Курсовая работа: Стратегія управління валютними ризиками банку

2. Діагностика системи управління валютним ризиком в банку

2.1 Оцінка схильності АКБ «Базис»до валютного ризику

Приріст обсягів промислового виробництва, особливо в харчовій та переробній промисловості, а також збільшення темпів розвитку сільського господарства дозволило збільшити роздрібний товарообіг та наповнити ринок товарами, переважно продовольчими. Зростання реальних грошових прибутків населення (на 22%) і зниження заборгованості з виплати зарплати дало можливість вкладати кошти в товари тривалого користування. Це створило умови в банківській сфері для зниження кредитних ставок (у середньому з 22% до 18%) і підвищення довіри суб'єктів господарювання та населення до банківської системи України, внаслідок чого обсяг вкладів населення виріс в 1,8 рази, обсяг кредитного портфеля - більше ніж у 3,5 рази, чистих активів - більше ніж в 1,3 рази.

Сприятливі макроекономічні тенденції розвитку економіки та правильно вибрана стратегія розвитку в 2008 році дозволили АКБ „Базис» в повній мірі реалізувати свої конкурентні переваги та посилити лідируючі позиції на основних сегментах ринку фінансових послуг України.

Основними стратегічними пріоритетами розвитку банку в 2008 р. були:

-  концентрація зусиль щодо залучення юридичних осіб - підприємств малого та середнього бізнесу, приватних підприємців;

-  подальший розвиток клієнтської бази фізичних осіб, передусім за рахунок представників середньо- та малозабезпечених категорій населення;

-  розвиток інноваційних банківських продуктів, Інтернет-технологій;

-  розширення послуг з фінансового менеджменту підприємств.

Реалізація пріоритетних напрямів діяльності банку здійснювалася при дотриманні принципів: раціонального поєднання надійності та прибутковості банку; випереджального розвитку індивідуального бізнесу; підвищення якості та комплексності надання послуг клієнтам; активного формування попиту клієнтів на інноваційні види банківських послуг; нейтральність відносно політичних партій і об'єднань та ін.(Додаток А).

За станом на 1 січня 2008 року «Базис»займає лідируючі позиції в рейтингах українських банків, зокрема в рейтингу Асоціації українських банків (Табл. 2.2).

 

Таблиця 2.1 Порівняльний аналіз темпів зростання «Базис» та банківської системи за 2008 рік, %

	01.01.08	01.01.07
Чисті активи	2	2
Кредитно-інвестиційний портфель	2	2
Капітал	2	2
Депозити фізичних осіб	1	1
Депозити юридичних осіб	2	2
Фінансовий результат	1	1

Управління валютним ризиком включає проведення його аналізу, оцінку можливих наслідків та вибір методу страхування. З метою аналізу, оцінки та управління валютним ризиком в банку впроваджена система внутрішнього лімітування відкритих позицій в розрізі валют, аналіз волантильності обмінних курсів валют, розрахунок середніх квадратичних відхилень, аналіз результатів переоцінки валютних коштів, оцінки вартості відкритих позицій під ризиком(VAR), розрахунок прогнозного ліміту валютних ризиків з врахуванням волантильності курсів, оцінки ефективності валютних операцій під ризиком(RAROC). Застосування вказаних методик дає можливість здійснювати аналіз та прогнозування коливання курсів валют на ринку, визначати вплив зміни ринкових умов на відкриті позиції банку та визначати потенційну величину втрати капіталу у зв`язку з перерахунком валютних позицій в гривневий еквівалент при зміні валютних курсів.

Контроль за дотриманням встановлених внутрішніх лімітів здійснюється щоденно. 3 метою зменшення валютного ризику банк дотримується встановлених НБУ нормативів валютного ризику.

Банк наражається на ризик у зв’язку з впливом коливання курсів обміну іноземних валют на його фінансовий стан та грошові потоки. У поданій нижче таблиці наведено концентрацію валютного ризику Банку станом на 31 грудня 2008 року. У таблиці 2.3 показано активи та зобов’язання Банку за балансовою вартістю в розрізі валют.

Станом на 31 грудня 2008 року Банк мав наступні валютні позиції (Додаток Б):

Таблиця 2.2. Станом на 31 грудня 2008 року Банк мав такі валютні позиції

	Гривні	Долари США	Євро	Інші валюти	Всього
Чиста балансова позиція	503 539	(151 929)	(13 061)	(3 828)	334 721
Зобов’язання, пов’язані з кредитуванням (Примітка 25)	40 267	133 772	11 840	817	186 696

Банк надавав позики та аванси, деноміновані в іноземних валютах. Залежно від того, як позичальник отримує свої доходи, підвищення курсу таких валют відносно української гривні може негативно вплинути на спроможність позичальника повернути свій борг і, відповідно, призвести до збільшення ймовірності майбутніх збитків.

