Правовое регулирование арендных отношений в Украине (ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ)

погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендо-

- 33 -

ваного майна, здійснені за власні кошти, якщо вони можуть бути відокремлені

від майна без заподіяння йому шкоди.

Якщо орендар за власні кошти здійснив за згодою орендодавця поліпшення

орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому

шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо

інше не визначено договором оренди.

Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди

орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не

підлягає. Виконання зобов'язань за договором оренди має здійснюватись

відповідно до загальних вимог, встановлених ЦК України щодо виконання

договорів.

Орендодавець зобов'язаний:

передати об'єкт оренди орендареві у строки і на умовах, визначених у

договорі оренди. У разі порушення цього зобов'язання орендар має право

вимагати від орендодавця передачі об'єкта та відшкодування збитків,

завданих затриманням передачі, або відмовитися від договору і вимагати

відшкодування збитків, завданих йому невиконанням договору оренди;

проводити за свій рахунок капітальний ремонт зданого в оренду майна, якщо

інше не передбачено законом або договором.

За договором оренди, орендаря може бути зобов'язано використовувати

об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої

діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти

продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар

також зобов'язаний:

використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов

договору, запобігати його пошкодженню, псуванню; вносити орендну плату

своєчасно і в повному обсязі. Договором оренди можуть бути встановлені й

інші обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання обов'язків за

договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в

односторонньому порядку, встановлена законодавчими актами України, а також

конкретними укладеними

- 34 -

договорами оренди; страхування орендарем узятого ним в оренду майна, що

здійснюється відповідно до законодавства України про страхування.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші

умови.

Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору, навіть

якщо після його укладення законодавством встановлено правила, які

погіршують становище орендаря.

Висновки до Розділу 3: Законодавство про оренду є одним з правових

інститутів господарського законодавства України. Відносини щодо оренди

державного майна регулюються, в першу чергу, Законом України "Про оренду

державного та комунального майна", особливість якого полягає в тому, що він

регулює дві групи відносин:

- організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна

державних підприємств, їх структурних підрозділів, а також комунального

майна;

- майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо

господарського використання державного та комунального майна.

Зазначений закон, незважаючи на його назву, має універсальний

характер, оскільки його положеннями (якщо інше не передбачено

законодавством та договором оренди) може регулюватися оренда майна інших

форм власності (комунальної, приватної). Важливе значення для регулювання

орендних відносин. Мають інші акти законодавства України, зокрема Цивільним

Кодекс (глава 25 "Майновий найом"), декрети Кабінету Міністрів України "Про

укладення договорів оренди приміщень підприємствами й організаціями

торгівлі, громадського харчування та сфери послуг від 29 грудня 1992 р. №

17-92 та "Про впорядкування використання адміністративних будинків і

нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності" від 11 січня

1993 р. № 5-93, постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження

Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем

оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві

коштів та цінних паперів" від 10 серпня 1995 р. № 629, Типовий дого-

- 35 –

вір оренди державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна

України від 19 квітня 1996 р. № 457, а також ряд інших нормативних актів.

- 36 -

РОЗДІЛ 4. ПРИВАТИЗАЦІЯ ОБ`ЄКТА ОРЕНДИ

4.1. Правовідносини у сфері приватизації.

Правовідносини у сфері приватизації є однією із складових частин

системи громадсько-економічних правовідносин. Класифікація їх здійснюється

в залежності від предмету і методу правового регулювання, який лежить в

основі виділення різноманітних галузей права.

Предметом правового регулювання у сфері приватизації є відносини між

суб'єктами процесу приватизації відносно механізму заміни державної форми

власності на колективну або приватну. Разом з тим, світова, а також

вітчизняна практика приватизаційних процесів показує, що коло відносин, які

охоплені правовим регулюванням в контексті терміну "приватизація" значно

ширше. Ці правовідносини складаються із комплексу економіко-правових

відносин, а також організаційно-правових методів регулювання цих відносин з

метою проведення ринкових реформ. В цьому розумінні термін "приватизація"

взаємодіє з рядом інших категорій і понять, такими як "денаціоналізація",

"децентралізація", "роздержавлення".

