Облік грошових коштів

бухгалтера чи підприємства в присутності комісії в складі осіб, призначених

керівником підприємства. Про результати перерахування і передачі цінностей

складається акт за підписами зазначених осіб.

На підприємствах, що мають велика кількість чи підрозділів

обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати

посібника по тимчасовій непрацездатності, стипендій і премій можуть

здійснюватись за письмовим наказом керівника підприємства, іншими, крім

касирів, особами. З цими особами полягає договір про повну матеріальну

відповідальність і на них поширюються усі права й обов’язки, установлені

для касирів.

На тих підприємствах, де по штатному розкладів посада касира не

передбачена, обов’язку касира можуть виконуватися чи бухгалтером іншими

працівниками за письмовим наказом керівника підприємства. З особою, на яке

покладені обов’язки касира, також полягає договір про повну матеріальну

відповідальність.

4.2. Ліміт залишку готівки у касі

Одним з головних показників контролю і регулювання наявного звертання

є ліміт залишку готівки у касі.

Ліміт залишку коштів у касі (далі — ліміт каси) — це граничний обсяг

готівкових коштів, які можуть залишатися в касі підприємства на кінець

робочого дня.

Ліміт каси встановлюється підприємствам, що мають рахунки в установах

банку і здійснюючим операції з готівкою. Порядок установлення підприємствам

ліміту каси, порядку і термінів здачі наявного виторгу регулюється

Інструкцією № 69. Розмір ліміту каси для кожного підприємства визначається

установами банків з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства,

його віддаленості від установи банку, обсягу касових оборотів (надходжень і

витрат) по всіх рахунках, установлених термінів і порядку здачі наявного

виторгу, тривалості операційного часу установи банку, наявності

домовленості підприємства з установою банку на інкасацію і здачу наявного

виторгу у вечірню касу банку і т.п.

Ліміт каси встановлюється підприємствам з урахуванням наступних

особливостей:

- для підприємств, що мають наявний виторг із терміном здачі її в банк

щодня в день надходження в касу підприємства, — у розмірах, що необхідні

для забезпечення їхньої роботи ранком наступного дня;

- для підприємств, що мають наявний виторг із терміном здачі наступного

дня, — у рамках середньоденного наявного виторгу;

- для підприємств, що мають наявний виторг з іншим терміном здачі її в

банк, — у розмірах, що залежать від установлених термінів здачі виторгу і

її сум;

- для підприємств, ліміти каси яким установлюються відповідно до фактичних

витрат готівки (крім виплат, зв’язаних з оплатою праці, стипендій,

пенсій, дивідендів) — у рамках середньоденної видачі готівки.

Ліміт каси підприємствам (крім підприємств торгівлі, суспільного

харчування і послуг) встановлюється установами банків за узгодженням з

керівниками підприємств на підставі розрахунку середньоденного надходження

наявного чи виторгу середньоденної видачі готівки.

У деяких випадках відповідно до особливостей діяльності підприємств і

на підставі їхній відповідних обґрунтувань по письмовому рішенню (наказу,

розпорядженню) керівників установ банків цим підприємствам може

встановлюватися ліміт каси в розмірах більших, ніж середньоденний наявний

чи виторг середньоденна видача готівки.

При висновку договору на розрахунково-касове обслуговування

підприємство повинне подати в установу банку заявка-розрахунок у двох

екземплярах для встановлення загального ліміту каси (з урахуванням потреби

його відособлених підрозділів), термінів і порядку здачі наявного виторгу,

що є невід’ємною частиною договору й оформляється як додаток до договору,

чи копію заявки-розрахунку з оцінкою іншої установи банку про встановлений

загальний ліміт каси для внесення розміру ліміту в договір на розрахунково-

касове обслуговування, що є невід’ємною умовою цього договору.

Відповідальність за вірогідність даних у заявці-розрахунку даним

касової книги і бухгалтерського обліку несе підприємство. Підприємства

повинні мати на увазі, що відповідно до вимог Інструкції № 69

відповідальність за не установлення лімітів каси покладається на банки

тільки в тому випадку, якщо при наявності поданої підприємством заявки-

розрахунку ліміт каси установлений не був. При цьому банки не несуть

відповідальність за неповідомлення підприємством своїм відособленим

підрозділам розміру встановленого банком ліміту каси, порядку і термінів

здачі наявного виторгу.

