Реферат: Організація утримання і трудового використання іноземних військовополонених та інтернованих на території України (1939–1953 рр.)

Для періоду 1943 – початку 1945 рр. спостерігалося нехтування трудовими ресурсами бранців, а продуктивність їх праці дуже низькою, то у середині – другій половині 1945 р. ситуація поступово вирівнюється і пересічний показник продуктивності праці військовополоненого почав наближатися до рівня самоокупності витрат на його утримання.

– Аналіз відомчих нормативних актів НКВС (МВС) дозволяє стверджувати, що саме у другій половині 1945 – на початку 1946 р. у Радянському Союзі завершується формування системи примусової праці полонених й інтернованих. Надалі ця система зазнала окремих структурних та режимних змін, певним чином удосконалювалася, проте її суть залишалася незмінною – це обов’язкове, виняткове та примусове у своїй основі використання наявних трудових ресурсів.

Основними регіонами пріоритетного застосування робочих рук військовополонених та інтернованих були Центр, Схід і Південь України. Саме тут концентрувався промислово-виробничий потенціал, що мав стратегічне значення для держави. Майже третина всього трудового фонду полонених використовувався на вугільних копальнях Сталінської та Ворошиловградської областей. Порівняно великі групи полонених працювали на відбудові та будівництві підприємств важкої промисловості, прокладали автомобільні шляхи тощо. Робочі батальйони інтернованих розміщувалися у Сталінській, Ворошиловградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, а їхні контингенти працювали у вугільній, металургійній, хімічній промисловості та в промисловому будівництві. На Правобережжі та в західних регіонах республіки розміщувалась порівняно невелика кількість військовополонених, які використовувалися в транспортній інфраструктурі та на видобутку корисних копалин, у лісопереробній промисловості, тощо. Такий розподіл трудового фонду визначався не лише регіонально-галузевою структурою економіки Правобережжя і Західної України, що мала переважно аграрний характер, а й важливим транзитним значенням цього регіону.

– Типовими проблемами, що впливали на стан трудових ресурсів військовополонених та інтернованих, ефективність використання їхньої праці, у повоєнний період залишалися: незабезпеченість житлом, незадовільні умови харчування, побутового і матеріально-технічного постачання, порушення організації техніки безпеки, нецільове використання фахівців, відволікання на незначні другорядні роботи, незадовільна організація праці, незабезпеченість робіт спецодягом, інструментом і обладнанням тощо. Водночас у повоєнний період, в умовах припинення надходження нових контингентів працездатні військовополонені та інтерновані стали важливим чинником стабілізації виробничих показників підприємств, між якими розгорнулось справжнє суперництво за цей трудовий фонд.

Незважаючи на всі проблеми, загальні показники ефективності трудового використання полонених протягом 1946–1953 рр. значно поліпшилися. Важливим чинником цього стало посилення вимог до організації праці й техніки безпеки на виробництві. Після війни розширилась сфера використання військовополонених та інтернованих на роботах за спеціальністю. У цей період все рельєфніше виявляється тенденція певної “лібералізації” підходів до організації праці полонених. Широких масштабів набуло розконвоювання, використання на роботах дрібними групами, разом із цивільним населенням.

Військовополонені та інтерновані, розміщені на території УРСР, становили значний і важливий контингент трудових ресурсів, що досить ефективно використовувався на відновленні зруйнованого війною господарства. Його загальна чисельність від 1944 р. до 1953 р. сягала близько 500 тис. осіб, що становило приблизно четверту частину загалу цих спецконтингентів у СРСР. Характеризуючи їхній внесок у повоєнну відбудову як суттєвий, слід наголосити, що головний тягар відбудовчих робіт ліг на плечі радянських громадян.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1.         Алєксєєва-Процюк Д.О. Санітарно-медичне забезпечення військовополонених фашистських армій в Україні під час Другої світової війни та в перші повоєнні  роки // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2005. – Вип. 9. – Ч. 3. – С. 79–85.

2.         Алєксєєва-Процюк Д.О. Документи центральних архівів України про утримання та працевикористання іноземних військовополонених й інтернованих в Українській РСР у 1939–1953 рр. // Архіви України: Науково-практичний журнал. – № 1–3 (259). – К., 2007. – 471 с. – С. 184–189.

