Диплом по гражданскому праву

організації, порядок виникнення яких законодавством не передбачений,

утворюються в порядку, встановленому статутом.

Політичні партії створюються за ініціативою громадян України, які

досягли 18 років, не обмежені судом у дієздатності і не тримаються в

місцях позбавлення волі.

Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України,

громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років,

а молодіжних та дитячих організацій - 15-річного віку.

Рішення про заснування об'єднань громадян приймаються

установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.

Засновниками спілок об'єднань громадян є об'єднання громадян.

Членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України,

які досягли 18-річного віку.

Членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть

бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих

громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановлених

законами України.

Громадські організації можуть не мати фіксованого

індивідуального членства.

У діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх

статутами, можуть брати участь колективні члени.

Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних

документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом:

- виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і

немайнові права;

- представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси

своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

- брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи

(збори, мітинги, демонстрації тощо);

- ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання

громадян, надавати допомогу в їх створенні;

- створювати установи та організації;

- одержувати від органів державної влади і управління та органів

місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації

своїх цілей і завдань;

- вносити пропозиції до органів влади і управління;

- розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

- засновувати засоби масової інформації.

Громадські організації мають право засновувати підприємства,

необхідні для виконання статутних цілей.

У порядку, передбаченому законодавством, політичні партії також

мають право:

- брати участь у виробленні державної політики;

- брати участь у формуванні органів влади, представництва в їх складі;

- доступу під час виборчої кампанії до державних засобів масової

інформації.

Якщо підсумовувати відповідні положення законодавства окремих країн,

то можна виділити наступні права політичних партій:

1. політичні права і свободи: право брати участь у формуванні і

діяльності державних органів; свобода пропаганди своєї ідеології

і програми; свобода поширення інформації про свою діяльність;

свобода організації масових заходів (мітингів, збору,

демонстрацій, ходів і т.д.); право вільного доступу до державних

засобів масової інформації і право засновувати свої засоби

(видавництва, радіо і телестанції, друковані органи); право

створювати з іншими політичними партіями різного роду коаліції і

блоки (виборчі, парламентські й урядові); право встановлювати

міжнародні зв'язки з закордонними політичними партіями і їх

міжнародними об'єднаннями;

2. майнові права: право власності; право займатися дозволеної

законом підприємницькою діяльністю; право одержувати від держави

матеріальну і фінансову підтримку; у різних формах (пряме і

непряме державне фінансування, надання різного роду податкових

пільг і привілеїв).[19]

Громадські організації — це масові об'єднання громадян, що виникають

за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мають свій статут і

характеризуються чіткою структурою.

Одним із її видів - є політична партія.

На мою думку, політична партія, будучи виразником політичних інтересів

певного класу (верстви, прошарку, страти) або його частини, – це спільність

людей, об’єднаних організаційно й ідеологічно, і має за мету внаслідок

виборів, а також іншими шляхами взяти у свої руки керівництво державними

справами для того, щоб використати цю владу для задоволення інтересів тих,

кого вони репрезентують.

Вона має кваліфікаційні ознаки які притаманні тільки їй. При

відсутності одного з них громадське об’єднання втрачає юридичну якість

партії.

Політична партія - це суспільне об'єднання, головною метою участі якого

в політичному процесі є завоювання і здійснення (чи участь у здійсненні)

державної влади в рамках і на основі конституції і діючого законодавства.

Політична партія — це організація, що о6єднює індивідів на основі

спільності політичних поглядів, визнання визначеної системи цінностей, що

знаходять своє втілення в програмі, яка намічає основні напрямки політики

держави.

Політична партія — це об'єднання, що діє на постійній основі, що має

формалізовану організаційну структуру.

Розділ II.

2.1. Громадські організації і політичні партії – як суб’єкти цивільного

правовідносин.