Роздержавлення - це процес, завдяки якому принципово змінюється місце

і призначення підприємства чи організації в системі існуючого державного

управління у зв'язку з бажанням економічної самостійності господарюючих

суб'єктів і реалізацію їх комерційних інтересів (7). Роздержавлення

торкається не тільки зміни форм власності, воно охоплює також розподільчі і

трудові відносини, способи і форми здійснення господарських зв'язків,

поновлення ринкового обігу суспільного продукту. Цей процес пов'язаний з

демонополізацією, приватизацією, денаціоналізацією економіки, а також із

складовими частинами цих процесів - децентралізацією управління, орендою,

акціонуванням, персоніфікацією власності.

Демонополізація - це комплекс заходів, що здійснюються державою з

метою зниження рівня монополізації ринків. Задачею демонополізації є

- 37 -

створення і посилення здорової конкуренції. Складовою частиною цього

процесу є децентралізація управління, т.п., розмежування функцій між

різними органами державної виконавчої влади по відношенню до господарюючих

суб'єктів, позбавлення цих органів виконавчої влади права втручатися в

господарську діяльність підприємства, зменшення галузевих органів державної

виконавчої влади.

З процесом децентралізації управління пов'язана також корпоратизація

державних підприємств, котра виступає в акціонерній формі. Під

корпоратизацією розуміють процес перетворення державних підприємств,

закритих акціонерних товариств, більш 75% статутного фонду яких знаходиться

в державній власності, а також виробничих та науково-виробничих об'єднань,

правовий статут яких раніше не був приведений у відповідність до діючого

законодавства, в відкриті акціонерні товариства.

Всі віще перелічені процеси мають відношення до приватизації. Поняття

приватизація вживається в економічному і юридичному смислах. В економічному

аспекті приватизація розглядається як трансформація державної власності в

недержавну власність. З юридичної точки зору приватизація - це майнова

угода між суб'єктами приватизації, змістом якої є платне, частково

оплачуване чи безплатне відчуження державного майна. В Законі України "Про

приватизацію майна державних підприємств" приватизація визначається як

відчуження майна, яке знаходиться в спільно держав ній власності на користь

фізичних і юридичних осіб, котрі у відповідності з цим законом можуть бути

покупцями.

Постанови Кабінету Міністрів України відображають шляхи вирішення

актуальних проблем приватизації. Серед них, в часністі, такі Постанови

Кабінету Міністрів України, як: "Про випуск в обіг приватизаційних майнових

сертифікатів", "Про порядок складання і уточнення списків1 громадян, котрі

мають право на отримання приватизаційних сертифікатів", "Про затвердження

Методики оцінки вартості об'єктів приватизації” та інші.

- 38 -

Державна програма приватизації затверджується Верховною Радою України

по представленню Фонду державного майна України щорічно, не пізніше місяця,

який передує затвердженню державного бюджету, але до наступного нового

бюджетного року. Програма складається із задач на перший бюджетний рік і

прогнозами на два наступних роки. В Державній програмі приватизації

визначаються:

• задачі відносно приватизації майна, котре знаходиться в

державній

власності і державного майна, котре знаходиться у власності

Автономної республіки Крим;

• способи приватизації для різноманітних груп об'єктів приватизації;

• квоти обов'язкового використання приватизаційних паперів для

приватизації різних груп об'єктів приватизації;

• задачі відповідних органів виконавчої влади по відношенню до

забезпечення проведення приватизації;

• заходи, спрямовані на залучення до процесу приватизації

потенційних інвесторів;

• особливості участі в процесі приватизації громадян України,

іноземних громадян, а також інших покупців;

• розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок їх

використання і джерела фінансування;

• прогноз надходження коштів від приватизації і напрямок їх

використання." [16].

