Постанова В.Р,

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Те саме діяння, вчинене групою осіб, або щодо неповнолітнього, або

особою, яка раніше вчинила такий злочин, –

карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Стаття 183. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.

Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, яка

відбуває покарання або перебуває в попередньому ув’язненні, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Ті самі діяння, вчинені повторно або за попереднім зговором групою

осіб, або поєднані із заволодінням зброєю чи її використанням, або з

насильством, чи способом, небезпечним для життя або здоров’я інших осіб, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Стаття 1831. Ухилення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

Ухилення від відбування покарання засудженого, якому дозволено

короткостроковий виїзд з місця позбавлення волі, –

караються позбавленням волі на строк до одного року.

Стаття 1833. Злісна непокора вимогам адміністрації виправно-трудової

установи.

Злісна непокора законним вимогам адміністрації виправно-трудової

установи або інша протидія адміністрації у здійсненні її функцій особою,

яка відбуває покарання в місцях позбавлення волі, якщо ця особа за

порушення вимог режиму відбування покарання піддавалася протягом року

стягненню у вигляді переведення в приміщення камерного типу (одиночну

камеру) або переводилася в тюрму, –

караються позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті ж дії, вчинені особливо небезпечним рецидивістом або особою,

засудженою за тяжкий злочин, –

караються позбавленням волі на строк від одного року до п’яти

років.

Стаття 1834. Незаконна передача заборонених предметів особам, яких тримають

у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових і

лікувально-виховних профілакторіях.

Прихована від огляду передача або спроба передачі будь-яким способом

особам, яких тримають у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах,

лікувально-трудових і лікувально-виховних профілакторіях, алкогольних

напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так

само інших заборонених для передачі предметів, вчинена після накладення

адміністративного стягнення за такі ж дії, або систематично, або у великих

розмірах, –

карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними

роботами на той же строк, або штрафом у розмірі від п’ятидесяти до

ста офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

Стаття 222. Незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення і збут

вогнестрільної чи холодної зброї, бойових припасів та вибухових речовин.

Носіння, зберігання, придбання, виготовлення або збут вогнестрільної

зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових

речовин без відповідного дозволу –

караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.

Особа, яка добровільно здала вогнестрільну зброю, бойові припаси або

вибухові речовини, що зберігались у неї без відповідного дозволу,

звільняється від кримінальної відповідальності.

Носіння, виготовлення або збут кинджалів, фінських ножів або іншої

холодної зброї без відповідного дозволу –

караються позбавленням волі на строк до п’яти років або виправними

роботами на строк до двох років.

Стаття 2291. Незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевозка,

пересилка або збут наркотичних засобів.

Незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевозка або пересилка

з метою збуту, а так само незаконний збут наркотичних засобів –

карається позбавленням волі на строк до десяти років з конфіскацією

майна або без такої.

Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, або

особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями

2293–2195 цього Кодексу, або особливо небезпечним рецидивістом, а так само

якщо предметом цих дій були наркотичні засоби у великих розмірах, –

караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років

з конфіскацією майна.

Стаття 2296. Незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевозка або

пересилка наркотичних засобів без мети збуту.

Незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевозка або пересилка

наркотичних засобів без мети збуту –

карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними

роботами на строк до двох років.

Ті ж дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із

злочинів, передбачених статтями 2291–2195 і 2299 цього Кодексу, –

караються позбавленням волі на строк до п’яти років.

Кримінальний кодекс України

МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ОСІБ, ПОЗБАВЛЕНИХ ВОЛІ

Стаття 72. Підстави і розмір матеріальної відповідальності осіб,

позбавлених волі.

Особи, позбавлені волі, несуть матеріальну відповідальність за

заподіяні в період відбування покарання матеріальні збитки державі. Якщо

збитки спричинені в процесі виконання трудових обов’язків, засуджені несуть

матеріальну відповідальність в розмірі і на підставах, визначених

законодавством про працю. В інших випадках збитки відшкодовуються в розмірі

і на підставах, визначених громадянським законодавством.

В разі заподіяння матеріальних збитків злочином, скоєним в період

відбуття покарання, відшкодування збитків проводиться на загальних засадах.

Стаття 73. Порядок відшкодування матеріальних збитків, спричинених

позбавленими волі особами.

