рефераты бесплатно
 

МЕНЮ


Курсовая работа: Правовий режим використання і охорони надр України

Курсовая работа: Правовий режим використання і охорони надр України

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра політичних наук

Курсова робота

на тему:

« Правовий режим використання і охорони надр України»

Виконала:

студентка ІІІ курсу

історико-соціологічного факультету групи ІЮ-31

Вездецька Ю.П.

Перевірив:

Невинний К.М.

Рівне

2007


План

Вступ

Розділ 1 Надра як об’єкт використання та правової охорони

Розділ 2 Поняття і зміст правової охорони надр

Розділ 3 Відповідальність за порушення правил користування надрами

Розділ 4 Участь органів внутрішніх справ в охороні надр

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки


Вступ

Актуальність теми. Проблема взаємодії суспільства й природи має глобаль­ний планетарний характер. Зберегти природу, й зокрема екологічний баланс земних надр в стані, придат­ному для життя людини, можна тільки загальними зусиллями населення всієї Землі. Тому кожна країна зобов'язана берег­ти свої надра та нести моральну та юридично відповідальність перед усім сві­том за їх належну охорону.

Загальновідомо, що природні явища змінюються повільніше, ніж суспільні. Обумовлено це специфікою законів розвитку природи. Тому держава, уособлюючи інтереси суспільства і здійснюючи еко­логічну функцію, визначає правові форми регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі не тільки визначення приналеж­ності природних об'єктів, а й їх використання, відтворення і охоро­ни природного середовища. Така соціальна діяльність повинна спри­яти зміцненню взаємодії суспільства і природи на науково обгрунто­ваному рівні, реальному відображенню їх взаємодії.

Оскільки земні надра є чи не найголовнішим та найперспективнішим джерелом різноманітних природних ресурсів для людства, в тому числі й для нашої держави, то їх належна охорона на державному рівні та достатня врегульованість є запоруками екологічної безпеки та матеріального добробуту людей. Це безумовно спонукає до подальших наукових пошуків у цій царині та до поглибленої фактологічної та концептуальної розробки даної наукової проблематики.

Метою дослідження є відтворення особливостей системи законодавчого регулювання використання та захисту земельних надр України. Окреслена мета спонукає виокремити наступні завдання дослідження:

-розкрити правовий режим використання та охорони надр в українській державі;

-     проаналізувати основні проблеми та недоліки екологічного законодавства України в сфері користування та охорони надр держави;

-     розробити систему економічно-правової оптимізації використання надр.

Об’єктом дослідження надра держави Україна та правовий режим використання та охорони надр.

Предметом дослідження виступають суспільні екологічні відносини, що постають з приводу використання та правової охорони надр України.

Практичне значення роботи полягає в детальному розкритті механізму використання та правової охорони багатств земних надр української держави та в наведенні шляхів підвищення ефективності використання та охорони вод. Також в розділах курсової роботи розкрито основні проблемні питання, що стосуються використання та правової охорони надр на території України.


Розділ1. Надра як об’єкт використання та правової охорони

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Гірничі правовідносини – це врегульовані нормами права відносини між суб’єктами з приводу геологічного вивчення, використання і охорони надр. Суб’єктами гірничих правовідносин є Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів, через які народ України реалізує своє виключне право власності на надра, органи державної влади, яким законодавством України надані повноваження щодо розпорядження надрами, органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, а також користувачі надрами. Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Громадяни та їх об'єднання сприяють місцевим Радам народних депутатів і спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр.

В залежності від об’єкту регулювання гірничі відносини можна поділити на:

-               гірничі відносини з приводу геологічного вивчення надр;

-               гірничі відносини з приводу використання надр;

-               гірничі відносини з приводу охорони надр.

Кодекс України про надра дає примірний перелік юридичних фактів, які породжують гірничі правовідносини, тобто можуть бути підставами їх виникнення, зміни і припинення. Зокрема, в процесі реалізації Радами всіх рівнів, Кабінетом Міністрів, та іншими органами повноважень в галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, які передбачені Кодексом про надра, ними приймаються рішення, які є підставами виникнення, зміни і припинення гірничих правовідносин.

Відповідно до статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Суб’єктом права виключної власності на надра є народ України. Закон України “Про власність” (ст.9) серед інших об’єктів права виключної власності народу України передбачає і надра. Відповідно до статті 5 Кодексу про надра, в Україні створюється державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин. Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.