Підприємство може звернутися (при наявності обґрунтованих причин —

зміна розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здачі виторгу

і т.п.) у банк із проханням про перегляд ліміту залишку готівки у касі.

Крім того, ліміт каси може бути переглянутий з ініціативи банку.

Підприємство, що бажає переглянути ліміт каси, повинне подати в банк заявка-

розрахунок, що є підставою для перегляду діючого ліміту каси (у випадку

обґрунтованості її даних), і оформити додаткова угода до договору на

розрахунково-касове обслуговування. До дати перегляду і встановлення нового

ліміту каси й одержання його підприємством діє встановлений раніше ліміт

каси.

Такий загальний порядок установлення ліміту каси.

Сума готівки, включаючи кошти, отримані з установ банків, виторг і

інші надходження, що знаходяться в касі підприємства, на кінець робочого

дня не повинна перевищувати встановлений ліміт. Уся готівка понад

установлені ліміти здається підприємствами в банк для зарахування на

поточний рахунок. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлений, то

вся наявна в касі готівка здається наприкінці дня в банк (незалежно від

причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлений).

У визначених випадках підприємства можуть зберігати готівка в касі

понад установлені ліміти. Це стосується готівкових коштів, отриманих

підприємством в установі банку для виплат, зв’язаних з оплатою праці,

пенсій, стипендій, дивідендів. Такі кошти можуть зберігатися в касі тільки

в дні виплат таких сум протягом трьох робочих днів, включаючи день

одержання готівки у банку.

Для проведення цих виплат працівникам віддалених підрозділів

підприємств залізничного транспорту і морських портів наявні можуть

зберігатися в їхніх касах понад установлений ліміт каси протягом п’яти

робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку.

Наявні, отримані в установі банку на інші виплати, повинні видаватися

підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, отримані в установі банку і не використані по

призначенню протягом установлених термінів, повертаються підприємством в

установу банку не пізніше наступного робочого дня установи банку і чи

підприємства можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і

видаватися тільки на меті, на які вони отримані.

Наявні для оплати праці, що здійснюються за рахунок виторгу,

підприємство має право зберігати в касі понад установленого йому ліміту

протягом трьох робочих днів із дня настання термінів цих виплат у сумі,

зазначеної в переданих у касу платіжних (розрахунково-платіжних)

відомостях.

5. Документальне оформлення касових операцій

Каса — рахунок бухгалтерського обліку руху і наявності грошових

коштів, наявних у підприємства.

При проведенні розрахунків одержувач платежу (продавець) зобов’язаний

представити платнику (покупцю, замовнику) обліковий розрахунковий документ

(податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робіт,

наданих послуг, акт чи закупівлі інші документи), що засвідчує факт покупки

товару, виконання роботи, надання послуги.

Розрахунки наявними повинні здійснюватись з оформленням прибуткових і

видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, які б

підтверджували здійснені платниками (покупцями, замовниками) витрати

готівки.

Схему документального оформлення касових операцій подано на рис. 5.1.

[pic]

Рис. 5.1 — Схему документального оформлення касових операцій

5.1. Прийом готівки у касу

Грошові кошти, що надходять у касу підприємства, повинні вчасно й у

повній сумі прибуткуватися. Відповідно до п. 2.10 Положення № 72

оприбуткування готівки в касу визначається як «здійснення підприємством

обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням даної

операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і

відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових

коштів».

Таким чином, щоб наявні кошти вважалися оприбуткованими, необхідно

оформити прибутковий касовий ордер, і зробити про це запис у касовій книзі.

Причому прибутковий запис у касовій книзі не обов’язково робити відразу ж

після виписки прибуткового касового ордера, вона може бути зроблена

протягом робочого дня касира в день надходження коштів.

При проведення розрахунків наявними підприємств у сфері торгівлі,

суспільного харчування і послуг із застосуванням РРО чи використанням РК

оприбуткуванням є здійснення підприємством обліку готівки через РРО чи РК

зі складанням у той же день на підставі розрахункових документів звітів

КУРО й оформленням готівки у встановленому порядку прибутковим касовим

ордером і відповідною записом у касовій книзі в день надходження коштів.