3.         Алєксєєва-Процюк Д.О. Працевикористання військовополонених в Українській РСР у 1939–1941 рр. // Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. Сер. № 6. Історичні науки: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – Вип. 4. – С. 205–213.

4.         Алєксєєва-Процюк Д.О. Трудове використання іноземних військовополонених в СРСР у роки Великої Вітчизняної війни // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2007. – Вип. 11. –С. 245–251.

5.         Алєксєєва-Процюк Д.О. Працевикористання військовополонених та інтернованих у відбудові міста Києва (1945–1950 рр.) // Форум права. – 2007. – № 3. – С. 11–14. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-3/07adovmk.pdf.

6.         Алєксєєва-Процюк Д.О. Використання праці військовополонених та інтернованих в Україні (1944–1953 рр.) // Безсмертя подвигу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 22 квітня 2005 р.) / Київський нац. ун-т внутр. справ. – К.: ВПЦ МВС України, 2006. – С. 257–265.

7.         Алєксєєва-Процюк Д.О. Польські військовополонені в Україні (1939–1941 рр). // Над Дніпром та Віслою: Матеріали міжнародної наукової конференції “Україна і Польща у визвольних змаганнях ХІХ – початку ХХ ст.” (м. Київ, 5 листопада 2003 р.) / Упор. А. Чайковський, В. Топольскі. – К. – 2004. – С. 161–165.

8.         Алєксєєва-Процюк Д.О. Організація роботи і утримання військовополонених та інтернованих на відбудові об’єктів столиці України (1945–1950 рр.) // У кн.: Військовий полон та інтернування (1939–1956 рр.) – К.: Парламентське вид-во, 2008. – С. 255–259.

АНОТАЦІЯ

 

Алєксєєва-Процюк Д.О. Організація утримання і трудового використання іноземних військовополонених та інтернованих на території України (1939–1953 рр.) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2008.

На широкій джерельній базі здійснено комплексне дослідження питань організації утримання і праце використання іноземних військовополонених й інтернованих на території України у 1939–1953 рр. У роботі висвітлюються побутові умови, а також рівень матеріального забезпечення, харчування, медико-санітарного обслуговування і праце використання військовополонених та інтернованих. Виявлено регіонально-галузеві особливості розміщення й розподілу зазначених контингентів на території УРСР, розглянуто й проаналізовано особливості їх трудового використання у різні періоди війни та у повоєнний період, оцінено їхній реальний внесок у відбудову економіки республіки.

Ключові слова: працевикористання, полон, військовополонені, інтерновані, контингент, відбудова.

АННОТАЦИЯ

 

Алексеева-Процюк Д.А. Организация содержания и трудового использования иностранных военнопленных и интернированных на территории Украины (1939–1953 гг.). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – история Украины. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2008.

В работе на основе всестороннего анализа широкого круга архивных материалов, научных публикаций сделана попытка комплексного исследования специфики содержания и трудового использования военнопленных и интернированных на территории Украины в 1939–1945 гг. и послевоенный период.

Дана развёрнутая характеристика регионально-отраслевых и структурных аспектов размещения трудовых ресурсов военнопленных и интернированных, особенностей режима содержания, материально-бытового обеспечения, питания, лечения и медико-санитарного обслуживания, а также организации и трудового использования контингента. В диссертации осуществлен анализ нормативно-правовой базы, в которой советское руководство юридически закрепляло различные аспекты содержания и трудоиспользования военнопленных. Приводятся статистические данные о количестве военнопленных и интернированных, используемых на работах, разделении контингента по регионам и отраслям, в которых был востребован их труд, качественных характеристиках рабочей силы и др., позволившие составить представление об их реальном вкладе в восстановление разрушенной в годы войны экономической и социальной сферы УССР.

Установлено, что нормы питания военнопленных в среднем были выше, чем у советских заключённых ГУЛАГа. При этом, чтобы стимулировать производственную активность, власти впервые испробовали принцип дифференциированного продовольственного снабжения. По мнению автора, такая система продовольственного обеспечения была похожа на шантаж голодом и должна была материализовать два важных задания при работе с военнопленными: физическое сохранение ещё трудоспособных военнопленных и интернированных и их эффективное трудовое использование.

