Благотворительные организации

кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання,

зокрема у разі прострочення виконання.

Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй

(закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Закону України "Про власність",

ст. 32 ЦК України та іншими актами законодавства може бути звернено

стягнення.

5. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражному чи

третейському суді.

Широка участь юридичних осіб у майнових та особистих немайнових

відносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відповідальності

за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам

спричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав, а у зв'язку з цим і

необхідність звернення з позовом до суду, арбітражного чи третейського

суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем або

відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або третейському розгляді

цивільного спору.

Всі зазначені ознаки юридичної особи взаємозумовлені і мають розглядатися

в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи.

До ознак юридичної особи іноді відносять право організації мати рахунок у

банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотними, вони другорядні,

похідні. Адже коли організація створена і вже існує як юридична особа, то

вона за законом повинна звернутися до установи банку із заявою про

відкриття рахунку для зберігання своїх коштів і проведення безготівкових

розрахунків з іншими організаціями. Цей обов'язок стає вже елементом

цивільної правосуб'єктності організації як юридичної особи.[2]

Порядок виникнення і припинення благодійних організацій

Порядок виникнення благодійних організацій

Благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її

державної реєстрації.

Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних

організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих

благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв)

всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій – відповідними

місцевими органами виконавчої влади.

Для державної реєстрації благодійної організації подаються такі

документи: заява засновників (засновника) чи їх уповноважених,

статут (положення), протокол установчих зборів (з'їзду, конференції),

відомості про засновників (засновника) та органи управління благодійної

організації, відомості про місцеві відділення (філії, представництва)

благодійної організації, документ, що засвідчує сплату коштів за державну

реєстрацію.

Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводити перевірку

відомостей, що містяться в поданих документах. За результатами розгляду

заяви приймається рішення про державну реєстрацію або відмову в

державній реєстрації. Після державної реєстрації благодійної

організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про

реєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Зареєстрована благодійна організація вноситься до реєстру

благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державну

реєстрацію, з присвоєнням відповідного номера. Порядок ведення реєстру

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дані реєстру щодо благодійних організацій, які зареєстровані

Міністерством юстиції України, оприлюднюються в офіційних

виданнях.

Благодійна організація зобов'язана після отримання свідоцтва про

державну реєстрацію у місячний термін стати на облік у податкових

органах за її місцезнаходженням.

Благодійній організації може бути відмовлено у реєстрації. Зокрема, при

порушенні встановленого законом України «Про благодійництво та благодійні

організації» та іншими нормативно-правовими актами України порядку

створення благодійної організації або наявність раніше

зареєстрованої благодійноїорганізації під такою ж назвою є підставою

для відмови у державній реєстрації.

Не може вважатися підставою для відмови в державній реєстрації

благодійної організації надання їй юридичної адреси громадянином за

місцем його проживання.

Рішення про відмову в державній реєстрації благодійної

організації може бути оскаржене у судовому порядку відповідно до

законодавства України.

Засновники благодійних організацій

Засновниками благодійної організації можуть бути громадяни

України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли

18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також

державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що

фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками благодійної

організації.

Засновники благодійної організації на загальних зборах (з'їзді,

конференції) приймають рішення про заснування благодійної організації,

затверджують статут формують орган управління організацією, заслуховують

звіти наглядової ради щодо контролю за цільовим використанням коштів і

майна благодійної організації, вирішують інші питання, що відносяться до

їх компетенції.

Статут (положення) благодійної організації

Благодійна організація діє на підставі статуту (положення).

У статуті (положенні) зазначаються:

- назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правова форма

благодійної організації;

- предмет, цілі, завдання та основні форми благодійної

діяльності;

- порядок утворення і діяльності органів управління благодійної

організації;

- джерела фінансування та порядок використання майна і коштів

благодійної організації;

- порядок внесення змін до статуту (положення) благодійної

організації;

- порядок реорганізації або ліквідації благодійної організації,

використання її майна і коштів у разі припинення діяльності;

- умови і порядок прийняття в члени благодійної організації та

вибуття з неї;

- права і обов'язки членів благодійної організації.