Республіканська (Автономна республіка Крим) і місцеві програми

приватизації повинні відповідати таким вимогам:

• не суперечать Державній програмі приватизації, не створюють

додаткових обмежень і не розширяють перелік об'єктів, котрі не

підлягають приватизації; забезпечити виконання задач відносно

приватизації майна державних підприємств, а також квот

обов'язкового використання приватизаційних паперів.

- 39 -

Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду

державного майна України про виконання Державної програми приватизації.

Контроль за виконанням Державної програми приватизації забезпечує

Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації,

котра створюється з числа депутатів.

4.2. Юридична відповідальність за порушення законодавства про

приватизацію.

Зміст поняття юридичної відповідальності складається з того, що особа

зобов'язана нести відповідальність за здійснення протиправних дій

невиконання громадянсько-правових зобов'язань. А також за спричинені цімі

протиправними діями збитки.

Основний принцип юридичної відповідальності міститься в тому, що вона

наступає за конкретні протиправні дії або бездіяльність (діяння)

правопорушника. Карна, адміністративна, громадянсько-правова та інші види

відповідальності закріплені у відповідних актах конкретних галузей

матеріального права.

Юридична відповідальність - це законодавче закріплений спосіб

забезпечення правомірної поведінки суб'єктів права, належного виконання

ними своїх обов'язків.

"Юридична відповідальність настає на основі правовідносин між державою

і суб'єктом правопорушень або між суб'єктами громадянсько-правових

відносин. Ці відносини характеризуються наявністю протиправності в діяннях

винного суб'єкту, а також в наявності законодавчого чи нормативного акту,

де ці діяння закріплені як протиправні."

Відповідальність у сфері приватизації - це забезпечення державою

юридичними способами гарантій роздержавлення і приватизації державного

майна, захисту прав власності, яке охороняється законом.

- 40 -

Юридична відповідальність здійснюється на принципах законності,

обгрунтованності, невідворотності, індивідуалізації і справедливості.

Види відповідальності мають свої особливості, різну мету і детально

вивчаються відповідними областями права - карним, адміністративним,

громадянським.

"Посадові особи державних органів приватизації, різноманітних органів

виконавчої влади при наявності в їх діяннях ознак злочинів, пов'язаних з

порушенням законодавства про приватизацію, несуть карну відповідальність в

порядку, який передбачено Карним кодексом України."

Посадові особи державних органів приватизації, різноманітних органів

виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у виді штрафів за:

• безпідставну відмову в прийнятті заяв про приватизацію, порушення

строків розглядання заяв про приватизацію, порушення умов і порядку

проведення конкурсів, аукціонів, продажі акцій, порушення умов і

порядку передачі акцій акціонерним товариствам - до восьми,

встановлених на день здійснення правопорушення, розмірів мінімумів

доходу громадян, що не оподатковуються;

• не обгрунтована відмова від продажу підприємств (майна, акцій),

безпідставна відмова у видачі приватизаційних сертифікатів

громадянам України, не обгрунтована відмова в наданні інформації

про об'єкти приватизації - до десяти , встановлених на день

порушення, неоподаткованих розмірів мінімуму доходу громадян.

Доходи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку,

передбаченому Карним Кодексом України про адміністративні правопорушення.

"Покупці, котрі не сплатили за об'єкти приватизації шляхом викупу, на

аукціоні чи конкурсі на протязі 60 днів з моменту реєстрації відповідної

угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку у розмірі і в

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішення про придбання

об'єкту в таких випадках підлягають анулюванню."