Як вже зазначалося, надра надаються тільки у користування. Відповідно до статті 13 Кодексу про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Надра надаються у користування для:

·           геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

·           видобування корисних копалин;

·           будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

·           створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

·           задоволення інших потреб.


Розділ 2. Поняття і зміст правової охорони надр.

В Україні відносини у галузі охорони надр регулюються Законом “Про охорону навколишнього природного середовища”, а також розробленим відповідно до нього Кодексом про надра. Стаття 56 Кодексу про надра встановлює основні вимоги в галузі охорони надр.

Основними вимогами в галузі охорони надр є:

·           забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

·           додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

·           раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

·           недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

·           охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

·           запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

·           запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

·           додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

У разі порушення вимог в галузі охорони надр користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

Забудова площ залягання корисних копалин відбувається в порядку, передбаченому статтею 58 Кодексу про надра. Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду.

У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи (ст.59 Кодексу про надра).

Права та обов'язки користувачів надр

Користувачі надр мають право:

1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);

2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено Законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії);

3) здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;

4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Користувачі надр зобов'язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені Законодавством України.

Захист прав користувачів надр

Права користувачів надр охороняються Законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених Законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до Законодавчих актів України.

Припинення права користування надрами.

Право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених дозволом (ліцензією) на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому Законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним Законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Правова охорона надр передбачає систему правових заходів і норм, спрямованих на забезпечення геологічного вивчення надр, їх раціонального використання та надійний захист. Вимоги щодо геологічного вивчення надр викладені в ст. 38 Кодексу України про надра.

Основними вимогами в галузі охорони надр є такі:

а) забезпечення належного правового регулювання охорони надр;

б) додержання встановленого порядку надання надр у користування;

в) раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

г) Недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експортуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

д) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на їх якість і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

е) запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

є) запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, сховані шкідливих речовин в відходів виробництва, скидання стічних вод;

ж) додержання інших вимог передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Зазначені вимоги є складовою частиною компетенції вищих і місцевих органів державної влади і управління у сфері регулювання гірничих відносин До відання Верховної Ради України належать:

1) Законодавче регулювання гірничих відносин;

2) Визначення основних напрямків державної політики в галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;

3) Визначення повноважень органів виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів щодо використання та охорони надр.

До відання Кабінету Міністрів України належать:

1) Реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих відносин;

2) Здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням та охороною надр;

3) Визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони надр, координація діяльності;

4) Забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм;

5) Визначення порядку використання надр та їх охорони;

6) Вирішення інших витань.

Відповідні питання по охороні надр у межах своєї компетенції вирішують, також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, області, міські, селищні і сільські Ради народних депутатів.

Охорону надр здійснюють й інші органи державного управління: Міністерство екології та природних ресурсів України, Комітет України з питань геології та використання надр, Комітет України по нагляду за охороною праці.

Користувачі надр мають право:

-            здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексу розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);

-            розпоряджатися видобутими корисними копалинами;

-            здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензій) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини.

Користувачі надр зобов’язані:

-            використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

-            забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне комплексне використання та охорону надр;

-            виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

В охороні також сприяють обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами в разі порушення відповідних вимог. Дані обмеження можуть бути застосовані органами Міністерства екології та природних ресурсів України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально вповноваженим на те державними органами.

Також одним із заходів охорони надр є заборона проектування і будівництва населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

Існує спеціальне Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995р.

Особливій охороні підлягають ділянки надр, що мають велике наукове та культурне значення. Це рідкісні геологічні відклади, мінеральні утворення, палеонтологічні об’єкти. Такі об’єкти можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду України.

Відповідне значення для забезпечення охорони надр має платня за їх користування.

Вона справляється у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);

4) акцизного збору.

Нормативи платні за користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України. 12 вересня 1997р. він затвердив “Базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для добування корисних копалин”.

Оплата за користування надрами може сплачуватися у вигляді грошових платежів, так і в натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Від плати за користування надрами звільняються:

а) землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність або користування земельних ділянках;

б) користувачі надр – при організації геологічних об’єктів природно-заповідного фонду;

в) користувачі надр – за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобутку корисних копалин.


Розділ 3. Відповідальність за порушення правил користування надрами

Основні вимоги в галузі охорони надр.

Страницы: 1, 2


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.