Анализируя особенности использования контингентов на территории УССР, диссертантка отмечает, что отраслями, в которых особенно активно использовался труд военнопленных и интернированных, были угледобыча и черная металлургия. Ощутимым было привлечение пленных к восстановлению предприятий химической промышленности, машиностроения, электроэнергетики, пищевой промышленности и цветной металлургии. Широкое применение трудовые ресурсы получили на восстановлении коммунального хозяйства городов, правительственных и общественных сооружений, жилья. Кроме того, они применялись и на восстановлении транспортной инфраструктуры, прежде всего, железных дорог, автодорог, морских портов и т.п. Определенные территориально-отраслевые особенности в контексте УССР имело и трудовое использование интернированных. Почти 80 % этих лиц разместили на Востоке и Юге УССР и использовали как рабочую силу на предприятиях угольной и металлургической промышленности.

Основными регионами приоритетного применения рабочих рук военнопленных и интернированных были Центр, Восток и Юг Украины. Именно здесь концентрировался промышленно-производственный потенциал, который через свое стратегическое значение для государства и технологии стал сферой их наиболее активного привлечения.

Установлено, что основными проблемами, которые влияли на состояние трудовых ресурсов военнопленных и интернированных, эффективность использования их труда были: необеспеченность жильем, неудовлетворительные условия питания, бытового и материально-технического снабжения, нарушения организации техники безопасности, нецелевое использование специалистов, отвлечения на второстепенные работы, неудовлетворительная организация труда, необеспеченность работ спецодеждой, инструментом и оснащением и т.п.

На основе результатов исследования автор пришла к выводу о том, что советское руководство не ставило перед собой цели физического уничтожения контингента. Проблемы, которые возникали при этом, стали результатом действия нескольких взаимосвязанных факторов. Во-первых, нормативные документы, которые регламентировали содержание военнопленных и интернированных, создавались на основе документов ГУЛАГа. Во-вторых, экономика государства находилась в критическом состоянии во время войны и в послевоенный период. В-третьих, отношение советского руководства к пленным было таким же потребительским, как и к гражданам своей страны.

Ключевые слова: трудовое использование, плен, военнопленные, интернированные, контингент, восстановление.

ANNOTATION

 

Alekseyeva-Protsyk D.A. Organization of keeping and labor exploitation of both of the foreign prisoners of war and the internees on the territory of Ukraine (1939-1953). – Typescript.

The thesis on competition of a scientific degree of the candidate of historical sciences, speciality 07.00.01 – History of Ukraine. – National Pedagogical Dragomanov University. – Kyiv, 2008.

Complex research on different aspects of holding and employment foreign prisoners of war and interned in Ukraine during 1939–1953 was done on the wide literature basis. The work depicts the conditions of life, the level of financial support, nourishment, medical sanitary provision and usage of work of foreign war prisoners and interned. The author revealed regional peculiarities of placement and division of the working resources on the territory of USSR, examined and analyzed characteristic features of their employment in various war periods and in post war period, estimated their contribution into the republic economy renovation.

Key words: labor exploitation, captivity, prisoners of war, internees, contingent, reconstruction.

[1] Амелин А.Б. Международно-правовое регулирование военного плена: Автореф. дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.01 / Академия общественных наук при ЦК КПСС. – М., 1954. – 15 с.; Бояндин И.Т. Санитарно-эпидемиологическое обеспечение репатриированных и военнопленных // Военно-медицинский журнал. – 1946. – № 3. – С. 44–47.

[2] Maschke E. (Hg.). Zur Geschichte der deutschen Kriegsgefangenen des Zweiten Weltkrieges. – Bd. I–  XXII. – Munchen, 1962–1974.

[3] Карель П., Беддекер Г. Немецкие военнопленные Второй мировой войны 1939–1945 гг. – М.: Изд-во Эксмо, 2004. – 448 с.

[4] Lаng М. Stalins Strafijustiz gegen deutsche Soldaten. Die Massenprozesse gegen deutsche Kriegsgefangene in den Jahren 1949 und 1950 in historischer Sicht / Unter Mitw. H. Dressler, K. Mayer – Неrford: Mittler, 1981. – 147 s.; Zayas A. Die Wehrmacht – Untersuchungsstelle. Deutche Ermittlungen uber alliierte Volkerrechtsverletzungen im Zweiten Weltkrieg, 3. Aufl. – Munchen, 1980. – S. 277.; Lehmann A. Gefangenschaft und Heimkehr. Deutche Kriegsgefangene in der Sowjetunion. – Munchen, 1986.