- 41 -

У випадку повного або часткового невиконання умов договору купівлі-

продажу встановлюється наступна відповідальність покупців:

• у випадку порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу

термінів внесення інвестицій покупцем сплачується пеня у розмірі

0,1% вартості не внесених інвестицій за кожен день прострочення;

• у випадку розривання договору купівлі-продажу у зв'язку з

невиконанням умов договору у відношенні внесення інвестицій,

внесена частка інвестицій не повертається, а у випадку невнесення

інвестицій на день подання позову, покупець сплачує штраф у розмірі

10% об'єму інвестицій;

• у випадку недотримання покупцем зобов'язань відносно збереження на

протязі встановленого періоду профілю підприємства приватизованого

об'єкту, покупець сплачує штраф у розмірі 10% вартості придбаного

об'єкту.

Вказані тарифи перераховуються в Державний бюджет України. За

недопущення робітників державних органів приватизації, перешкоду проведенню

ними дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника

приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100

неоподаткованих мінімумів громадян.

Порушення діючого законодавства про порядок приватизації дають

підстави для визнання договору купівлі-продажу об'єкту приватизації не

дійсним.

Спори, що виникають у процесі приватизації, вирішуються судом або

арбітражним судом в порядку, встановленому законодавством України.

4.3. Об'єкти і суб'єкти правовідносин у сфері приватизації

державного майна.

Характеристика і оцінка об'єктів приватизації.

- 42 -

До державної власності в Україні належать загальнодержавна

(республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних

одиниць (комунальна власність).

"До об'єктів державної власності, які підлягають приватизації,

належать такі:

• майно підприємств, філій, цехів, виробництв, ділянок інших

підрозділів, котрі є єдиними (цілісними) майновими комплексами,

якщо в наслідок їх виділення в самостійні підприємства не

порушується технологічна цілісність виробництва і не змінюється

його основна спеціалізація;

• об'єкти незавершеного будівництва і законсервовані об'єкти;

• акції (паї), які належать державі у виді майна господарських

товариств, інших об'єднань." [7].

Об'єкти приватизації, які передані в оренду, класифікуються за групами

в залежності від первинної (балансової) вартості основних фондів, відбитих

в балансовому звіті за квартал, який передує даті прийняття органами

приватизації рішення про приватизацію об'єкту, а у відповідних випадках -

інших ознак, а саме:

• група “ЗО” - незалежно від вартості і джерел фінансування об'єкти

освіти, охорони здоров'я, культури, мистецтва, преси, фізичної

культури і спорту, телебачення і радіомовлення, санаторно-курортні

об'єкти, профілакторії, будинки та табори відпочинку;

• група "В" - об'єкти, вартість основних фондів яких складає від 1

млн. грн., а частина вартості основних фондів, що припадає на

одного працюючого, перевищує номінальну вартість приватизаційного

сертифікату більш ніж у 12 разів (окрім об'єктів групи "Г");

- 43 -

• група “Т” - об'єкти, вартість основних фондів яких перевищує 170

млн. грн., а також підприємства (незалежно від вартості основних

фондів), які займають монопольне положення і визначені такими у

встановленому порядку (наприклад, об'єкти військово-промислового

комплексу);

• група "Д" - об'єкти незавершеного будівництва, майно ліквідованих

підприємств-банкрутів;

• група "Е" - пакети акцій відкритих акціонерних товариств, що

залишилися після реалізації плану приватизації, акції (паї), які

належали державі у майні суб'єктів підприємницької діяльності із

змішаною формою власності, цінні папери, інше майно об'єкту

приватизації в інших підприємствах, господарських товариствах,

банках, котрі не увійшли до статутного фонду або не були враховані

під час оцінки вартості такого об'єкту приватизації.

У випадку проведення індексації балансової вартості основних фондів,

індексації підлягає розмір вартості, за яким здійснюється класифікація

об'єкту приватизації і номінальна вартість приватизаційних майнових

сертифікатів. Будівлі, споруди, приміщення можуть приватизуватися разом з

майном, яке в них знаходиться, якщо немає прямої заборони по відношенню

цього органу приватизації.

"Приватизації не підлягають об'єкти котрі мають загальнодержавне

значення. До них належать:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8