Понятие и виды цiнних паперiв

«Р», обведена колом, імена осіб, які мають щодо цих обєктів суміжні права;

рік першої публікаціїфонограм[10].

Порушенням авторського права і (або) суміжних пра, що дає підстави для

судового захисту,є :

1. вчинення будь – якою особою дій, які порушують особисті немайнові права

субєктів авторського права і суміжних прав та їх майнові права;

2. піратство у сфері авторського права і суміжних прав – опублікування,

відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної

території України і розповсюдження контрафактивних примірників творів (

у тому чмслі компютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і

прграм організацій мовлення;

3. плагіат – оприлюднення, повністю або частково, чужого твору під іменем

особи, яка не є автором цього твору;

4. ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають

авторське право і суміжні права, примірників творів, фонограм, програм

мовлення;

5. вчинення дій, що створюють загрозу порушення автрського праваі суміжних

прав;

6. будь – які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту

авторського права і суміжних прав, зокрема виготовленя, розповсюдження,

ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого

обходу;

7. підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електроній формі,

про управління правами без дозволу субєктів авторського права і суміжниж

прав чи осби, яка здійснює таке управління;

8. розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою

розповсюдження, публічне сповіщення обєктів авторського права і суміжних

прав, з яких без дозволу субєктів авторського права і суміжниж вилучена

чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електроній

формі.

За захистом свого авторського права і суміжних прав субєкти авторського

права та суміжних прав можуть звертатися в установленому порядку до суду та

інших органів відповідно до їх компетенції і мають право:

. вимагати визнання та поновлення своїх прав;

. звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та припинення

дій, що порушують авторське право та суміжні права чи створюють загрозу

їх порушення;

. подавати позови про відшкодування моральної шкоди;

. подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи

упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок

порушення ним авторського права і суміжних прав, або виплату компенсації;

. вимагати припинення підготовчих дій допорушення авторського права і

суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра,

що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної

території контрафактні примірники творів, фонограм, віеограм, засоби

обходу технічних засобів захисту;

. брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних

процесів і господарських операцій, повязаних з виготовленнямпримірників

творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про

порушення чи загрозу порушення авторського права і суміжних прав, у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України4

. вимагати в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової

інформації даних про допущені порушення автрського права і суміжні права

а судові рішення щодо цих порушень;

. вимагати від осіб, які порушують авторське право і суміжні права

позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та

розповсюдженняконтрофактних примірників творів і обєктів суміжних прав, а

також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх

розповсюдження;

. вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, повязаних

із захистом авторського права та суміжних прав9.

Суд має право при порушені автрськогоі суміжних прав постановити рішення чи

ухвалу про: відшкодування моральної шкоди з визначенням її розміру;

відшкодування збитків, завданих порушенням цих прав; стягнення із порушника

прав доходу, отрманого внаслідок порушення; виплату компенсацію у розмірі

від 10 до 5000мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків

або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи

постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення,

припиненняїх розповсюдження, вилучення контрафактних примірників.

Суд може постановити рішення про накладання на порушника штрафу у розміри

10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів

передається у свтановленому порядку до Державного бюджету України.10

4.2 Патентна і ліцензійна охорона прав на обєкти інтелектуальної власності

Під патентну і ліцензійну охорону в Україні підпадають такі права:

- право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки ( Закони України

“Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”від 15. 12.1993р. “Про

охорону прав на промислові зразки”);

- право на раціоналізаторську пропозицію (Тимчасове положення про правову

охорону обєктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій,

затверженим Указом Президента України від 18.03.1992року, Методичні

рекомендації про порядок складання, подачі і розгляду заяви на

раціоналізаторську пропозиції, затверженим наказом петентного відомства

України від 27 серпня 1995 року);

- право на селекційне досягнення (Закон Укаїни “Про охорону прав на сорти

рослин” від 21.04.1993року, Закон України “Про племінне твариництво” від

15.12.1993року);

- право на знаки для товарів, робіт і послуг(Закон України “Про охорону

прав на знаки для товарів і послуг”).

