Нотариат

ознайомитися з організацією діяльності нотаріату, з кодифікуванням

нормативних матеріалів.

Для набуття практичного досвіду стажист бере участь у прийманні

громадян і представників юридичних осіб, у перевірці документів, наданих

для вчинення нотаріальних дій; складає проекти договорів, заповітів,

доручень, шлюбних контрактів, свідоцтв та інших документів; визначає розмір

державного мита; бере участь у складанні актів опису спадкового майна в

разі вжиття заходів до охорони спадкового майна; складає посвідчувальні

написи на угодах та інших документах; оволодіває навичками обліку

депозитних операцій тощо.

Стажисти користуються всіма правами і пільгами, встановленими для

працівників державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів.

В обов’язки стажиста входить сумлінне виконання обов’язків, покладених

на нього трудовим контрактом, Примірною програмою для стажування та

індивідуальними планами. Він повинен додержуватися трудової дисципліни,

Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Після проходження стажування особи, які мають намір зайнятися

нотаріальною діяльністю, повинні скласти кваліфікаційний іспит. Для цього

створюються кваліфікаційні комісії при Головному управлінні юстиції

Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних,

Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції.

Головним завданням кваліфікаційних комісій є визначення рівня

професійної підготовленості осіб, які мають намір зайнятися нотаріальною

практикою.

Кваліфікаційні комісії діють на підставі Положення про кваліфікаційну

комісію нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від

28.12.1993 р., зі змінами й доповненнями, внесеними наказом міністра

юстиції України від 25.12.1997 р. "Про внесення змін та доповнень до

Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату".

Строк повноважень кваліфікаційної комісії становить три роки. Діє вона

у складі семи осіб: чотирьох нотаріусів, двох представників від управління

юстиції та одного представника відділення Української нотаріальної палати

або іншого об’єднання нотаріусів. Члени кваліфікаційної комісії на час її

роботи звільняються від виконання їхніх службових обов’язків зі збереженням

середнього заробітку.

Повноваженнями кваліфікаційної комісії є:

• розгляд заяв і проведення конкурсного відбору для визначення

професійного рівня осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю;

• зарахування до резерву на заміщення посади стажиста;

• призначення керівника стажування;

• допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту;

• прийняття кваліфікаційного іспиту;

• прийняття рішення про можливість чи неможливість допуску особи до

нотаріальної діяльності.

Таким чином, для вдосконалення порядку стажування осіб, які мають

намір займатися нотаріальною діяльністю, сьогодні на кваліфікаційні

комісії, крім прийняття кваліфікаційного іспиту, покладено обов’язки щодо

проведення конкурсного відбору осіб із метою зарахування до резерву на

заміщення посади стажиста нотаріуса.

Учасників конкурсу повідомляють за десять днів про час і місце

засідання кваліфікаційної комісії. За рішенням комісії до участі в конкурсі

допускаються особи, які відповідають умовам конкурсу. Не беруть участі в

конкурсі особи, які досягли пенсійного віку, та особи, звільнені з

державної служби за порушення вимог Законів України "Про державну службу",

"Про боротьбу з корупцією та організованою злочинністю".

При конкурсному відборі враховується наявність знань із питань

нотаріату та стажу роботи за спеціальністю юриста. Береться до уваги робота

помічником приватного нотаріуса, секретаря або консультанта в державній

нотаріальній конторі впродовж щонайменше двох років, а також позитивна

характеристика з останнього місця роботи. Крім того, враховується і те

положення ст. 3 Закону України "Про нотаріат", що стажист не може

перебувати у штаті інших державних, приватних і громадських організацій,

підприємств, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також

виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької та наукової.

На підставі аналізу поданих документів, підготовлених заінтересованою

особою рефератів, а також співбесід кваліфікаційна комісія голосуванням

приймає рішення стосовно кожного учасника конкурсу.

Рішення комісії за результатами проведеного конкурсу є остаточним.

Для допуску до складання кваліфікаційного іспиту особа, яка має намір

займатися нотаріальною діяльністю, подає особисто або надсилає поштою до

кваліфікаційної комісії заяву, засвідчену в установленому порядку копію

диплома про вищу освіту і висновок про результати проходження стажування.

Кваліфікаційна комісія зобов’язана розглянути одержані документи і

прийняти кваліфікаційний іспит протягом місяця від дня надходження

документів.