Матеріальні збитки, заподіяні державі особами, позбавленими волі, в

період відбування покарання, стягуються з їхнього заробітку за постановою

начальника виправно-трудової установи.

До винесення постанови повинен бути встановлений розмір збитків,

обставини, за яких вони були заподіяні, і ступінь вини засудженого в

заподіянні збитків. В процесі перевірки обов’язково вимагається його

письмове пояснення.

Постанова начальника виправно-трудової установи про відшкодування

збитків оголошується засудженому під розписку.

Засуджений може оскаржити постанову начальника виправно-трудової

установи вищій посадовій особі.

Вища посадова особа може відмінити постанову про відшкодування збитків

або зменшити розмір суми, що підлягає відшкодуванню.

Невірно утримані суми підлягають поверненню засудженому і зараховуються

на його особистий рахунок.

Після звільнення засудженого від покарання збитки, не відшкодовані в

період відбуття покарання, можуть бути відшкодовані за рішенням суду в

установленому законом порядку.

Виправно-трудовий кодекс України

ПЕРЕЛІК ПРЕДМЕТІВ І РЕЧЕЙ,

ЯКІ МОЖУТЬ МАТИ ПРИ СОБІ ЗАСУДЖЕНІ

1. Одяг, головні убор и, взуття та постільні речі встановленого для

засуджених зразка за встановленими нормами.

1. Натільна білизна (тепла та проста) – не більше двох комплектів.

1. Панчохи, шкарпетки, рукавиці, рукавички – не більше двох пар; шарф,

носові хусточки, поясні ремені, нитки та вироби з них.

1. Тапочки кімнатні або спортивні – одна пара.

1. Дзеркало, бритва електрична або механічна чи безпечна з касетними

голівками, годинник ручний або кишеньковий із некоштовних металів.

1. Туалетне приладдя (туалетне, господарське мило, зубна щітка, зубний

порошок, гребінець, креми до та після гоління, вазелін, шампунь).

1. Кухоль та ложка.

1. Милиці, дерев’яні палиці, протези (за дозволом лікарів).

1. Підручники і учбове приладдя (для учнів).

1. Література і періодичні видання, у тому числі релігійного змісту. У

тюрмах до 5 книг на кожного засудженого.

1. Письмовий папір, зошити, прості олівці, кулькові ручки, чорнила та

стержні з мастикою чорного, синього або фіолетового кольорів,

конверти, марки, картки.

1. Шашки, шахи, нарди, доміно (по одному комплекту).

1. Листи, фотокартки, фотоальбоми, копії вироків, судових ухвал,

квитанції про зберігання речей, грошей, коштовностей.

1. Щітки для одягу та взуття, крем для взуття.

1. Сірники – не більше 10 пачок, тютюнові вироби – не більше 30 пачок

цигарок або махорки фабричної розфасовки, чай – не більше 1 кг.

1. Спортивний костюм (один).

1. Натільні хрестики та інші предмети культу, виготовлені із некоштовних

металів.

1. Електрокип’ятильники побутові промислового виготовлення, запальнички

та приналежності до них, а у тюрмах – газові разового використання.

Примітки:

Загальна вага предметів і речей, які належать засудженим, у всіх

випадках не повинна переважувати 50 кг (з урахуванням тих, що

зберігаються на складі).

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

додаток № 7 до ( 17, 29; сторінки 48–49

ПЕРЕЛІК ПРЕДМЕТІВ, ВИРОБІВ І РЕЧОВИН, ЗБЕРІГАННЯ ЯКИХ ЗАСУДЖЕНИМИ

ЗАБОРОНЕНО

Предмети, вироби та речовини, вилучені із цивільного обігу.

Будь-яка холодна та вогнепальна зброя.

Пересувні засоби.

Гроші, цінні речі та цінні папери.

Оптичні прилади.

Наручні та кишенькові годинники з дорогоцінних металів.

Будь-які алкогольні напої, духи, одеколон та інші вироби, що містять спирт.

Наркотичні та лікарські речовини, предмети медицинского призначення.

Буль-яка радіоапаратура, за винятком програвачів і радіодинаміків по одному

на загін, друкарські машинки, розмножувальні прилади.

Ножі, бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною

голівкою) та інші гостроріжучі та колючі предмети.

Сокира, молотки та інші інструменти.