Суб'єктами цивільних правовідносин і відповідно носіями майнових та

особистих немайнових прав та обов'язків можуть бути не лише індивіди —

фізичні особи, а й різні колективні утворення: підприємства та організації,

господарські товариства, виробничі та споживчі кооперативи та ін. Однак для

того, щоб мати можливість вступати у цивільні правовідносини і бути їх

суб'єктами, ці колективні утворення наділяються за наявності певних ознак

статусом юридичної особи. На відміну від фізичних осіб, юридичні особи не є

живими істотами і тому не мають природної волі, однак у них діє об'єднана

людська воля і об'єднана людська сила в певному напрямі, зумовленому метою

створення юридичної особи. Внаслідок цього за юридичною особою і визнається

можливість бути суб'єктом права. Слід зазначити, що юридична особа є

самостійним суб'єктом правовідносин і існує незалежно від фізичних осіб,

які її утворили, і хоч це колективне утворення і визнається суб'єктом

правовідносин, однак як юридична особа воно може бути носієм лише таких

прав та обов'язків, які не пов'язані з природними властивостями людей.

Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві зумовлений

становленням товарно-грошових відносин у ринковій економіці, суспільним!

розподілом праці, необхідністю включення до цивільного обороту майна

держави, громадських та інших організацій.

Поняття та ознаки юридичної особи розкриваються в ст.23 ЦК України:

юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно,

можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести

обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в

третейському суді. З цього визначення можна виділити такі істотні ознаки

юридичної особи:

А. Організаційна єдність. Юридична особа — це не окремий громадянин

(фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований

колектив людей (організація). Принципи формування цього колективу можуть

бути різними: укладення трудових договорів (контрактів) робітниками і

службовцями з адміністрацією державного підприємства, добровільне

об'єднання громадян на основі членства в кооперативі тощо. Але кожна

організація характеризується наявністю певної системи істотних соціальних

взаємозв'язків Її членів, внутрішньою структурною і функціональною

диференціацією.

Згідно зі ст.23 ГКУ. “Цей принцип забезпечує виступ юридичної особи в

цивільному обороті як єдиного цілого. Організаційна єдність виражається у

визначенні цілей і задач юридичної особи, у встановленні його внутрішньої

структури, компетенції органів, порядку їхньої діяльності і взаємин з

іншими органами, порядку припинення юридичної особи й в інших указівках.

Організаційна єдність юридичної особи закріплюється в його установчих

документах і законодавчих актах, що регулюють правове положення

організацій відповідного виду.”

Так наприклад, в статуті СДПУ(О) признак організаційна єдність

характеризується таким чином:

Організаційну структуру СДПУ(О) складають первинні осередки, районні,

районні в містах, міські, обласні, Кримська республіканська, Київська та

Севастопольська міські організації. У своїй діяльності вони керуються цим

Статутом, програмними документами та рішеннями з'їздів, конференцій,

Політичної Ради, Політичного бюро, Секретаріату СДПУ(О).

Первинні осередки створюються рішенням установчих зборів членів

СДПУ(О) з власної ініціативи на основі їх вільного волевиявлення за

наявністю не менше 3-х осіб за територіальною або іншою ознакою.

Первинні осередки входять до відповідної районної (міської)

організації і діють як їх структурні підрозділи.

Первинні осередки вирішують питання, що належать до їх компетенції,

самостійно, в межах, що не суперечать програмним і статутним документам

партії, рішенням вищестоящих партійних організацій та керівних органів

партії.

Первинні осередки СДПУ(О):

- приймають рішення про прийом до партії, виключення та вибуття з неї;

- вирішують питання матеріальної підтримки партії;

- беруть участь у проведенні в життя рішень вищестоящих партійних

організацій та керівних органів партії, пропаганді її ідей;

- співпрацюють з громадськими організаціями та іншими об'єднаннями

громадян, які діють в межах Конституції України та чинного законодавства;

- вирішують питання участі в громадсько-політичному житті території, на

якій вони діють;

- обирають делегатів на конференції парторганізацій вищого рівня. З мстою

координації зусиль можуть утворюватись спільні координаційні органи кількох

первинних осередків, компетенція та структура яких визначається зборами

первинних осередків, що об'єднались.