Для управління валютним ризиком, що виникає у зв’язку із впливом коливання курсів обміну іноземних валют на фінансовий стан банку, Правлінням банку визначаються ліміти ризиків за валютами за позиціями “овернайт» та щоденно здійснюється контроль за їх додержанням. Процентний ризик виникає в результаті застосування при кредитуванні процентних ставок, строків та сум, які відрізняються від фіксованих процентних ставок, сум та строків залучених депозитів. Комітет з управління активами та пасивами встановлює та контролює розмір ефективних процентних ставок, які використовуються банком. Розмір процентних ставок може бути переглянутий за згодою сторін для врахування поточних ринкових умов.

Управління ризиком ліквідності здійснює комітет з питань управління активами та пасивами банку, який щомісячно аналізує на відповідність строків погашення активів та зобов’язань, розглядає результати розрахунку та планування ліквідної позиції та мінімальної процентної ставки розміщення ресурсів, переглядає базові відсоткові ставки у розрізі строків та валют, щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів та готує свої рекомендації для розглядання на засіданні Правління банку та приймання відповідних рішень щодо оцінки ліквідності банку, своєчасної заміни процентних зобов’язань після настання строку їх погашення та реагування на зміни процентної ставки та курсу обміну валют. Управління операційним ризиком має на меті забезпечення належного функціонування внутрішніх процедур та облікової політики, що спрямовані на мінімізацію всіх вищезгаданих ризиків.

2.2 Характеристика стратегій і методів управління валютним ризиком в банку

Валютний ризик комерційного банку – це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення банком втрат через коливання валютних курсів. Цей ризик є наслідком незбалансованості активів та пасивів банку щодо кожної з валют за термінами і сумами.

Один з основних методів вимірювання валютного ризику, відомий як Value at risk (VAR), став особливо широко застосовуватися в останні кілька років і сьогодні використовується як основний міжнародними банківськими організаціями (BIS, наприклад) при встановленні нормативів величини капіталу банку щодо ризику його активів.

В основі розрахунку VAR лежить визначення одноденної мінливості (волатильності) валютних курсів, тобто того наскільки за день можуть змінюватись валютні курси. Найчастіше за міру одноденної мінливості обирається середньоквадратичне відхилення у відсотках, яке може бути розраховане на основі історичних даних. Для часових горизонтів, що перевищують один день, припускають, що волатильність валютних курсів пропорційна тривалості часового горизонту прогнозування, що дає змогу отримати оцінку валютного ризику на необхідну перспективу шляхом масштабування одноденної величини VAR. VAR з часовим горизонтом Т днів і довірчим інтервалом х% за умови припущення відсутності хаосу може бути розрахований за законом дисперсії фрактального броунівського руху [9, c. 520]:

                                       (2.1)

де ka – поправочний коефіцієнт (квантіль), що показує положення значення випадкової величини (симетрично в обох хвостах розподілу) відносно середнього, вираженого в кількості середньоквадратичних відхилень. Так, для найчастіше використовуваних значень довірчого інтервалу в 95 та 99% відповідні квантілі будуть дорівнювати 1,65 і 2,33 середньоквадратичних відхилень;

Т – середньоквадратичне відхилення (одноденна волатильність) валютного курсу у відсотках.

Деякі автори вважають, що інколи доцільно відмовитись від цього спрощеного варіанту формули, в якому ступінь хаотичності валютних курсів, курсів цінних паперів та інших даних– експонента Херста (Н) – приймається рівною 0,5 [4, c. 300]. Цей показник показує, чи є дані персистентними (Н>0,5), або навпаки (Н<0,5), або хаос відсутній (Н=0,5). В першому випадку за періодами зростання (падіння) випадкової величини йдуть в основному періоди подальшого зростання (падіння), в другому випадку – навпаки, за періодами зростання (падіння) йдуть переважно зворотні тенденції падіння (зростання) – все це випадки процесу, що характеризується деякою пам'яттю і називається фрактальним броунівським рухом. При Н=0,5 відсутній хаос і має місце класичний броунівський рух, що не передбачає пам'яті.

Слід зазначити, що оцінка VAR за формулою (2.1) є прийнятною лише для порівняно невеликих інтервалів часу, при цьому її точність зменшується із збільшенням часового горизонту.

Оцінка валютного ризику комерційного банку із застосуванням VAR–технології здійснюється в декілька кроків.