Не мають достатньої правової охорони, але можуть підпідати під патентну

охорону і дію ліцензійних угод:

- право на науково- технічну інформацію і комерційну таємницю (прямо або

опосередковано регулюються рядом законодавчих актів);

- право на зазначення найменування місця походження товару і право на

фірмове найменування (поки ці інститути є законодавчо не

врегульованими)[11].

України поставила перед собою мету докорінно оновити суспільство,

перебудувати господарський механізм, надати рівні права і не допускати

недобросовісної конкуренції для всіх учасників товорного обороту, і врешті-

решт поліпшити добробут населення. Всі засоби, які забезпечують виконання

цієї мети, всебічно стимулюються державою і потребують правового

регулювання. Ці засоби включають винахідництво, селекційне досягнення,

раціоналізаторські пропозиції, нерозкрита інформація(ноу-хау). Також

ринкова економіка зумовлює необхідність чіткого розмежування учасників

товорного обороту як для всіх їх прав на вироблену продукцію і наданні

послуг, недопущення підробок і забазпечення якості товару, так і захисту

споживачів. Отже, виникає необхідність правової охорони пеелячених прав

відповідно до вимог ринкової економіки, що може бути здійснена шляхом

видачі відповідного документу встановленого зразку, що виконує правоохорону

функцію – патентну (свідоцтва) або ліцензії[12].

Важлтвим джерелом патентного права України є міжнародні договори і

конвенції (Паризька конвенція про охорону промислової власності,

Мандридська угода про міжнародну реєстрацію знаків, Договір про патентну

кооперацію).

В Україні залишається вдкритим питанням щодо патентного захисту багатьох

прав, прослідковується неефективність захисту і як наслідок ряд порушень

прав інтелектуальної власності.

Найкраще врегулюваними нормативно – правовим актами є право на винаходи,

корисні моделі та промислові зразки, право на раціоналізаторську

пропозицію, право на селекційне досягнення, право на знаки для товарів,

робіт і послуг. Оформлення цихправ відбувається у певній послідовності і з

залученням компетентних органів державної влади. Пропонуємо алгоритм

процедури оформлення патентних прав у загальному вигляді.

Необхідно визначити обєкт правової охорони і субєктів відповідних прав

згідно діючого законодавства, прелік затвержених державними органами

Складаня заявки і подання ї до Науково – дослідного центру петентної

експертизи(до заявки можуть додаватися опис обєкту, формули, реферат,

креслення, кольорові зображення товарного знака тощо).

Сплата збору за подання заявки

Встановлення дати подання заявки і права на пріоритете(конвенційний

пріоритет)

Публікація відомостей про заявку і, в деяких випадках, надання тимчасової

охорони заявленої пропозиції

Проведення експертизи заявки (що може поділятися на формальну експертизу,

експертизу заявки по суті (кваліфікаційну), експертиза на локальну новизну)

Заявник має право на будь-якому етапі проведення експертизи вносити

додаткові дані, виправленя; брати участь в розгляді заявки; знайомитися з

результатами експертизи; відкликати заявку

За умови позитивного висновку експертизиприймається рішення про видачу

патенту (свідоцтв), про що робиться публікації в офіційному бюлетені

Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту (свідоцтва)

здійснюється державна реєстрація із внесенням до відповідного реєстру,

журналу, опису

Зрозуміло, цей порядок дійснюється в межах передбачених законодавством

строків(Додаток 1). Виданий патент передбачає встановлення субєктивних

прав, що підлягають правовій охороні і розглядаються в судвому порядку.

Окрім прав патентотримач несе ряд обовязків і відповідальність за їх

недодержання.

В нашій країні патенти, свідоцтва, ліцензії діють не безстроково, а

відповідно до законодавчо встановлених термінів з дня подання заявки на

патент(свідоцтва) (Таблиця 1).