До статуту (положення) можуть включатися інші положення, пов'язані

з особливостями діяльності благодійної організації.

Статут (положення) благодійної організації не повинен суперечити

законодавству України.

Припинення діяльності благодійних організацій

При настанні передбачених у законі обставин юридична організація припиняє

свою діяльність.

Юридична особа припиняється шляхом ліквідації або

реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об’єднуються в

одну нову і при цьому припиняють своє існування.

Приєднання - це форма реорганізації, за якої одна юридична особа

включається до складу іншої юридичної особи, яка продовжує існувати далі,

але вже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняє свою

діяльність.

Поділ означає, що на базі однієї юридичної особи виникає дві або більше

юридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділенні немає припинення

юридичної особи, з її складу лише виділяється нове соціальне утворення, яке

наділяється правами юридичної особи.

Своєрідною формою реорганізації юридичних осіб є їх перетворення. Суть

перетворення полягає в тому, що на основі юридичної особи створюється нова

організація, яка має інший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, але

приймає всі активи і пасиви попередника. [3]

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить

до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до

іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до

останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу,

якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Особливістю реорганізації благодійних організацій як юридичних осіб є те,

що благодійна організація не може бути реорганізована в юридичну особу,

метою діяльності якої є одержання прибутку. Реорганізація благодійної

організації здійснюється за рішенням її вищого органу управління

відповідно до вимог статуту (положення).

Іншою формою припинення діяльності є ліквідація благодійної організації.

Ліквідація благодійної організації здійснюється в установленому

законодавством порядку. При ліквідації благодійна організація припиняє свою

діяльність без правонаступництва, тобто переходу прав та обов’язків до

інших осіб. Для здійснення рішення про ліквідацію благодійної організації

створюється ліквідаційна комісія.

Статус благодійних організацій

Благодійні організації в Україні мають різний статус. Зокрема, відповідно

до закону України “Про благодійництво та благодійні організації”

благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом і

поділяються за своїм статусом на всеукраїнські,

місцеві та міжнародні.

До всеукраїнських благодійних організацій належать благодійні

організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України

та які мають свої відділення (філії, представництва) в більшості

областей України.

До прикладів всеукраїнських благодійних організацій можна віднести,

наприклад, такі організації як:

1.“Фонд милосердя і здоров’я України” . Метою цього фонду є утворення в

суспільстві ідеалів гуманізму і милосердя, привернення уваги громадян до

найгостріших проблем життя, надання соціальної та медичної допомоги

престарілим, хворим, інвалідам, захист їхніх законних інтересів і прав.

Засновниками цього фонду є Українське товариство Червоного Христа,

Українська рада профспілок та інші громадські організації України.

2. Український фонд культури

Був створений у 1987 році. Здійснює діяльність по розвитку та підвищенню

рівня культури в Україні: наприклад, проведення виставок митців, заснування

премій (засновано премії імені В. Винниченко, Нечуя-Левицького),

організаційне сприяння проведенню культурних заходів та ін.

3. Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Т.Г, Шевченка, відоме своєю

діяльністю по сприянню розвитку культури, науки, освіти. Наукове

товариство також здійснює активну публіцистичну діяльність.[4]

До місцевих належать благодійні організації, діяльність яких

поширюється на територію відповідного регіону або

адміністративно-територіальної одиниці.

Нажаль і до сьогодні більшість благодійних організацій розташовані у

великих містах, здебільшого у столиці - централізованість і відставання

периферії також залишилось у спадок від Радянських часів.[5]

До міжнародних належать благодійні організації, діяльність яких

поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

В Україні діє велика кількість міжнародних благодійних організацій.