[5] Безыменский Л.А. История одной “Истории” // Новое время. – 1976. – № 5. – С. 12–13.; Иваницкий Г.М. К истории немецких военнопленных во Второй мировой войне // Информационный бюллетень. – М.: Институт военной истории МО СССР, 1977. – С. 26–35.; Ржешевский О., Иваницкий Г. Правда и ложь о жизни немецких военнопленных в СССР // Военно-исторический журнал. – 1978. – № 10. – С. 77–78.; Марасанов Р.А., Мельничук А.Н. Медицинское обеспечение раненных и больных немецких военнопленных в годы Великой Отечественной войны // Военно-медицинский журнал. – 1981. – № 5. – С. 19–22.

[6] Blank A. Die deutschen Kriegsgefangenen in der UdSSR. – Koln: Pahl-Rugenstein, 1979. – 210 s.

[7] Конасов В.Б. Гриф секретности снят. К истории немецких военнопленных в СССР: Монография. – Вологда: Изд-во Вологод. ин-та повышения квалификации пед. кадров, 1991. – 55 с.; Галицкий В.П. Вражеские военнопленные в СССР (1941–1945) // Военно-исторический журнал. – 1990. – № 9. – С. 39–46.

[8] Кузьминых А.Л. Иностранные военнопленные Второй мировой войны на Европейском Севере СССР (1939–1949 гг.): Монография. – Вологда: ВИПЭ Минюста России, 2004. – 393 с.; Суржикова Н.В. Иностранные военнопленные Второй мировой войны на Среднем Урале (1942–1956). – Екатеринбург: Гуманитарный ун-т, 2006. – 500 с.

[9] Власова И.В. Работа с военнопленными в тыловых районах советских фронтов в годы Великой Отечественной войны: Дис. … кандидата ист. наук: 07.00.02. – М., 1994. – 236 с.

[10] Конасов В.Б. Судьбы немецких военнопленных в СССР: дипломатические, правовые и политические аспекты проблемы. Очерки и документы: Монография / Послесл. В.Н. Вартанова. – Вологда: Из-во Вологод. ин-та повышения квалификации пед. кадров, 1996. – 320 с.; Безбородова И.В. Управление по делам военнопленных и интернированных НКВД–МВД СССР (1939–1953 гг.): Автореф. дис. ... кандидата ист. наук: 07.00.02 / Историко-архивный ин-т. – М., 1997. – 30 с.

[11] Семенов С.Н. Военнопленные и интернированные в лагерях НКВД СССР в 40–50 годах (на материалах Марийской, Мордовской, Татарской АССР и Горьковской области) // Труды молодых ученых и специалистов / Чувашский ун-т. – Чебоксары, 2001. – С. 25–39.; Суржикова Н.В. Военные преступники на Среднем Урале в 1949–1956 гг. // Проблемы военного плена: история и современность: Материалы Международной научно-практической конференции. Вологда, 23-25 октября 1997 года. – Ч. 2. – Вологда: Изд-во Вологод. ин-та повышения квалификации и перепод. пед. кадров, 1997. – С. 234–236.

[12] Галицкий В.П. Там, в Бекетовке, под Сталинградом // Военно-исторический журнал. – 1993. – № 2. – С. 19.

[13] Кузнецов С.И. Проблема военнопленных в российско-японских отношениях после Второй мировой войны: Учеб. пособие. – Иркутск: Изд-во Иркутского гос. ун-та, 1994. – 191 с.; Иванов В.А. Механизм массовых репрессий в Советской России в конце 20-х – 40-х гг. (на материалах Северо-Запада РСФСР): Автореф. … дис. доктора ист. наук: 07.00.02. – СПб., 1998. – 30 с.