Зазначена послідовність оприбуткування також поширюється на

відособлені підрозділи підприємств, що працюють у сфері торгівлі,

суспільного харчування і послуг із застосуванням РРО чи використанням РК і

самостійно здають у каси установ чи банку через інкасаторів отриманий чи

наявний виторг.

При прийомі до касу грошових білетів і монет касири підприємств

зобов’язані керуватися Правилами визначення платіжності банкнот і монет

Національного банку України, затвердженими постановою Правління

Національного банку України, від касову книгу і прибуткують готівка у своїх

касах.

У випадку роботи підприємств у вихідні і святкові дні з застосуванням

РРО чи використанням РК (за умови що бухгалтерія підприємства не працювала

в дані годинник і дні) отримана підприємством за цей час готівка вважається

оприбуткованої в його касі, якщо вона проведена через РРО і РК у день її

фактичного надходження і не пізніше наступного робітника дня підприємства

здана в його касу з оформленням у встановленому порядку прибутковим касовим

ордером і відповідною записом у касовій книзі підприємства.

Зазначена послідовність оприбуткування також поширюється на

відособлені підрозділи підприємств, що працюють у сфері торгівлі,

суспільного харчування і послуг із застосуванням РРО чи використанням РК і

не здійснюючі видаткові операції (виплати зв’язані з оплатою праці, витрати

на відрядження і т.п.) і не ведучу касову книгу.

Прийом до касу коштів оформляється прибутковим касовим ордером, що

підписується 31.03.99 №152. Оборотні пам’ятні і ювілейні монети, що є

дійсними платіжними засобами, повинні прийматися в каси підприємств по

їхньому номіналі без обмеження для усіх видів платежів.

Типова форма прибуткового касового ордеру затверджена наказом

Мінстату України від 15.02.96 №51 і повинна застосовуватися всіма

підприємствами.

При оформленні первинних документів відповідно до Положення про

документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому

наказом Мінфіну України від 24.05.95 №88, необхідне заповнення всіх

реквізитів. При заповненні прибуткового касового ордера в ньому варто

вказати наступні реквізити:

- найменування підприємства, організації, у касу яких надійшли грошові

відомості засоби;

- номер прибуткового ордера;

- дату його складання;

- кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що

використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної

цим прибутковим ордером;

- сума, на яку оформляється прибутковий ордер;

- код цільового призначення (по можливості);

- від кого і на якій підставі отримані кошти.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них повинні заповнюватися

бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за допомогою друкарських

машинок, комп’ютерних чи коштів іншими способами, що забезпечили б належну

схоронність цих записів протягом установленого для збереження документів

терміну[1].

У прибутковому ордері вказується документ, що служить підставою

здійсненої господарської операції по прийому коштів (наприклад, авансовий

звіт, чек, договір, накладна і т. д.).

Прибутковий ордер виписується в одному екземплярі. Особі, що здає

кошти в касу, видається квитанція, завірена підписами головного бухгалтера

і касира і печаткою підприємства. Прибутковий касовий ордер, по якому

отримана готівка, додається до першого екземпляра звіту касира.

При прийомі готівкових коштів до каси підприємства необхідно мати на

увазі, що з 01.01.2001 набрав сили Закон України «Про внесення змін у Закон

України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів у сфері

торгівлі, суспільного харчування і послуг» від 01.07.2000 № 1776-III)

Відповідно до цього Закону «... реєстратори розрахункових операцій і

розрахункових книжок не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією

власного виробництва підприємствами, установами й організаціями усіх форм

власності, крім підприємств торгівлі, суспільного харчування і послуг, у

випадку проведення розрахунків у касах підприємств, установ і організацій з

оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних

квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку...”.

5.2. Видача готівки з каси

Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових

ордерів, типова форма якого затверджена наказом Мінстату України від

15.02.96 № 51 чи по платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

При заповненні видаткового касового ордера необхідно вказати наступні

реквізити:

- найменування підприємства, організації;

- номер видаткового документа;

- дату його складання;

- кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що

використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної

видатковим ордером;

- суму, видавану по цьому видатковому документі;

- код цільового призначення по операції, оформлюваної видатковим ордером;

- кому і на якій підставі видані кошти.