1.Серед них найбільшим, мабуть, є фонд “Відродження”, який

фінансується відомим меценатом Джоржем Соросом. Цей фонд належить до мережі

фундацій Джорда Сороса, яка складається з національних та регіональних

фондів більше, ніж у 30 країнах світу, переважно в Центральній, Східній

Європі та на території колишнього Радянського Союзу. Фонд “Відродження” був

заснований у 1990 році. Спільна мета всієї мережі фундацій Джоржа Сороса-

освітні, соціальні і правничі ініціативи, що спрямовані на розвиток та

утвердження відкритого суспільства. Завданням безпосередньо фонду

“Відродження” є фінансово, організаційно сприяти становленню

демократичного, відкритого суспільства в Україні шляхом підтримки важливих

для його розвитку громадських ініціатив. Фонд фінансує проекти та програми,

що сприяють відродженню національної культури й демократичної освіти,

розбудови громадянського суспільства.

Приорітети фонду встановлюються Правлінням та Програмними радами, до

складу яких входять авторитетні громадські діячі, фахівці в тих галузях, у

яких фонд здійснює свою діяльність : громадянське суспільство, культура,

освіта, державне управління, охорона здоров’я тощо.[6]

2.Іншим прикладом міжнародної благодійної організації є Міжнародна

організація “Діти Чорнобиля”. На відміну від міжнародного фонду

“Відродження”, ця організація була створена в Україні, і вже потім у свої

діяльності охопила інші держави, здебільшого Білорусію, Росію та ін.

3.Міжнародний благодійних фонд “Духовна спадщина” . Метою

діяльності цієї організації є виявлення жертв репресивної політики

Радянської влади. Здійснює діяльність по розшуку в архівах, друку списків

в’язнів, залучаючи історію і літературу, документально підтверджуючи їхні

біографії.

Зареєстровані всеукраїнські та міжнародні благодійні

організації мають право створювати відділення, філії, а також

представництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Територія діяльності благодійної організації визначається відповідно

до її статуту (положення).

Правоздатність благодійних організацій

Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин благодійна

організація наділяється цивільною право-дієздатністю.У юридичної особи

право-дієздатність виникають водночас, тому в законі (ст 26 ЦК України)

йдеться лише по цивільну правоздатність юридичної особи. Якій за змістом

тотожна цивільна дієздатність. Правоздатність благодійної організації

виникає з моменту її державної реєстрації. В цей самий момент виникає і

цивільна дієздатність благодійної організації, тобто здатність своїми діями

набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки.

Правоздатність юридичної особи є спеціальною: вона має правоздатність

відповідно до встановлених цілей її діяльності (ч.1 ст 26 ЦК України).

Права благодійних організацій

Благодійні організації несуть цивільні права, що відповідають цілям їх

діяльності, передбаченої в установчих документах, і нести пов’язані з цією

діяльністю обов’язки.

Благодійні організації не мають отримувати прибуток в якості основної

мети діяльності. Мета діяльності і предмет мають бути визначені в

установчих документах. Взагалі, правоздатність благодійних організацій є

спеціальною, оскільки вони можуть здійснювати лише ті дії, які відповідають

меті їх діяльності і передбачені в установчих документах.

Благодійні організації можуть здійснювати один чи декілька видів

діяльності, що не заборонені законом.

Основні напрямки діяльності благодійних організацій вже розглядали

вище. А безпосередніми формами здійснення благодійної діяльності суб'єктами

благодійництва, відповідно до закону України “Про благодійництво та

благодійні організації” є:

надання одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги;

систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги;

фінансування конкретних цільових програм;

допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну

діяльність;

дарування або дозволу на безоплатне (пільгове) використання

об'єктів власності;

дозволу на використання своєї назви, емблеми, символів;

подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи

передачі результатів особистої творчої діяльності;

прийняття на себе витрат по безоплатному, повному або

частковому утриманню об'єктів благодійництва;

інших заходів, не заборонених законом.