[14] Долголюк А.А. Продовольственное снабжение военнопленных в СССР // Проблемы военного плена: история и современность: Материалы Международной научно-практической конференции. Вологда, 23-25 октября 1997 года. – Ч. 2. – Вологда: Изд-во Вологод. ин-та повышения квалификации и перепод. пед. кадров, 1997. – С. 73–77.; Сидоров С.Г. Организация питания военнопленных в СССР в 1941–1955 гг. // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 4: История. Философия. – 1996. – Вып. 1. – С. 47–54.

[15] Нестеренко А. В поисках правды // Красный Крест России. – 2000. – № 2. – С. 20–24.;      Якушевский А. Расстрел на клеверном поле // Новое время. – 1993. – № 25. – С. 40–42.; Бобрёнев В., Рязанцев В. Варсонофьевские призраки, или как испытывались яды для тайных убийств НКВД // Родина. – 1995. – № 11. – С. 52–57.

[16] Епифанов А.Е. Сталинградский плен 1942–1945 гг. (Немецкие военнопленные в СССР). – М.: Мемориальный музей немецких антифашистов, 1999. – 350 с.; Конасов В.Б. Как лечили военнопленных // Резонанс. – 1990. – № 19. – С. 14–16.; Нахопетов Б.А. Некоторые вопросы истории организации медицинской помощи в советских лагерях для военнопленных // Военно-медицинский журнал. – 1995. – № 2. – С. 71–74.; Суржикова Н.В. К вопросу о медицинском обслуживании военнопленных в лагерях Среднего Урала (1942–1956 гг.) // Орел шестого легиона: Тез... докл... научно-практ... конф... студентов и молодых ученых исторического факультета УрГУ. – Екатеринбург, 2000. – С. 143–146.

[17] Галицкий В.П. Финские военнопленные в лагерях НКВД: (1939–1953 гг.): Монография / Под ред. В.С. Ещенко. – М.: Грааль; Церера, 1997. – С. 92.; Безбородова И.В. Организация трудоиспользования военнопленных и интернированных в лагерях НКВД-МВД СССР в годы Второй мировой войны // Проблемы военного плена: история и современность: Материалы Международной научно-практической конференции. Вологда, 23-25 октября 1997 года. – Ч. 2. – Вологда: Изд-во Вологод. ин-та повышения квалификации и перепод. пед. кадров, 1997. – С. 50–58.; Еланцева О.П. Лагеря японских военнопленных на строительстве железной дороги Комсомольск – Советская гавань // Социально-экономические и политические процессы в странах Азиатско-Тихоокеанского региона: Сборник статей. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1997. – С. 42–44.; Полян П.М. “Репарации трудом”: мотивы и предыстория послевоенного трудоиспользования “интернированных и мобилизованных” – немецких гражданских лиц в СССР // Проблемы военного плена: история и современность: Материалы Международной научно-практической конференции. Вологда, 23-25 октября 1997 года. – Ч. 2. – Вологда: Изд-во Вологод. ин-та повышения квалификации и перепод. пед. кадров, 1997. – С. 59–67.

[18] Сидоров С.Г. Труд военнопленных в СССР, 1939–1956 гг.: Автореф. дис. … доктора ист. наук: 07.00.02 / Волгогр. гос. ун-т. – Волгоград, 2001. – 42 с.

[19] Карнер С. В архипелаге ГУПВИ. Военный плен и интернирование в Советском Союзе 1941–1956 гг. / Пер. с нем. – М.: Изд-во Рос. гос. гуманитарного ун-та, 2002. – 303 с.

[20] Hilger А. Deutsche Kriegsgefangene in der Sowjetunion 1941–1956. Kriegsgefangenenpolitik, Lageralltag und Erinnerung. – Essen: Klartext-Verl., 2000. – 486 s.

[21] Карпов В. Пленники Сталина. Сибирское интернирование японской армии. 1945–1956 гг. – К. – Львов: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1997. – 326 с.; Його ж: Політична обробка японських військовополонених в таборах та їх опір радянській системі цінностей (1945–    1949 рр.) // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – Вип. LVI (56). – С. 214–221.; Його ж: Полонення та репатріація Квантунської армії (1945–1956 рр.): Дис. ... кандидата іст. наук: 20.02.22. – К., 2004. – 192 с.