Гральні карти.

Фотоапарати, фотоматеріали, хімікати.

Будь-які документи (крім копій вироків і ухвал судів, квитанцій на

зберігання грошей, речей та цінностей).

Топографічні карти, компаси.

Військова та інша форменна одежа, приналежності до неї, а також верхній

одяг, головні убори та взуття (за виключенням тапочок) невстановлених

зразків.

Кольорові олівці, фарби, копіювальний папір.

Музичні інструменти.

Примітка:

Музичні інструменти, які є у власності засудженого, здаються до складу на

зберігання. Користування ними дозволяється у спеціально встановлених

приміщеннях у час, який встановлено розпорядком дня.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

додаток № 36 до ( 17, сторінки 71–72

ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ

ПОСИЛОК І ПЕРЕДАЧ

Стаття 41. Отримання засудженими до позбавлення волі посилок і передач.

Засудженим, яких тримають у виправно-трудових колоніях, дозволяється

одержувати протягом року у колоніях загального режиму сім посилок.

( 26. Порядок одержання засудженими посилок і передач.

1. Засудженим, які відбувають покарання в колоніях, а також залишеним у

тюрмах чи слідчих ізоляторах для виконання робіт з господарчого

обслуговування, дозволяється отримання посилок (передач) у кількості і

асортименті, передбачених ст. 41 ВТК України та Правилами внутрішнього

розпорядку виправно-трудових установ МВС України.

Засудженим, незалежно від призначеного їм виду режиму, дозволяється в

рахунок належних їм посилок (передач), у встановленій кількості і

асортименті, купувати в магазині установи продукти харчування і предмети

першої потреби за кошти, зароблені в місцях позбавлення волі або одержані

за переказами.*

3. Особа, яка доставила передачу, складає та підписує заяву у двох

примірниках за встановленим зразком (додаток 13). Передача та обидва

примірники заяви здаються контролеру. Контролер зобов’язаний перевірити

наявність у засудженого права на отримання передачі, а потім в присутності

особи, яка доставила передачу, перевіряє її за вагою і асортиментом, після

чого приймає цю передачу, перший примірник заяви повертає особі, яка її

доставила, з особистою відміткою (підписом) про прийом, інший примірник

прилучається до окремої справи після особистої відмітки (підпису)

засудженого про одержання передачі. Про кількість передач та осіб, яким

вони вручені, контролер щоденно письмово рапортом доповідає черговому

помічнику начальника виправно-трудової установи.

4. Предмети, продукти харчування, що передбачені переліком (додаток 5),

повертаються особі, яка їх доставила, з зазначенням причин повернення. За

фактами вилучення у передачах предметів, виробів і речовин, які могли б

бути використані засудженим у злочинних цілях, у встановленому порядку

проводяться службові розслідування.

5. Посилки вагою брутто до 8 кг від підприємств зв’язку приймаються

тільки на адресу тих засуджених, які мають право на їх отримання. Посилки,

адресовані засудженим, переведеним в інші місця позбавлення волі,

пересилаються за рахунок виправно-трудових установ за місцем їх нового

утримання. Посилки, що адресовані засудженим, які не мають права на їх

отримання, а також тим, які переведені згідно встановленого порядку в тюрми

за злісне порушення вимог режиму, звільнилися або померли, повертаються

відправникам накладною платнею з приміткою «підлягає поверненню».

6. Посилки та передачі на адресу осіб, які тримаються у приміщеннях

камерного типу виправно-трудових установ загального режиму, не приймаються.

Передачі для засуджених, яких тримають у штрафних та дисциплінарних

ізоляторах, не приймаються, а посилки видаються їм після відбуття міри

дисциплінарного стягнення.

7. Посилки розкриваються та перевіряються і оглядаються контролерами у

присутності засуджених, яким вони адресовані. Огляд і перевірка речей та

продуктів, що надійшли у посилках, робиться за таким же порядком, що і при

прийомі передач. Виявлені у посилках гроші зараховуються на особистий

рахунок засуджених із стягненням за пересилку за тарифом поштових переказів

згідно з Поштовими правилами. Гроші, що заховані замаскованим способом у

поштових відправленнях, при їх виявленні вилучаються і за мотивованою

постановою начальника установи, санкціонованою прокурором, обертаються, як

правило, в прибуток держави у порядку, передбаченому ( 30 цих правил.