На засіданні кваліфікаційної комісії розглядаються заяви осіб, які

мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та приймається рішення про

допуск їх до складання кваліфікаційного іспиту або відмову в цьому.

На засіданні, в разі необхідності, можуть бути присутніми: особа, яка

подала документи на заняття нотаріальною діяльністю; представники

підприємств, установ, організацій, які заінтересовані в розгляді заяви.

Звичайно запрошується керівник стажування, щоб перевірити стан виконання

індивідуального плану стажиста.

Розгляд заяв починається з доповіді голови комісії, його заступника

або секретаря, які попередньо вивчали подані до комісії документи. Після

аналізу поданих документів заслуховуються особи, які є присутніми на

засіданні комісії. Далі кваліфікаційна комісія приймає рішення про допуск

до кваліфікаційного іспиту або відмову в цьому. Рішення про відмову в

допуску до кваліфікаційного іспиту обов’язково треба мотивувати, бо таку

відмову можна оскаржити.

У практиці прийняття кваліфікаційного іспиту вже склалися певні

критерії та вимоги. Під час іспиту в середньому використовуються від 10 до

20 білетів, в кожному з яких міститься від 6 до 10 запитань та одне

практичне завдання.

Аналіз практики складання кваліфікаційних іспитів указує на

доцільність прийняття кваліфікаційного іспиту в письмовій формі з

обов’язковим дорученням до протоколу засідання комісії чернеток відповідей.

Усі додаткові запитання і відповіді до них повинні фіксуватись у протоколі

засідання. Це, за можливого оскарження рішення комісії, полегшує роботу

Вищої кваліфікаційної комісії та дає їй можливість правильно розглянути

скаргу.

Рішення кваліфікаційної комісії приймається відкритим голосуванням

більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.

Засідання комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як 2/3

членів комісії.

Про наслідки складання іспитів кваліфікаційні комісії оголошують

заінтересованим особам у день складання ними іспитів.

На підставі складеного іспиту кваліфікаційна комісія виносить рішення

про можливість допуску особи до нотаріальної діяльності.

Якщо за рішенням комісії особа не склала іспиту, то вона має право на

повторний іспит не раніше як через один рік.

Якщо заінтересована особа не погоджується з рішенням кваліфікаційної

комісії, вона може оскаржити його у Вищу кваліфікаційну комісію при

Міністерстві юстиції України в місячний строк від дня вручення

заінтересованій особі копії цього рішення.

Вища кваліфікаційна комісія утворюється при Міністерстві юстиції

України та діє на підставі Положення про Вищу кваліфікаційну комісію

нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22

лютого 1994 р.

Термін повноважень комісії становить три роки. До її складу входять

чотири нотаріуси, три представники від Міністерства юстиції, два

представники від Української нотаріальної палати. Члени Вищої

кваліфікаційної комісії звільняються від виконання їхніх службових

обов’язків на час її роботи зі збереженням середнього заробітку.

Повноваженнями Вищої кваліфікаційної комісії є:

• розгляд скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату про

відмову в допущенні особи до нотаріальної діяльності;

• вирішення питання про можливість складання повторного

кваліфікаційного іспиту особою, яка подала скаргу, Вищій кваліфікаційній

комісії;

• розроблення та затвердження програми й порядку складання

кваліфікаційних іспитів особами, які мають намір займатися нотаріальною

діяльністю.

Комісія проводить свої засідання як до потреби; вони є правомочними,

якщо в них бере участь не менш як 2/3 членів комісії.

Скарги на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату розглядаються

Вищою кваліфікаційною комісією у місячний термін за участю особи, яка

подала скаргу, і представника комісії нотаріату, рішення якої оскаржується.

Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду скарги, але в деяких випадках

комісія може визнати присутність їх обов’язковою. На засіданні також можуть

бути присутніми представники

підприємств, установ та організацій, заінтересованих у розгляді

скарги.

Розгляд скарги починається доповіддю члена комісії, який попередньо

вивчив скаргу і додані до неї документи. Після цього заслуховуються

присутні на комісії особи, проводяться дослідження та аналіз необхідних

документів.

Рішення приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів

від кількості присутніх членів комісії. Воно викладається в письмовій

формі, підписується головуючим на засіданні та членами комісії, є

остаточним і оскарженню не підлягає.