Перший крок – визначення розміру відкритої позиції, що піддається ризику, за кожною іноземною валютою. Ці позиції мають бути перераховані в національну валюту за офіційними валютними курсами на момент оцінки ризику(цей процес називається mark-to-market або розрахунок ринкової вартості позиції). Другий крок – визначення мінливості (волатильності) валютних курсів, тобто того наскільки сильно можуть змінитись валютні курси. Найчастіше за міру мінливості обирається середньоквадратичне відхилення у відсотках, яке може бути розраховане на основі історичних даних. Третій крок – розрахунок VAR кожної з відкритих позицій, виражених в національній валюті. Він дорівнює добутку ринкової ціни позиції на мінливість валютного курсу. Четвертий крок – визначення валютного ризику комерційного банку, який не дорівнює сумі VAR кожної з відкритих валютних позицій, тому що коефіцієнт кореляції між курсами валют, як правило, не дорівнює 1 або -1.

Валютний ризик щодо загальної відкритої валютної позиції комерційного банку, VAR може бути визначений за такою формулою [15, c. 402]:

      (2.2)

де S – загальна сума відкритої валютної позиції банку в гривневому еквіваленті на момент видачі кредиту;

 – максимально можлива зміна курсу і-тої(j-тої) іноземної валюти по відношенню до національної за період дії кредитного договору (у відсотках };

 – частка (питома вага) і-тої, j-тої іноземної валюти в гривневому еквіваленті на момент видачі кредиту в загальній сумі відкритої валютної позиції банку в гривневому еквіваленті на момент видачі кредиту;

P – коефіцієнт кореляції між курсами і-тої та j-тої іноземних валют по відношенню до національної валюти.

Слід зазначити, що при зайнятті банком довгої валютної позиції за певною іноземною валютою (активи банку в цій валюті перевищують його пасиви в цій валюті) в формулу (2.2) максимально можлива зміна курсу даної іноземної валюти по відношенню до національної підставляється із знаком «+», а при зайнятті короткої валютної позиції (пасиви банку в цій валюті перевищують активи в цій валюті) - із знаком «-».

Таким чином, для зниження валютного ризику АКБ «Базис» використовувує такі прийоми:

1. Надання позички в одній валюті з умовою її погашення в іншій з урахуванням форвардного курсу, зафіксованому в кредитному договорі. Такі заходи дають змогу банку застрахуватись від можливого падіння курсу валюти кредиту.

2. Хеджування за допомогою деривативів (форвардних контрактів, ф'ючерсів, опціонів).

3. Диверсифікація коштів банку в іноземній валюті. Суть цього методу зниження валютного ризику полягає в здійсненні операцій не з однією, а з декількома валютами, які не є корельованими.

4. Страхування валютного ризику. Страхування валютного ризику передбачає передачу банком всього ризику страховій компанії.

3. Удосконалення управління валютним ризиком в банку

 

3.1 Удосконалення механізму грошових переказів в іноземної валюті

Одним із актуальніших напрямків розвитку діяльності комерційних банків на валютному ринку є грошові перекази в іноземної валюті.

Ринок грошових переказів та одержання іноземної валюти на сьогодні є досить актуальною темою як для споживачів послуг з переказу та одержання, так i для уповноважених банків та уповноважених фінансових установ, що надають ці послуги. На цей час в Україні існують різні міжнародні системи з надання послуг на ринку грошових переказів, наприклад, Western Union, Money Gram та ін.

Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної з-за кордону іноземної валюти, затверджені постановою Правління Нацбанку України від 17.01.2001 р. № 18 (далі – Правила), чітко регламентують порядок, умови та норми здійснення переказу та одержання іноземної валюти.

Для здійснення переказу іноземної валюти за межі України фізична особа (резидент чи нерезидент) подає до банку (установи):

а) документ, що засвідчує особу (паспорт або документ, що його замінює);

б) заяву-доручення довільної форми на переказ коштів.

У заяві зазначається, що операція не пов’язана із здійсненням підприємницької діяльності. Крім того, заява-доручення повинна містити такі реквізити:

1)  прізвище, ім’я, по батькові, документ, що засвідчує особу відправника переказу (серія, номер, дата, ким видано, адреса за місцем проживання), номер рахунку в банку (якщо переказ здійснюється з поточного рахунку), прізвище, ім’я, по батькові, повна адреса одержувача переказу;
країна, місто, банк – одержувач коштів, номер рахунку, на який перераховуються кошти;

2)  сума i мета переказу відповідно до Правил;

Страницы: 1, 2, 3