Видаткові касові ордери, як і прибуткові касові документи, повинні

заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за

допомогою друкарських машинок, комп’ютерних чи коштів іншими способами, що

забезпечили б схоронність цих записів протягом установленого для збереження

документів терміну (3 роки).

Документи на видачу готівки повинні бути підписані керівником і

головним бухгалтером чи підприємства особами, ними уповноваженими. До

видаткових ордерів можуть додаватися документи (заявки на видачу готівки,

рахунки і т.п.) із указівкою про це в розділі «Додаток».

Якщо на документах, прикладених до видаткових касових ордерів, є

дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових

касових ордерах не обов’язкова.

У випадку видачі готівки фізичній особі по видатковому документі

касир повинний зажадати пред’явити чи паспорт його документ, що заміняє, і

записати у видатковому документі його найменування і номер, ким і коли він

виданий. Фізична особа розписується у видатковому документі про одержання

готівки із вказівкою отриманої суми (гривень — словами, копійок — цифрами),

дати одержання і розписується в одержанні, використовуючи чорнило чи

кулькову ручку з темним чорнилом.

Якщо видатковий документ складений на видачу готівки декільком

особам, то одержувачі також пред’являють чи паспорти їхні документи, що

заміняють, і розписуються у відповідній графі документа.

Видача готівки з каси, не підтверджена розписом одержувача у

видатковому документі, для виведення залишку готівки у касі не приймається.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розкладі підприємства,

здійснюється по видаткових касових ордерах, що виписуються окремо на кожну

особу по окремій відомості.

Видачу готівки касир здійснює тільки особі, зазначеної у видатковому

документі. Якщо видача готівки здійснюється за дорученням, оформленим у

встановленому порядку відповідно до чинного законодавства, у тому числі й

особа, що не має можливості в зв’язку з чи хворобою по інших поважних

причинах розписатися власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені

і по батькові одержувача грошей бухгалтерія вказує прізвище, ім’я і по

батькові особи, якій доручено одержати наявні. При цьому в графі „Видати”

указуються прізвище і ініціали довіреної особи, у графі „Підстава” —

призначення платежу, у графі „Додаток” — доручення, у графі „Документ” —

реквізити документа довіреної особи.

Якщо видача готівки здійснюється по відомості, то перед розписом про

одержання грошей касир робить у ній напис: „За дорученням”. Доручення

залишається в касира і додаються до видаткового касового чи ордера

відомості.

Доручення

Я, Сидоренко Петро Сергійович, довіряю Іванову Василю Вікторовичу

(паспорт МК № 738401, виданий Дзержинськ РОХГУ УМВД України в Харківській

області 28 серпня 1998 року) одержати на 000 «Агат» мою заробітну плату за

березень 2000 року.

08.04.2001 _________ Сидоренко П. З

(підпис)

Підпис Сидоренко П. С. засвідчую:

Директор 000 «Агат» _________ Давцов Н.Е.

(підпис)

08.04.2001

М.П.

Рис. 5.2 — Зразок доручення.

Виплати, пов’язані з оплатою праці, стипендій, здійснюються касиром

підприємства по платіжним (розрахунково-платіжним) відомостях чи по

видаткових касових ордерах.

На титульній сторінці платіжної (розрахунково-платіжної) відомості

робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і

головного чи бухгалтера осіб, уповноважених керівником, із указівкою

термінів видачі готівки і суми (гривень — словами, копійок — цифрами).

Аналогічно може оформлятися й одноразова видача готівки на оплату

праці (у випадку відпустки, хвороби і т.п.), а також видача депонованих сум

і готівки під звіт на витрати, зв’язані зі службовими відрядженнями,

декільком особам. У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні

установи, на загальну суму виданої заробітної плати складається один

видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожної

платіжній (розрахунково-платіжної) відомості.

Одноразові видачі готівки на оплату праці окремим особам

здійснюються, як правило, по видатковому касовому ордері.

Після здійснення виплат, зв’язаних з оплатою праці, стипендій, по

платіжних відомостях, касир повинний:

Страницы: 1, 2, 3