Вищим органом первинного осередку є загальні збори. Вони проводяться в

міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал, і повноважні при

наявності на них більше половини членів первинного осередку. Рішення на

зборах з усіх питань, крім окремо обумовлених у цьому Статуті, приймаються

більшістю голосів від числа присутніх на них членів партії.

На період між зборами обирається секретар первинного осередку, а при

наявності більше 15 членів партії - секретар та інші керівні особи. Вони

забезпечують роботу первинного осередку і представляють всюди його

інтереси.

На території міст, районів, районів у містах, створюються районні

(міські) парторганізації: районні організації в місті входять до складу

міської, міські організації міст районного підпорядкування - до складу

районної, селищні та організації сіл - до складу відповідної районної чи

міської організації. У містах обласного підпорядкування, районах та районах

в місті, до складу яких входять відокремлені населені пункти (міста,

селища, села), створені парторганізації таких населених пунктів входять до

складу відповідної міської чи районної парторганізації, на території яких

вони знаходяться.

Районні (міські) партійні організації утворюються в складі не метне З

членів партії та розповсюджують свою діяльність на відповідну

адміністративну територію (місто, район, район у місті). Після створення

районні (міські) організації беруться на облік керівним органом вищестоящої

організації, про що їм видається документ, і тільки після цього вони

легалізуються у встановленому законом порядку у відповідних управліннях

юстиції чи інших легалізуючих органах, визначених чинним законодавством.

Районні, міські організації:

- беруть участь в проведенні в життя рішень вищестоящих парторганізацій та

керівних органів партії, пропаганді її ідей, а також у громадсько-

політичному житті території, на який вони діють;

- співпрацюють з громадськими організаціями та іншими об'єднаннями

громадян, які діють у межах Конституції України і чинного законодавства;

- приймають рішення про прийом, виключення та вибуття ,ч партії;

- ведуть членський облік;

- виконують інші функції, не віднесені до компетенції вищестоящих

парторганізацій.

Вищим органом районної, міської парторганізації є збори (конференція).

Збори (конференція) скликаються секретарем, комітетом організації або на

вимогу більше третини організацій, що входять до їх складу, не рідше одного

разу на рік.

В організаціях, що не мають в своїй структурі первинних осередків,

проводяться загальні збори. Збори повноважні, якщо на них присутні більше

половини членів організації.

Норму представництва, порядок денний та процедуру виборів делегатів

конференції визначає комітет організації.

Конференція повноважна, якщо на ній присутні більше половини обраних

делегатів. Рішення конференції приймаються простою більшістю голосів

(більше половини) присутніх делегатів, котрі прибули на конференцію і чиї

повноваження визнані нею, крім випадків, окремо обумовлених цим Статутом.

Загальні збори (конференція) міських, районних організацій:

- обирають на період між загальними зборами (конференціями) секретаря

організації, а за наявністю в організації більше 25 членів можуть обирати

комітет у складі секретаря організації, його першого заступника та

заступників, інші керівні органи;

- приймають заяви, ухвали тощо;

- реалізують право власності на майно та кошти організації;

- приймають рішення про реорганізацію або ліквідацію організації;

- обирають делегатів на конференції відповідних вищестоящих організацій;

- розглядають апеляції, внутрішньо організаційні конфлікти;

- висувають кандидатів до органів місцевої влади відповідного рівня;

- затверджують бюджет організації.

Комітет (у разі, коли він не обирався - секретар) парторганізації діє в

межах повноважень організації та вирішує всі питання поточної роботи, окрім

питань віднесених до виключної компетенції вищого органу парторганізації.

Засідання комітету проводяться не рідше одного разу в місяць.

На території областей України створюються обласні організації СДПУ(О),

а в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі - відповідно

республіканська та міські з правами обласної партійної організації. У своїй

організаційній роботі та участі в житті даного регіону вони діють в межах

цього Статуту й програмних документів СДПУ(О), а також рішень вищестоящих

партійних організацій та керівних органів партії.

Обласні організації беруться на облік Виконавчим Комітетом СДІІУ(О),

про що їм видається відповідний документ і тільки після цього вони

легалізуються або реєструються у встановленому законом порядку в

управліннях юстиції відповідного рівня.

