка правильності виконання трудових операції;

- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;

- перевірка дотримування правил ТБ.

4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.

4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.

5. Практична робота. Складання принципової схеми освітлювальної мережі (Додаток А).

Обладнання: стенд із змонтованою електромонтажною схемою (або плакат), що містить електролічильник, електричні запобіжники, вимикач і розетку, настінний (або стельовий) електричний патрон, електричний дзвінок, штепсельну вилку.

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомся з особливостями електричної схеми, способами з'єднання електротехнічних пристроїв та електроарматури.

2. Використовуючи умовні графічні позначення елементів, накресли принципову електричну схему освітлювальної мережі.

ІV. Заключний інструктаж:

- аналіз виконуваних робіт;

- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;

- аналіз порушень трудової дисципліни;

- аналіз виконання правил ТБ;

- мотивація оцінок;

- демонстрація найкращих робіт.

V. Повідомлення теми та мети наступного заняття.

VІ. Домашнє завдання: § 23

VІІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.

Розділ: Електротехнічні роботи

Тема заняття: Призначення електролічильника. Будова електричної лампи розжарювання.

Мета: ознайомити учнів з призначенням електролічильника, з будовою електричної лампи розжарювання; навчити проводити розрахунок вартості електроенергії; виховувати економне ставлення до використання електроенергії.

Обладнання, матеріали, інструменти: плакат, роздатковий матеріал, зразки

Хід заняття:

І.Організація класу.

ІІ. Вступний етап:

1. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.

1. Назви відому тобі необхідну умову горіння речовини?

2. Які пристрої називають джерелами, а які - споживачами електричної енергії?

3. До якого виду споживачів належать світильники?

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Виробництво електроенергії – це процес, пов’язаний з великими витратами. Тому споживачі електроенергії повинні платити за її використання. Для цього необхідно визначити кількість спожитої електроенергії. Які прилади для цього існують, як проводити ці розрахунки – саме це ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

ІІІ. Основна частина:

1.  Вивчення нового матеріалу.

Призначення електролічильника

Лічи́льник електри́чної ене́ргії (електричний лічільник, електролічильник) — електричний вимірювальний прилад, що веде облік витраченої електричної енергії змінного або постійного струму. Одиниця вимірювання Ват-година та кратні (кіловат-година(кВт-год), мегават-година (МВт-год)).

Будова електричної лампи розжарювання.

Найпоширенішим споживачем електричної енергії, що використовується людиною, є електрична лампа розжарювання. Такими лампами освітлюють приміщення та вулиці, робочі місця й місця відпочинку, їх використовують в освітлювальних приладах автомобілів та електропотягів, літаках і космічних кораблях, у медичному і сільськогосподарському обладнанні, в інформаційній техніці тощо.

Залежно від призначення, електролампи розжарювання мають різну конструкцію та розміри (Додаток Б).

Звичайні освітлювальні електричні лампи широко використовують через їх простоту в експлуатації, низьку вартість та відсутність спеціальних пристроїв для ввімкнення їх в електричну мережу.

Основний недолік звичайних ламп – низька світловіддача. Тільки 2-3 % спожитої електроенергії витрачається на випромінювання світла, решта перетворюється на тепло. Нині сконструйовані досконаліші електричні лампи (ртутні, люмінесцентні, інші), які мають більшу світловіддачу, не випромінюють тепла і мають довший строк експлуатації.

Усі лампи розжарювання характеризуються робочими параметрами: робочою напругою, потужністю, габаритами, складом газової суміші, якою заповнена колба, та іншими. Основні з них, які необхідно враховувати при ввімкненні ламп в електромережу: робоча напруга і потужність. Ці параметри зазначено на колбі або цоколі лампи. Забороняється вмикати лампи в електромережу з іншими параметрами, а також замінювати їх новими, якщо не вимкнений вимикач.

Страницы: 1, 2, 3