Здійснення благодійними організаціями благодійної діяльності у вигляді

надання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягають

обов'язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після

такої сертифікації або ліцензування в установленому законодавством

України порядку.

З метою здійснення благодійної діяльності благодійні

організації мають право:

- самостійно вирішувати питання про подання благодійної

допомоги її набувачам, використовувати цільові пожертвування, що

подаються благодійниками на реалізацію благодійної програми згідно з

умовами цього пожертвування;

- утворювати відповідно до законодавства України свої

відділення, філії, представництва;

- об'єднуватися у спілки, асоціації та інші об'єднання, що

створюються на добровільній основі і сприяють виконанню статутних завдань;

- обмінюватися інформацією та спеціалістами з відповідними

організаціями зарубіжних країн;

- організовувати збір благодійних пожертвувань та внесків від

фізичних та юридичних осіб, іноземних держав та міжнародних

організацій;

- постійно визначати форми, об'єкти, суб'єкти і обсяги

благодійної допомоги;

- відкривати рахунки (у національній та іноземній валютах) в

установах банків;

- засновувати засоби масової інформації, підприємства і

організації, займатися видавничою діяльністю;

- бути членом інших благодійних організацій;

- мати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації у

порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання громадян" ( 2460-

12 ) для реєстрації символіки об'єднань громадян;

- популяризувати своє ім'я (назву), символіку;

- мати інші права згідно з законодавством України.

Господарська та фінансова діяльність благодійних організацій

Надзвичайно важливим є питання про здійснення господарської та фінансової

діяльності благодійними організаціями. Благодійні організації можуть

займатись господарською діяльністю лише настільки, наскільки це необхідно

для досягнення цілей, для яких були створені ці благодійні організації.

Благодійна організація користується самостійністю у питаннях прийняття

господарських рішень, визначення умов оплати праці працівників апарату

благодійної організації, використання власних фінансових та

матеріальних ресурсів відповідно до вимог законодавства.

Зокрема, благодійні організації можуть:

- здійснювати виробництво товарів і послуг, що приносять і відповідає

цілям, для яких було створено ці благодійні організації;

- отримання для реалізації цінні папери, майнові та немайнові права;

- учать в господарських товариствах та товариствах на вірі в якості

вкладника.

Законодавчо обмежені права на здійснення деякими благодійними

організаціями підприємницької діяльності ними самими. Також встановлені

обмеження на участь благодійних організацій в господарських товариствах і

товариствах на вірі. Можуть встановлюватись обмеження на деякі види

діяльності, якими не вправі займатися благодійні організації. Наприклад,

вони не можуть бути фінансовими агентами. Також передбачається право

засновника благодійної організації, органів місцевого самоуправління а

також органами, якими було зареєстровано благодійні організації, припиняти

підприємницьку діяльність цих організацій, якщо вона здійснюється на шкоду

основній діяльності, передбаченій статутом, тобто тимчасово припиняти цю

діяльність. Зокрема: використання благодійними організаціями благодійних

пожертвувань не на благодійні цілі, а на здійснення підприємницької

діяльності. [7]

Благодійна організація обліковує на окремих банківських

рахунках кошти для господарської та благодійної діяльності як в

національній, так і в іноземній валютах.

Порядок відкриття та ведення банківських рахунків благодійних

організацій встановлюється Національним банком України.

Фінансова діяльність благодійної організації здійснюється

відповідно до вимог законодавства України. Фінансова діяльність,

спрямована на благодійництво, не розглядається як підприємницька або інша

прибуткова діяльність.

Надходження благодійної організації від фінансової діяльності

спрямовуються виключно на благодійництво і забезпечення

господарської діяльності у розмірах та порядку, передбачених законом

України “Про благодійництво та благодійні організації”

У власності благодійної організації можуть перебувати рухоме і нерухоме

Страницы: 1, 2, 3