Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення

планових показників переведе банк у якісно нову площину співробітництва з

клієнтом, відкриє приховані можливості.

Постає питання за рахунок яких факторів можна досягти відповідного

розподілу. Існують два шляхи активних дій банку для досягнення встановлених

показників: зниження рівня цін на вже існуючий продукт, або створення

нового якіснішого продукту. Це завдання якраз і стоїть перед менеджерами

банку.

На час написання роботи рішенням відділу менеджерів банку у погодженні

з управлінням корпоративного бізнесу було прийнято рішення про проведення

рекламної кампанії строком на два місяці, під час якої рішенням тарифного

комітету встановлено плату за підключення до системи “клієнт-банк” – 1 грн.

(цю послугу банк не може надавати безкоштовно, що пов’язано з податковим

законодавством). Отже, вибрано перший шлях виконання планових показників.

Перейдемо до аналізу платіжних документів, що надаються клієнтами

банку як у паперовому вигляді, так і через систему “клієнт-банк”.

На основі щомісячного звіту відділу автоматизації проведемо аналіз

кількості та сум платіжних документів, що проходять через систему “клієнт-

банк”.

Таблиця 2.3.2

Структура проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за кількістю.

| |платіжних |, що |ї |що |ої |

| | |ситемою |і |паперовому |ті |

| |Кі(з) |нк” |, |Кі(н) |в, |

| | | |% | |% |

|Січень 2001 |5842 |2998 |51% |2844 |49% |

|Лютий 2001 |5900 |3024 |51% |2876 |49% |

|Березень 2001|5998 |3103 |52% |2895 |48% |

|Квітень 2001 |6304 |3321 |53% |2983 |47% |

|Травень 2001 |6254 |3498 |56% |2756 |44% |

|Червень 2001 |6350 |3501 |55% |2849 |45% |

|Липень 2001 |6352 |3687 |58% |2665 |42% |

|Серпень 2001 |6478 |3857 |60% |2621 |40% |

|Вересень 2001|6542 |3993 |61% |2549 |39% |

|Жовтень 2001 |6713 |4397 |65% |2316 |35% |

|Листопад 2001|6937 |4762 |69% |2175 |31% |

|Грудень 2001 |6856 |4585 |67% |2271 |33% |

|Січень 2002 |5527 |3727 |67% |1800 |33% |

|Лютий 2002 |6746 |4718 |70% |2028 |30% |

З даної таблиці ми можемо також відмітити зрушення в сторону

підвищення використання системи “клієнт-банк” як засобу для доставки

платіжних документів до банку. Також цікавим є той факт, що при

використанні системи “клієнт-банк” частиною клієнтів, що складає від

загальної кількості клієнтів - 13% - 28%, доля кількості документів, що

проходять через систему складає 51% - 70% від загальної кількості

документів.

Таке явище пояснюється тим, що систему “клієнт-банк” використовують в

своїй діяльності, в першу чергу, великі та середні підприємства. Безумовно,

показники ділової активності цих підприємств – а отже й кількості платіжних

документів – значно вищі за показники малого бізнесу, що й створює таку

диспропорцію та перерозподіл структури.

Для підтвердження даного факту наведемо структуру платежів за сумами

операцій.

Таблиця 2.3.3

Структурний аналіз проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за сумами.