[22] Буцко О.В. Начало Великой Отечественной войны и первые немецкие военнопленные // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України: Ін-т історії України. – К., 2002. – Вип. 6. – С. 108–111.; Її ж: В идеологическом “котле”: настроения немецких военнопленных в советских лагерях (1941–1945 гг.) // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2004. – Вип. 8. – Ч. 2. – С. 118–128.; Левикін В.В. Про процес репатріації німецьких військовополонених з СРСР у 1945–1956 роках // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України Ін-т історії України. – К., 2003. – Вип. 7. – Ч. 2. –     С. 190–199.; Його ж: Перебування німецьких військовополонених у Радянському Союзі. Історіографія питання // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України Ін-т історії України. – К., 2004. – Вип. 8. – Ч. 1. – С. 114–124.

[23] Потильчак О.В. Використання праці німецьких військовополонених на відбудові міського господарства Києва у 1944 р. // Історія слов’янських народів: Актуальні проблеми дослідження. – Вип. 6. – Слов’янські народи у Другій світовій війні: Збірник наукових праць – К.: Друкарня НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. – С. 169–172.; Його ж: Полонені німецькі вояки в таборах на теренах України в 1944 році // Визвольний шлях. – 2000. – Кн. 11. – С. 31–41.

[24] Сергійчук В. Новітня каторга. Військовополонені та інтерновані Другої світової війни в УРСР. – К: Укр. Вид. Спілка, 2001. – 188 с.

[25] Чайковский А.С. Плен. За чужие и свои грехи (Военнопленные и интернированные в Украине 1939–1953 гг.): Монография. – К.: Парламентское изд-во, 2002. – 503 с.; Його ж: За чужие и свои грехи (Военнопленные и интернированные в Украине 1939–1953 гг.): Монография. – К.: Парламентское изд-во, 2006. – 972 с.

[26] Чайковский А.С. Плен. Указ. робота. –  2002. – С. 366–367.

[27] Потильчак О.В. До питання про використання військовополонених німців на відбудовчих роботах у Чернігові та області восени 1944 року // Література та культура Полісся. Вип. 17. / Відпов. ред. і упоряд. Г.В. Самойленко. – Ніжин : НДПУ, 2001. – С. 224–225.; Його ж: Використання німецьких військовополонених на підприємствах вугільної та металургійної промисловості України (1944–1945 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей  / НАН України Ін-т історії України. – К., 2003. – Вип. 7. – Ч. 2. – С. 183–190.

[28]Потильчак О.В. Радянський військовий полон та інтернування в Україні (1939–1954): Монографія. – К.: Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2004. – 482 с.; Його ж: Радянські табори військовополонених в Україні (1939–1954): організаційно-структурний аспект. – К.: Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2004. – 88 с.; Його ж: Поховання іноземних військовополонених та інтернованих Другої світової війни в Україні. – К.: Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2004. – 53 с.; Його ж: Радянські режимні установи для військовополонених та інтернованих в УРСР (1939–1954 рр.): організація, дислокація, структура: Дис. ... доктора іст. наук: 07.00.01 / Інститут історії України НАН України. – К., 2005. – Т. 1. – 1–464 с.; Т. 2. – 465–802 с.

[29] К истории первой Гаагской конференции 1899 г. Документы // Красный архив. – 1932. – Т. 1–2. – С. 64–96.; Т. 5–6. – С. 49–79; Женевская конвенция об обращении с военнопленными от 12 августа 1949 года // Женевские конвенции о защите жертв войны. – М., 1954. – С. 69–129; Конвенция о законах и обычаях сухопутной войны от 5 (18) октября 1907 года // Международное право в избранных документах. – М., 1957. – Т. 3. – С. 41–46.

[30] Русский архив: Великая Отечественная война. Иностранные военнопленные Второй мировой войны в СССР. Т. 24 (13) – М., 1996; Русский архив: Великая Отечественная война. Немецкие военнопленные в СССР. Документы и материаллы. 1941–1955 гг. Т. 24 (13–2) / Под общ. ред. В.А. Золотарева. – М., 1999; Военнопленные в СССР. 1939–1956. Документы и материалы / Под ред. М.М. Загорулько. – М., 2000; Русский архив: Великая Отечественная. Немецкие военнопленные в СССР 1941–1945 гг.: Сборник документов и материалов. Кн. 2. Т. 24 (13–3) / Авт.- сост. В.Н. Вартанов и др. – М. – 2002.