Таблиця 1

Терміни дії патентів на обєкти інтелектуальної власності

|Назва |Строк основної дії, в |Можливість продовження|

|правоохороного |роках |строку |

|документу | | |

| |20 (після проведення |Патент на винахід, |

|Патент на винахід |експертизи по суті) |обєктом якого є |

| |6 (після проведення |лікарський засіб, |

| |експертизи на локальну |засоби захисту рослин |

| |новизну) |і тварин тощо може |

| | |бути продовжений до |

| | |5-ти років |

|Деклараційний |Строк дії=строку | |

|патент на секретні |засекречення, але не |- |

|винаходи і корисні |більше основних строків | |

|моделі |захисту | |

|Патент на корисну |10 |- |

|модель | | |

|Патент на |10 |До 5 – ти років |

|промисловий зразок | | |

|Свідоцтва на |10 |На 10 років щоразу |

|товарний знак | |після клопотання |

| | |власника |

Далі ми пропонуємо розглянути особливості правового захисту прав на науково-

технічну інформацію і комерційну таємницю, що діє в Україні.

Науково- технічна інформація(далі-НТІ) в умовах ринкової економіки давно

стала досить цікавим і дорогим товаром. Без належного забезпечення цією

інформацією неможливий більш-менш успішний розвиток сучасного виробництва,

обороту товарів, робіт, послуг. Звідси випливає, що незаконне оволодіння

НТІ тягне настання юридичної відповідальності. Але для того, щоб вона

настала неодхідна правова охорона інформація з боку держави.

Визначемо види інформації, що підлягають охороні в нашій країні і стосуться

безпосередньо виробництва:

1. наукова – технічна інформація;

2. інші види нерозкритої інформації, які за своїм змістом виходять за межі

науково-технічної інформації, але стосуються безпосередньо виробництва чи

іншої доцільної діяльності (організаційна, економічна, інші види

інформації, що сприятимуть підвищенню ефективності виробництва та іншій

доцільній діяльності)[13].

Правова охорона зазначених видів інформації певною мірою здійснюються

такими нормативно- правовими актами: законами України «Про інформацію»від 2

жовтня1992року, «Про основи державної політики в сфері науково- технічної

діяльності» від 13 грудня 1991 року, «Про захист інформації в

автоматизованих системах» від 5 липня 1994 року та рядом інших нормативних

актів.

Відповідно до ЗУ «Про науково- технічну інформацію» наукова –технічна

інформація – це документовані або публічно оголошувані відомості про

вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані

під час науково- дослідної, дослідно-конструкторської, проекто-

технологічної, виробничої та громадської діяльності. Існує два її вииди:

- відкрита науково-технічну інформація;

- науково-технічна інформація з обмеженим доступом (режим доступу

регламентується спеціальним законодавством).

Для надійного правового захисту науково-технічної інформації та її

раціонального використання в Україні створено національну систему науково-

технічної інформації. Її основним завданням є задоволення потреб громадян,

юридичних осіб, держави науково-технічної інформації.

НТІ надається користувачам або на комерційних умовах, або на безоплатній

основі.

На комерційних засадах НТІ надається у таких випадках:

- оогляди, аналітичні і факторичні довідки, інші види інформаційної

продуукції, що готуються на основі аналізу, оцінки та узагальнення НТІ

(за виняткомдержавних замовлень);

- державні органи та служби НТІ, інші інформаційні центри, фірми, установи,

організації, які формують ресурси за рахунок власних коштів12.

Державні органи та служби НТІ, які організовують використанння державних

ресурсівНТІ, здійснюють їїпошук і передачу на безприбуткових засадах, тобто

оплачують лише фактичні витрати на пошук, підготовку та предачу зазначеної

інформаці. На таких самих засадах здійснюється репродуктування друкованих

творів у галузі науки і техніки в наукових, навчальних і освітніх цілях

відповідно до чинного законодавства.

Науковим і науково- технічним бібліотекам НТІ надається безоплатно, якщо

вона потребує спеціального тематичного пошуку або копіювання.

Відносини між власником НТІ та її споживачем визначаються договором1.

Для ефективної і нормальної діяльності субєктів господарювання, а також для

стврення здорового конкурентного кламату важливе значенння має збереження

комерційної таємниці, що має такі ознаки: економічну цінність, секретність,

конфідеційність, не є захищеною авторським або патентним правом,

охороність, не суперечить загальноприйнятим моральним нормам.