Вищим органом обласної організації є конференція. Конференція

скликається комітетом, його бюро або на вимогу більше третини районних

(міських) парторганізацій, що входять до її складу, не рідше одного разу на

рік.

Норму представництва, порядок денний та процедуру виборів делегатів

конференції визначає бюро комітету обласної парторганізації.

Конференція повноважна, якщо на ній присутні більше половини обраних

делегатів, які представляють не менше половини районних (міських)

організацій, які входять до її складу. Рішення конференції приймаються

простою більшістю голосів (більше половини) присутніх делегатів, які

прибули на конференцію і чиї повноваження визнані нею, крім випадків окремо

обумовлених у цьому Статуті.

Конференція обласної організації:

- заслуховує звіти керівних органів та приймає відповідні рішення;

- обирає на період між конференціями комітет, бюро комітету, секретаря

комітету, його першого заступника та заступників, контрольно-ревізійну

комісію парторганізації;

- розглядає політичну ситуацію та визначає стратегію діяльності

організації;

- обирає делегатів на з'їзди та конференції партії;

- розглядає виконання рішень з'їздів, конференцій, Політради, Політбюро та

Секретаріату СДПУ(О)

- реалізує право власності на майно та кошти організації;

- затверджує бюджет обласної організації;

- вирішує конфліктні ситуації;

- висуває кандидатів до органів державної влади та місцевого самоврядування

відповідно до чинного законодавства України;

- розглядає апеляції по відновленню членства в партії;

- вирішує інші питання своєї діяльності.

Комітет обласної парторганізації здійснює керівництво

загальнопартійними справами і підзвітний конференції.

До складу комітету входять: члени бюро, секретарі районних (міських)

парторганізацій, а також можуть входити представники спілки "Українська

соціал-демократична молодь", профспілок, інших організацій та об'єднань

громадян, які офіційно співпрацюють з СДПУ(О) та є її членами.

Очолює комітет секретар. Засідання комітету скликаються його

секретарем в міру необхідності, але не рідше одного разу на три місяці, а

також на вимогу однієї третини членів комітету.

Для прийняття оперативних рішень обирається постійно діючий керівний

орган обласної парторганізації - бюро комітету, до складу якого входять:

- секретар комітету;

- перший заступник і заступники секретаря;

- інші члени бюро.

Бюро комітету обласної парторганізації:

- приймає заяви, ухвали тощо;

- організує виконання рішень з'їздів, конференцій, Політради, Політбюро та

Секретаріату СДПУ(О) і обласного комітету партії;

- відміняє рішення районних (міських) парторганізацій, якщо вони

протирічать Статуту і програмним документам, рішенням керівних органів

партії та обласної парторганізації;

- вирішує поточні питання роботи організації;

- бере на облік районні, міські організації та первинні осередки, що не

входять до складу районних, міських організацій;

- створює апарат, призначає на роботу на постійній основі його працівників;

- контролює питання членського обліку, розглядає скарги та апеляції щодо

членства;

- забезпечує зв'язок і обмін інформацією з керівними органами партії,

іншими обласними та нижче стоячими парторганізаціями, державними органами,

підприємствами й громадськими організаціями;

- виконує інші функції, які не суперечать цьому Статуту, програмним

документам і рішенням керівних органів партії.

Обласна, районна (міська) парторганізація, первинний осередок

самостійно розпоряджаються своїм майном та коштами, які є їх власністю, та

перераховують на загальнопартійні потреби 25% надходжень до бюджету

СДПУ(О).

Обласна, районна, міська парторганізації, первинний осередок можуть

припинити свою діяльність шляхом реорганізації або ліквідації (примусового

розпуску).

Рішення про реорганізацію приймає вищий орган організації більшістю в

дві третини голосів її членів або обраних і присутніх делегатів

конференції.

Ліквідація парторганізації (осередку) відбувається за рішеннями самої

парторганізації (осередку), вищестоящої організації у випадку зменшення

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11