За результатами розгляду скарги комісія може залишити рішення

кваліфікаційної комісії нотаріату без зміни, а скаргу без задоволення. Може

допустити особу до повторного складання кваліфікаційного іспиту, але вже

перед Вищою кваліфікаційною комісією, а також скасувати рішення

кваліфікаційної комісії нотаріату і допустити особу до заняття нотаріальною

діяльністю.

У триденний строк копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії

видається особі, стосовно якої воно було винесено.

Після рішення кваліфікаційної комісії нотаріату про допуск до

нотаріальної діяльності заінтересована особа повинна одержати в

Міністерстві юстиції України свідоцтво про право на заняття нотаріальною

діяльністю.

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю — це документ,

що видається Міністерством юстиції України на підставі рішення

кваліфікаційної комісії нотаріату або Вищої кваліфікаційної комісії про

допуск до нотаріальної діяльності та є підставою для призначення на посаду

державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності.

Порядок видачі такого свідоцтва регулює Положення, затверджене наказом

Міністерства юстиції України від 20 січня 1994 р., зі змінами, внесеними

згідно з наказом Міністерства юстиції від 25 грудня 1997 р.

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути

видане тільки громадянинові України, який має вищу юридичну освіту, пройшов

стажування та склав кваліфікаційний іспит.

Для одержання свідоцтва необхідно подати до Міністерства юстиції

України заяву, до якої долучається рішення кваліфікаційної комісії

нотаріату або Вищої кваліфікаційної комісії, якщо іспит було складено

повторно, а також документ банківської установи про внесення плати за

видачу свідоцтва. 3 поданням заяви пред’являється документ, який посвідчує

особу заявника.

Заява має бути розглянута протягом місяця від дня її подання.

Розглянувши заяву, Міністерство юстиції України може винести три

відповідні рішення: про видачу свідоцтва, про відмову у видачі свідоцтва чи

про залишення заяви без розгляду.

Якщо всі вимоги щодо видачі свідоцтва про заняття нотаріальною

діяльністю виконано, а Міністерство юстиції дійде висновку про можливість

заняття заявника нотаріальною діяльністю, то виноситься рішення про видачу

такого свідоцтва. Свідоцтво має встановлену законом форму і містить

вказівку про те, хто одержує це свідоцтво і що воно є підставою для

призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної

нотаріальної діяльності.

Відмова у видачі свідоцтва можлива в тих випадках, коли на момент

звернення із заявою виникли обставини, які взагалі перешкоджають видачі

свідоцтва, а усунути їх не можна. У Положенні про порядок видачі свідоцтва

наведено підстави, що дають можливість застосування цього повноваження. Це,

зокрема, втрата особою громадянства України, винесення щодо неї

обвинувального вироку, який набрав чинності, винесення ухвали про

застосування примусових заходів медичного характеру, що набрала законної

сили, винесення рішення, що набрало законної сили, про обмеження

дієздатності особи, про визнання її недієздатною, а також інші підстави,

передбачені Законом України "Про нотаріат".

Важливою гарантією захисту прав особи, яка бажає зайнятися

нотаріальною діяльністю, є її право оскаржити відмову у видачі свідоцтва до

суду. Така скарга подається до суду в місячний строк від дня одержання

відмови і розглядається в порядку провадження, що виникає з адміністративно-

правових відносин (статті 248—248 ЦПК України).

Залишення заяви про видачу свідоцтва без розгляду можливе тоді, коли

виникли обставини, які на цей момент перешкоджають видачі свідоцтва, але

надалі їх можна буде усунути. Такою обставиною є неподання всіх необхідних

документів для видачі свідоцтва, передбачених п. 3 Положення. Це може бути

рішення кваліфікаційної комісії або документ про внесення плати за видачу

свідоцтва. Після подання вказаних документів розгляд справи поновлюється.

За видачу свідоцтва необхідно внести відповідну плату на рахунок

Міністерства юстиції України.

Розмір плати за видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною

діяльністю встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22

лютого 1994 р., зі змінами, внесеними згідно з постановою КМ від 8 червня

1996 р. Встановлено плату за видачу такого свідоцтва в розмірі десяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за видачу його дубліката —

в розмірі 50% цієї суми.

