Контрольная работа: Мито в Україні. Система оподаткування в Великобританії

Контрольная работа: Мито в Україні. Система оподаткування в Великобританії

ЗМІСТ

Вступ

1.  Мито в Україні

2.  Система оподаткування Великобританії

3.  Практичне завдання

Висновки

Список літератури

ВСТУП

В контрольній роботі розглядається два теоретичні питання: Мито в Україні, Система оподаткування в Великобританії.

В умовах реформування економіки України мито є найважливішим інструментом зовнішньоторгової полічи пси держави, що використовується з метою обмеження ввезення іноземних товарів, захисту та заохочення розвитку вітчизняного виробництва, стимулювання вивезення національних товарів.

Введення мита може мати декілька цілей, серед яких фіскальні, економічні та політичні. На відміну від інших податків, стягнення мита здійснюється не тільки і не стільки з фіскальною метою (формування дохідної частини бюджету), скільки спрямоване в основному на формування раціональної структури експорту й імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави до цієї сфери. Метою введення мита може бути здійснення економічного тиску на відповідні держави або створення режиму найбільшого сприяння за політичними мотивами.

В економічно розвинених країнах найбільш розповсюдженим є мито, що стягується з товарів, ввезених до країни, тобто регулюванню підлягає тільки Імпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише в країнах з невисоким рівнем економічного розвитку.

Товари і предмети, які ввозяться до митної території України та вивозяться за межі цієї території, підлягають накладенням мита.

Мито - це непрямий податок, що стягується з товарів (інших предметів), які переміщаються через митний кордон, тобто ввозяться, вивозяться або проходять транзитом, і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

Розміри ставок та види мита в Україні встановлюються відповідно до Митного тарифу України, визначеного Законом України «Про Єдиний митний тариф України» та міжнародними договорами.

Митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари, які ввозять до митної території України.

Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Зміни і доповнення до Митного тарифу України мають бути офіційно опублікованими в загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, ніж за 45 днів до дати введення їх в дію. У тому випадку, якщо зазначені документи не будуть офіційно опубліковані, офіційною публікацією вважається публікація в офіційному періодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу в світ відповідного номеру цього видання.

Великобританія є батьківщиною науки про оподаткування. І сьогодні залишаються актуальними праці А. Сміта та Д. Рікардо. Сучасна система оподаткування формувалася ще в XIX _т.., але суттєвих змін зазнала в 1965, 1973 рр. та в середині 90-х років. Податки в унітарній державі поділяються на загальнодержавні й місцеві. Загальнодержавні податки становлять 90 % усіх додаткових надходжень. Місцевий податок практично один – муніципальний, але місцеві органи влади можуть вводити додаткові збори на конкретні місцеві потреби.

1.  МИТО В УКРАЇНІ

Мито в Україні регулюється Законом України «Про єдиний митний тариф» №2097-XII від 05.02.92р., Декрет КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, Законом України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну території України» від 13.09.2001 року №2681-III.

Мито – непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

Це, переміщення може бути зв'язане з ввезенням, вивезенням або перевезенням транзитом товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну і регулювальну функції. Регулювальна функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника (мито на імпорт); заохочення або обмеження експорту (мито на експорт). Міжнародна практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт.

Мито стягується на основі Митного кодексу України і Закону України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992р.

Єдиний митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари чи інші предмети, що ввозяться на митну територію України чи вивозяться за її межі.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється під час перетину митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт (ввізне мито) є споживачі товарів, що імпортуються. Однак під час перетину митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання.

На фінансову діяльність імпортерів-суб’єктів господарювання будуть справляти вплив: визначення об’єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги, терміни сплати ввізного мита.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, що перемішується через митний кордон.

Сплачують ввізне мито також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства за предмети вартістю, що перевищує 200 Євро, і за одиничний неподільний предмет вартістю понад 300 Євро (Постанова Кабінету Міністрів України “Про удосконалення порядку ввозу (пересилання) громадянами предметів (товарів) в Україну” від 27 серпня 1996 р. № 1010).

Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яка визначена укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку на день подання митної декларації.

Законом визначені 3 види ставок мита:

1.  Адвалерні, що нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів та інших предметів.

-  Специфічні, що нараховуються у твердих сумах на одиницю оподатковуваних товарів чи інших предметів.
3. Комбіновані, які поєднують у собі адвалерні і специфічні мита.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх
ввезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

- до товарів та інших предметів, що походять з держав, які
входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею
спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого
спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними
договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки
ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом;

 - до товарів та інших предметів, що походять з країн або
економічних союзів, які користуються в Україні режимом
найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб’єкти
господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо
мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них
встановлюються в рамках спеціального преференційного митного
режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені
Єдиним митним тарифом України;

 - до товарів, що походять з України, застосовуються пільгові
ставки ввізного мита, визначені Митним тарифом України;

 - до решти товарів та інших предметів застосовуються повні
(загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом
України.

На підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. Для більшості видів підакцизних товарів ставку ввізного мита встановлено в Євро з одиниці товарів, що імпортуються. Ставки ввізного мита диференційовані за товарними , як і ставки акцизного збору.

Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.

При стягненні мита діє розгалужена система пільг – від встановлення мінімальних пільгових ставок залежно від країни-постачальника (на імпортні товари), залежно від країни-покупця (на експортні товари) аж до повного звільнення від мита окремих товарів.

Контроль за стягненням мита здійснюють митні органи. За виконання ними своїх обов'язків і надання платникам відповідних послуг стягуються митні збори. Вони теж можуть бути встановлені у відсотках від митної вартості товарів, однак їх не слід ототожнювати з митним податком.

Мито, що стягується митними органами, повністю вноситься до державного бюджету України.

Законом про єдиний митний тариф встановлені ввізні, вивізні і сезонні мита, а також особливі види мита.

До особливих видів мита відносяться: спеціальні, антидемпінгові і компенсаційні мита, що застосовуються в окремих випадках при ввезенні та митну територію України і вивезенні за ЇЇ межі товарів та інших предметів, незалежно від інших видів мита.

Спеціальні мита застосовуються:

1. Як охоронний захід, коли в Україну ввозяться товари в такій кількості чи на таких умовах, які спричиняють чи загрожують нанести шкоду виробникам;

2. Як захід попереджування учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси у цій області, а також як запобіжний захід недобросовісної конкуренції у випадках, визначених законами України;

3. Як захід у відповідь на дискримінаційні та/або неприязні дії з боку іноземних держав України чи у відповідь на дії окремих країн і їх об'єднань, що обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Антидемпінгові мита застосовуються у випадках:

-ввезення на територію України товарів за ціною значно нижчою, ніж їх конкурентна ціна у країні експорту, і таке ввезення загрожує нанести шкоду державним виробникам чи перешкоджає розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

-вивезення за межі України товарів за ціною значно нижчою, ніж ціни решти експортерів подібних чи конкуруючих товарів, чим спричиняють шкоду загальнодержавним інтересам України.

Від сплати мита звільняються:

-транспортні засоби на регулярних міжнародних перевезеннях вантажів, багажу і пасажирів, а також предмети матеріально-технічного забезпечення, пальне і продовольство, необхідні для їх нормальної експлуатації у дорозі;

-предмети матеріально-технічного забезпечення і спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозиться з України для забезпечення виробничої діяльності українських і орендованих українськими підприємствами суден, що ведуть морський промисел, і продукція їх промислу, що ввозиться на територію України;

-валюта України, іноземна валюта і цінні папери;

-предмети, призначені для офіційного і особистого користування, що ввозяться в Україну і вивозяться з України головами дипломатичних представництв, членами дипломатичних представництв і співробітниками адміністративно-технічного персоналу, а також членами їх сімей, які проживають разом з ними;

-майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями;

-товари та інші предмети вітчизняного виробництва, що ввозяться назад на територію України без обробки і переробки, а також товари Імпортного виробництва, що вивозяться з України без обробки і переробки.

Як пільга допускається зниження ставок мита при ввезенні на територію України і вивезенні з неї товарів та інших предметів – відремонтованих і раніше ввезених чи вивезених, - пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатних для використання як виробів чи матеріалів.

Якщо ставку акцизного збору встановлено у відсотках до вартості товару за встановленою імпортером максимальною роздрібною ціною на товар, який він імпортує, то сума акцизного збору обчислюється за формулами:

а) з товарів, що підлягають обкладенню ввізним митом:

Са = (В + М) х А/100 %;

б) з товарів, що не підлягають обкладенню ввізним митом:

Са = В х А/100 %,

де Са – сума акцизного збору,

В – вартість товару, за встановленою імпортером максимальною роздрібною ціною на товар, який він імпортує, без податку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митної вартості товару з урахуванням ввізного мита без податку на додану вартість і акцизного збору,

М – сума ввізного мита,

А – ставка акцизного збору.

Сума акцизного збору, якщо ставку встановлено в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою

Са = Н х А,

де Са – сума акцизного збору, Н – кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом, А – ставка акцизного збору.

Нарахування ввізного (вивізного) мита за адвалерними ставками, тобто у відсотках до митної вартості товару.

Митна вартість визначається відповідно до Митного кодексу України. При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, установлені Національним банком України на день подання ВМД до митного оформлення.

Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками у відсотках до митної вартості товару, здійснюється за формулою

Сма = (В х Ма) : 100,

де Сма – сума ввізного (вивізного) мита, В – митна вартість товару (у грн.), Ма – ставка ввізного (вивізного) мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

Нарахування ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за специфічними ставками, здійснюється з урахуванням вимог правила 5 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Митного тарифу України.

При нарахуванні увізного мита, справлених за специфічними ставками, установленими в грошовому виразі за кілограм маси товару, або комбінованими ставками зі специфічною складовою в грошовому виразі за кілограм маси товару, як розрахункова база використовується товару з урахуванням первинної тари (упаковки) цього товару, яка невіддільна від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу.

Щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками в євро за одиницю товару, основою для нарахування є відповідна кількість товару або фізична характеристика товару в натуральному виразі.

Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками в євро за одиницю товару, здійснюється за формулою

Смс = Н х Мс х Кє,

де Смс – сума ввізного (вивізного) мита, Н – кількісна або фізична характеристика товару в натуральному виразі, Мс – ставка ввізного (вивізного) мита в євро за одиницю товару, Кє – курс євро, установлений Національним банком України на день прийняття ВМД.

Приклад 1

Суб’єкт ЗЕД імпортує в Україну скло у вигляді куль (митна вартість – 1000 дол. США (графа 22 та 45 ВМД), валютний курс НБУ на дату подання ВМД (07.02.2003 р.) – 5,3333 грн./дол. США (графа 23 ВМД), код ТН ЗЕД – 7002.10.00.00, ставка ввізного мита – 20%) та карамель (валютний курс НБУ на дату подання ВМД (07.02.2003 р.) – 6,775828 грн./євро, кількість товару – 1000 кг (графа 31 ВМД), код ТН ЗЕД – 1704.90.75.00, ставка ввізного мита – 2 євро за 1 кг). Суб’єкту ЗЕД або брокеру, що діє за його дорученням, потрібно розрахувати суму ввізного мита (графа 47 ВМД).

Розрахунок буде мати такий вигляд:

- для імпортованого скла у вигляді куль застосовуємо формулу 1: СМ = 1000 х 5,3333 х 0,2 (20% / 100%) = 1066,66 грн.;

- для імпортованої карамелі застосовуємо формулу 2: СМ = 1000 х 2 х 6,775828 = 13551,66 грн.

Таким чином, сума ввізного мита, що підлягає сплаті до бюджету 07.02.2003 р., дорівнює 14618,32 грн.

Приклад 2

Всі умови прикладу 1 залишаються незмінними, окрім такої умови: мито сплачується за день до подання ВМД, тобто 06.02.2003р. Валютний курс НБУ – 5,3330 грн./дол. США та 6,7758 грн./євро.

Розрахунок буде мати такий вигляд:

- для імпортованого скла у вигляді куль застосовуємо формулу 1: СМ = 1000 х 5,3330 х 0,2 (20% / 100%) = 1066,60 грн.;

- для імпортованої карамелі застосовуємо формулу 2: СМ = 1000 х 2 х 6,7758 = 13551,60 грн.

Таким чином, сума ввізного мита, що сплачується за день до подання ВМД, тобто станом на 06.02.2003р., дорівнює 14618,20 грн.

Отже, на день подання ВМД, тобто станом на 07.02.2003 р., сума заборгованості суб’єкта ЗЕД по сплаті мита буде дорівнювати 0,12 грн. (14618,32 (приклад 1) – 14618,2 (приклад 2)). Щоб цього не відбувалося, при розрахунку мита 06.02.2003р., його суму потрібно приблизно збільшувати з урахуванням можливої зміни курсу НБУ, тобто сплачувати не 14618,20 грн., а, наприклад,14620 грн. (переплата 1,68 грн. (14620-14618,32)). Переплата суми мита (1,68 грн.) зарахується митними органами в рахунок сплати майбутніх платежів. Це здійснюється таким чином: на зворотній стороні платіжного документа (зі штампом банку, що підтверджує перерахування мита) службовець митного органу вказує, яка сума мита та за якою ВМД зараховується (тобто 14618,32), а яка сума – ні (1,68 грн.). В подальшому, при оформленні інших ВМД, суб’єкт ЗЕД має право пред’явити вказаний платіжний документ, а службовець митного органу – зарахувати суму переплати (1,68 грн.). Відповідно до вимог Наказу Держмитслужби № 368 зарахування переплат мита здійснюється протягом одного року з моменту митного оформлення (подання ВМД).

У випадку, якщо суб’єкт ЗЕД не хоче здійснювати переплату мита, він може сплачувати нараховану суму 06.02.2003 р. (14618,2 грн.) безготівковим розрахунком, а 07.02.2003 р. Доплачувати 0,12 грн. (14618,32 – 14618,2) готівкою.

Розглянемо, як операції, наведені в прикладі 1 та 2 відобразити в бухгалтерському та податковому обліку (див. Табл. 1).

Таблиця 1.

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн.	Податковий облік
		Дт	Кт		ВД	ВР
1	06.02.2003 р. Суму мита перераховано уповноваженому банку (відповідно до умов прикладу 2)	6411	311	14618,20	-	14618,207
2	07.02.2003 р. Нараховано суму мита (відповідно до умов прикладу 2)	92	6411	14618,32	-	0,12
3.1	Варіант 1. Доплачено суму мита з розрахункового рахунку	6411	311	0,12
3.2	Варіант 2. Доплачено суму мита готівковими коштами, виданими з каси підзвітній особі для здійснення платежу	372 6411	301 372	0,12	-	-
4	Віднесення на фінансові результати витрат з мита	79	92	14618,32

Страницы: 1, 2, 3, 4