| | |ситемою |в, |паперовому |в, |

| |грн. |нк” |% |грн. |% |

| | |грн. | | | |

|Січень |385 421 |225 024 |58% |160 396 971|42% |

|2001 |096 |125 | | | |

|Лютий 2001|398 547 |248 524 |62% |150 023 666|38% |

| |789 |123 | | | |

|Березень |416 521 |280 214 |67% |136 306 601|33% |

|2001 |148 |547 | | | |

|Квітень |404 258 |278 547 |69% |125 710 499|31% |

|2001 |025 |526 | | | |

|Травень |421 125 |304 025 |72% |117 100 682|28% |

|2001 |896 |214 | | | |

|Червень |440 125 |314 528 |71% |125 596 456|29% |

|2001 |412 |956 | | | |

|Липень |458 741 |341 258 |74% |117 483 020|26% |

|2001 |145 |125 | | | |

|Серпень |462 258 |358 214 |77% |104 044 128|23% |

|2001 |987 |859 | | | |

|Вересень |457 854 |365 258 |80% |92 596 133 |20% |

|2001 |256 |123 | | | |

|Жовтень |492 090 |383 658 |78% |108 432 387|22% |

|2001 |469 |082 | | | |

|Листопад |384 937 |283 748 |74% |101 188 775|26% |

|2001 |408 |633 | | | |

|Грудень |357 045 |276 485 |77% |80 560 639 |23% |

|2001 |897 |258 | | | |

|Січень |313 808 |245 824 |78% |67 984 169 |22% |

|2002 |639 |470 | | | |

|Лютий 2002|495 025 |385 965 |78% |109 060 133|22% |

| |985 |852 | | | |

Процентна частка суми платежів, що проходять через систему “клієнт-

банк” перевищує частку за кількістю платежів, що повністю підтверджує

теорію, що була нами запропонована. Так, абсолютно відомо, що суми

платежів, що здійснюють великі компанії у десятки, а то і сотні разів

перевищують суми платіжних документів, що проводяться клієнтами малого

бізнесу. Це пов’язано, як правило з великим обігом коштів у великих

компаній, такі компанії часто представляють фінансовий сектор, де рух

коштів відбувається без переміщення товару тощо.

Порівняємо процентну частину кількості клієнтів, кількості платіжних

документів та суми платежів, що проходять через систему “клієнт-банк”.

Рис. 2.3.3. Динамічний ряд розподілу використання системи “клієнт-банк” за

кількістю клієнтів, кількістю та сумами платежів.

Якщо процентна частка кількості клієнтів, що використовують систему

“клієнт-банк” не мала відрізків зниження на гістограмі, то інші показники

коливались. Постійний приріст кількості клієнтів спостерігається за рахунок

збільшення доступності системи для середніх та малих підприємств, що не

мають вирішального впливу на кількість платежів та їх загальну суму по

банку.

І нарешті, перейдемо до аналізу доходів, що отримує банк, внаслідок

роботи клієнтів із системою віддаленого доступу.

Розрахуємо долю доходів від системи “клієнт-банк” у загальному обсязі

доходів від розрахункових операцій та наведемо отримані дані у табличній

формі.

Таблиця 2.3.4

Порівняльний аналіз доходів від операцій з системою “клієнт-банк”.

| |грн. |грн. |% |м |% |

| | | | |грн. | |

|Січень |92 138 |1 690 |2% |1 690 |2% |

|2001 | | | | | |

|Лютий 2001|149 266 |2 576 |2% |4 266 |2% |

|Березень |191 289 |2 860 |1% |7 126 |2% |

|2001 | | | | | |

|Квітень |214 645 |2 786 |1% |9 912 |2% |

|2001 | | | | | |

|Травень |246 414 |3 564 |1% |13 477 |2% |

|2001 | | | | | |

|Червень |227 043 |4 028 |2% |17 505 |2% |

|2001 | | | | | |

|Липень |228 502 |4 120 |2% |21 625 |2% |

|2001 | | | | | |

|Серпень |177 960 |4 934 |3% |26 559 |2% |

|2001 | | | | | |

|Вересень |134 980 |5 646 |4% |32 205 |2% |

|2001 | | | | | |

|Жовтень |114 034 |7 384 |6% |39 589 |2% |

|2001 | | | | | |

|Листопад |142 352 |7 450 |5% |47 039 |2% |

|2001 | | | | | |

|Грудень |129 203 |7 616 |6% |54 655 |3% |

|2001 | | | | | |

|Січень |131 346 |6 970 |5% |6 970 |5% |

|2002 | | | | | |

|Лютий 2002|204 855 |8 106 |4% |15 076 |4% |

Як видно з таблиці доля доходів від використання системи “клієнт-банк”

знаходиться в межах від 2% до 6%, що є досить незначним показником,

враховуючи високий процент кількості платіжних документів та суми платежів,

що проходять через систему “клієнт-банк”.

Однак доходи від системи “клієнт-банк” не враховують плату клієнтів,

що її використовують, щомісячних платежів за обслуговування рахунків, плати

за платіжні доручення, видачу довідок і таке інше. В той же час вони

відносяться до загальної суми доходів, зменшуючи частку доходів від системи

“клієнт-банк”.

Водночас у динаміці доля доходів від системи “клієнт-банк” зростає і

на кінець грудня 2001 року складає 6%. Це дозволило збільшити долю доходів

від системи “клієнт-банк” у загальному обсязі доходів від розрахункових

операцій з 2% на початку року до 3% на кінець 2001 року.