Зараз така інформація охороняється такими законодавчими актами:

Кримінальний, Кримінальний прцесуальний кодекси, Кодекс про адміністративні

правопорушення, законами України «Про державну таємнию», «Про підприємства

в Україні», «Про інформацію», «Про захист інформації в автоматиованих

системах»,»Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про обмеження

монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій

діяльності». Але не дивлячись на досить широкий перелік законодавчих актів

все таки комерційна таємниця поки що не є захищеною від сторонніх

зазіхань[14].

Нині у нас складається досить парадоксальна ситуація. З одного боку,

здобутки нашого науково- технічного потенціалу не завжди знаходять попит в

Україні, а з другого боку – іноземні агенти намагаються за будь-яку ціну

виловити особливу науково-технічну інформацію і неправомірно заволодіти

нею. Саме цим пояснюється актуальність правової охорони будь-якої

інформації. Тим більше, що далеко не всі види інформації знайшли надійний

правовий захист у чинних законах, а саме це так звані секрети виробництва

(ноу-хау), нерозкрита інформація тощо.

Справа в тому, що патент як правоохороний документ на те чи інше науково-

технічне досягнення має одну досить суттєву владу. Патент оберігає

запатентоване науково-технічне досягнення чи винахід (описаний з врахуваням

всіх його складових ознак) від будь-якого неправомірного втручання третіх

осіб, проте лише в тій країні, яка видала патент. У той же час патент не

забороняє будь-якому внести неістні зміні, які виводять цей результат з-під

охорони патенту. Внесені зміни дають можливість їх запатентувати як новий

винахід і користуватися ним уже як своїм без виплати власникові патенту

першого винаходу будь-якої винагороди. Це явище стало надзвичайно поширеним

у світовій практиці. Патент не стає надійним засобом охорони права на

науково-технічні досягнення.

Саме тому заявники почали шукати ефективніших способів захису винаходів та

інших запатентованих пропозицій. Для цього вони в заявочних матеріальних на

те чи інше рішення його сутність розкривають не до кінця, а одну із ознак

не включають у формулу, залишаючи її не розкритою.

4. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ОСОБИСТИХ І МАЙНОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН В

УКРАЇНІ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЇЇ ПОДАЛАННЯ

На сучасному етапі проблема захисту цивілиних прав є складовою процесу

реалізації і гарантування демократії в країні, яка стала на шлях ринкових

перетворень. Аналізуючи законодавчу і науково-періодичну базу ми дійшли

висновку, що в нашій країні накраще захищені права привватної власності. Це

пояснюється більш досконалим правовим інститутом, розробленою і дієвою

законодавчою основою, наявність не тільки цивільної, а й інших видів

відповідальності за порушення відповідних прав, широкою судовою правктикою

захисту прав приватної власності.

Та все ж таки обійшлися і без проблем, по-перше – це проблеми економіки

прехідного типу: недосконалість процесу приватизації(зокрема щодо обєктів

нерухомості і землею), відсутність законодавчої регламентації корпоративних

прав, прав на нові інструменти фінансового ринку (наприкладдеривативи), а

по-друге, - проблеми соціального спрямування, повязаних із сталим

менталітетом, не сприйняттям і не розумінням новітніх процесів.

Проблеми охорони інтелектуальної власності сьогодні вийшли в світ на перший

план, тому більш конкретніше розглянемо їх. Процеси

інтелектуалізаціїдосягли надзвичайно високої інтенсивності. Нині у світі

діють понад 4 млн. патентів; щороку подається приблизно 700 тис. заявок на

патентування; 2000рік доход від продажу ліцензій на запатентовані обєкти

становив 100млрд дол., що вдесятеро більше, ніж 1990 році[15].

Система охорони інтелектуальної власності може ефективно працювати за

наявності нормативно-правової бази в цій сфері та відповідної

інфраструктури.

За час діяльності Держпатенту (протягом 1995-2000рр) заявниками подано

100тис заявок на видачу охороних документів та наданоправову охору біля 60

тис обєктам промислової власності, в т.ч. видано понад 25 тис. патентів на

винаходи. Частка України у такому показнику, як видача патентів на

винаходи, сладає15% від загальної кількості патентів на винаходи, виданих у

країнахСНД, тобто удвоє більше, ніж загальна кількість патентів,виданих

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5