Від плати за видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною

діяльністю звільняються нотаріуси, які на день набрання чинності Законом

України "Про нотаріат" працювали в державних нотаріальних конторах, а також

посадові особи Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції

Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управлінь

юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних

адміністрацій, робота яких безпосередньо пов’язана з керівництвом і

контролем за діяльністю нотаріату.

Виходячи з того, що кожна особа, яка має намір зайнятися нотаріальною

діяльністю, повинна отримати для цього свідоцтво, то припинення

нотаріальної діяльності обумовлюється анулюванням такого свідоцтва.

Анулювання свідоцтва щодо як державних, так і приватних нотаріусів

вирішується Міністерством юстиції України. Це можливо як з власної

ініціативи нотаріуса, так і за поданням відповідного управління юстиції.

Власна ініціатива — це волевиявлення самого нотаріуса на припинення

нотаріальної діяльності з особистих обставин, що їх він має вказати в своїй

заяві про анулювання свідоцтва.

Реалізація інших підстав анулювання свідоцтва залежить від дій

відповідного управління юстиції і настає незалежно від волі нотаріуса.

Передбачені законодавством підстави анулювання свідоцтва за поданням

управління юстиції (ст. 12 Закону України "Про нотаріат") спрямовано на

забезпечення належного порядку вчинення нотаріальних дій; їх реалізація дає

можливість усунути від нотаріальної діяльності тих нотаріусів, які

порушують закон або через об’єктивні, незалежні від них обставини не можуть

проводити цю діяльність.

Найпершою підставою анулювання свідоцтва є втрата нотаріусом

громадянства України чи виїзд за межі України на постійне місце проживання,

бо тільки громадянин України може бути нотаріусом, а виїзд за межі України

на постійне місце проживання робить нереальним заняття такою діяльністю на

території України.

Вчинення нотаріусом злочину і винесення проти нього обвинувального

вироку, який набрав чинності, також є підставою для анулювання свідоцтва,

оскільки нотаріусом може бути особа, яка не має судимості.

Підставою для анулювання свідоцтва є винесення ухвали про застосування

до нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної

сили. Це може бути тоді, коли нотаріус учинив суспільно небезпечне діяння в

стані неосудності або в стані осудності, але захворів до винесення вироку

на душевну хворобу (ст. 13 КК України). Такими заходами буде поміщення у

психіатричну лікарню.

Винесення постанови про припинення кримінальної справи щодо нотаріуса

з нереабілітуючих підстав також є обставиною, за якою анулюється свідоцтво.

Нереабілітуючі підстави — такі підстави, коли винність нотаріуса у

вчиненні злочину підтверджена зібраними у справі доказами, але через певні

передбачені законом обставини він звільняється від кримінальної

відповідальності. Це, наприклад, зміна ситуації, внаслідок чого вчинене

діяння втрачає характер суспільно небезпечного, притягнення нотаріуса до

адміністративної відповідальності, передача матеріалів до товариського

суду, закінчення строку давності притягнення до кримінальної

відповідальності, акт амністії, акт помилування і т. ін.

В усіх цих випадках до уваги береться той факт, що нотаріус учинив

злочин, але за певних обставин звільняється від кримінальної

відповідальності.

Якщо нотаріус зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами і

цим ставить себе і свою сім’ю в тяжке матеріальне становище, то за рішенням

суду, він визнається обмежено дієздатним, а таке рішення, що набрало

законної сили, є підставою анулювання свідоцтва. Нотаріус, обмежений у

своїй дієздатності, не може обіймати таку посаду, де потрібні

неупередженість, непідкупність і логічне мислення, а людина, обмежена в її

дієздатності, може зазнати різних негативних впливів.

Підставою для анулювання свідоцтва є також рішення суду про визнання

нотаріуса недієздатним внаслідок душевної хвороби. Людина, яка знаходиться

в такому стані, не усвідомлює своїх дій і не може ними керувати.

Анулюється свідоцтво і в разі винесення судом рішення про визнання

нотаріуса безвісно відсутнім і рішення про оголошення нотаріуса померлим.

Наступна підстава для анулювання свідоцтва є правовою гарантією

забезпечення вчинення нотаріальних дій відповідно до закону і передбачає

відповідальність нотаріуса за систематичне порушення ним чинного

законодавства під час вчинення нотаріальних дій або одноразове грубе

порушення закону, що завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6