Вмістимість посилок реєструється у спеціальній книзі (додаток 14).

8. Не раніше, як за місяць до звільнення засудженого, який не має на

складі особистого одягу та взуття цивільного зразку за сезоном,

адміністрація виправно-трудових установ може отримати для збереження такий

одяг та взуття, що надійшли поштою або доставлені безпосередньо в установу,

які видаються засудженому в день його звільнення. Такі відправлення не

вважаються посилкою або передачею.

9. Родичам засуджених або іншим особам, які прибули до виправно-

трудових установ з метою передачі засудженим продуктів харчування та

предметів першої потреби, адміністрація зобов’язана роз’яснити, що

відповідні продукти харчування та предмети першої потреби вони можуть

придбати через магазин виправно-трудової установи.**

У цьому випадку вказані особи подають заяву в двох примірниках, у якій

перераховують кількість та вагу продуктів харчування і предметів першої

потреби, які вони бажають передати засудженим. Ці ж особи сплачують їх

вартість. Після одержання засудженими таких передач перший примірник заяви

вручається особам, які оплатили ці передачі, а інший прилучається до

окремої справи. Вага передач не повинна перевищувати 8 кг.

Виправно-трудовий кодекс України, стаття 41

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

( 26, сторінки 15–16

*) Наказ МВС України № 865 від 22.12.97 р.

**) Наказ МВС України № 865 від 22.12.97 р.

ПОРЯДОК ПРИДБАННЯ ЗАСУДЖЕНИМИ ПРЕДМЕТІВ ХАРЧУВАННЯ І ПРЕДМЕТІВ ПЕРШОЇ

ПОТРЕБИ

Стаття 37. Придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої

потреби.

Засудженим дозволяється купувати за безготівковим розрахунком

продукти харчування і предмети першої потреби на кошти, зароблені в

місцях позбавлення волі, а засудженим чоловікам віком понад шістдесят

років, інвалідам першої та другої груп – також на кошти, одержані за

переказами.

Стаття 38. Визначення сум грошей для придбання засудженими продуктів

харчування і предметів першої необхідності.

Засудженим дозволяється витрачати на місяць для купівлі продуктів

харчування і предметів першої потреби гроші у сумі у виправно-

трудових колоніях загального режиму до ста відсотків мінімального

розміру заробітної плати (45 гривень).

У разі відсутності злісного порушення режиму відбування покарання і

сумлінного ставлення до праці після відбуття не менш як половини

строку покарання засудженим може бути дозволено додатково витрачати

на місяць у виправно-трудових колоніях загального режиму гроші в сумі

п’ятдесят п’ять відсотків мінімального розміру заробітної плати (25

гривень).

Засудженим, які перевиконують норми виробітку, і тим, що працюють на

почасових роботах і по господарському обслуговуванню, які зразково

виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено

витрачати на місяць гроші в сумі тридцять відсотків мінімального

розміру заробітної плати (13 гривень).

Примітки:

1. Закон України «Про внесення змін і доповнень до законодавчих актів

України що до врегулювання деяких питань, пов’язаних з умовами

відбування покарання засудженими» від 27.07.1994 року.

1. Закон України «Про встановлення величини вартості межі

малозабезпеченності та розміру мінімальної заробітної плати на 1998

рік». Стаття 2. «...встановлюється розмір мінімальної заробітної

плати з 1 січня 1998 року – 45 гривень».

( 25. Порядок придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої

потреби.

У межах сум, встановлених Виправно-трудовим кодексом України,

засудженим дозволяється купувати за безготівковим розрахунком

продукти харчування і предмети першої потреби на кошти, зароблені у

місцях позбавлення волі, а засудженим чоловікам віком понад

шістьдесят років, інвалідам першої та другої груп – також на кошти,

одержані за переказами. Асортимент продуктів харчування та предметів

першої потреби, що дозволені для продажу засудженим, встановлюються

переліком (додаток 8).

Засуджені, позбавлені у дисциплінарному порядку права на одержання

чергової посилки або передачі і купування продуктів харчування на

строк до одного місяця, мають право купувати тільки предмети першої

потреби у межах встановлених сум.

З метою придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої

потреби в установах організуються магазини або ларьки, які працюють

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5