У 2002 році високий показник частки доходів від роботи з системою

“клієнт-банк” зберігається на рівні 4% - 5% щомісяця, це дозволяє

утримувати показник сукупний з початку 2002 року на рівні 4% або на 1%

більше за показник 2001 року.

Таблиця 2.3.5

Структура доходів від системи “клієнт-банк”.

| |системи |від |від |обслуговува|від |

| |нк”, |ня системи|“к-б”, |“к-б” |“к-б”, |

| |грн. |“к-б” |% |грн. |% |

| | |грн. | | | |

|Січень |1 690 |370 |22% |1 320 |78% |

|2001 | | | | | |

|Лютий 2001|2 576 |1 036 |40% |1 540 |60% |

|Березень |2 860 |1 110 |39% |1 750 |61% |

|2001 | | | | | |

|Квітень |2 786 |666 |24% |2 120 |76% |

|2001 | | | | | |

|Травень |3 564 |814 |23% |2 750 |77% |

|2001 | | | | | |

|Червень |4 028 |888 |22% |3 140 |78% |

|2001 | | | | | |

|Липень |4 120 |370 |9% |3 750 |91% |

|2001 | | | | | |

|Серпень |4 934 |444 |9% |4 490 |91% |

|2001 | | | | | |

|Вересень |5 646 |296 |5% |5 350 |95% |

|2001 | | | | | |

|Жовтень |7 384 |1 184 |16% |6 200 |84% |

|2001 | | | | | |

|Листопад |7 450 |370 |5% |7 080 |95% |

|2001 | | | | | |

|Грудень |7 616 |296 |4% |7 320 |96% |

|2001 | | | | | |

|Січень |6 970 |500 |7% |6 470 |93% |

|2002 | | | | | |

|Лютий 2002|8 106 |1 067 |13% |7 039 |87% |

Приріст доходу від встановлення системи “клієнт-банк” в основному

залежить від кількості нових клієнтів, тому значення наближаються до

пропорцій приросту кількості клієнтів, що встановили систему “клієнт-банк”.

Дохід же від обслуговування системи має тенденцію до зростання – це

викликано постійним збільшенням кількості клієнтів, що сплачують щомісячні

внески за користування системою “клієнт-банк”, не зважаючи на те, що

кількість нових клієнтів системи у досліджуваному місяці може бути меншою,

аніж кількість нових клієнтів у попередньому місяці.

Тому з часом загальна лінія розподілу буде зміщуватись у сторону

збільшення частки щомісячних платежів по відношенню до одноразових за

встановлення системи.

Підсумовуючи структурний аналіз системи “клієнт-банк” та роль її

показників у загальних показниках банку, можна відзначити нерівномірність

розподілу між кількістю клієнтів, що обслуговуються в системі “клієнт-банк”

та кількістю і сумами платежів, що проходять через дану систему – а саме

значне перевищення частки останніх близько 55% та 70% відповідно у

порівнянні з часткою клієнтів у 25% в середньому. Одночасно доходи від

системи в загальній структурі доходів від розрахункових операцій ледь

досягають 6%. Нами було встановлено основні причини таких відмінностей

структури – прихильність до системи, в першу чергу, великих підприємств, з

великою кількістю платіжних документів та сумами платежів; та

неспівставність ознак групування доходів від системи “клієнт-банк” та ознак

групування клієнтів, що використовують систему чи кількості або сум

платежів через систему тощо.

РОЗДІЛ 3

ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ РОЗРАХУНКІВ В СИСТЕМІ “КЛІЄНТ-БАНК”

3.1. Вдосконалення організаційної системи електронних розрахунків.

Для створення законодавчої основи для широкого застосування

електронних засобів зв'язку, необхідно насамперед уточнити юридичний статус

так званого електронного документа. Сьогодні в українському законодавстві

дуже обмежено визначено поняття "документ", тим більше — електронний

документ. Для законодавчого визначення “електронного документа” потрібно

створити правову конструкцію, яка б могла виконувати всі основні функції

звичайного паперового документа.

Документ сам по собі не існує. Він вбудований у досить складну правову

систему, в якій є важливим, але далеко не єдиним компонентом. До інших

складових відносять встановлені процедури експертизи істинності,

процесуальні правила використання документа як доказу в суді, систему

реєстрації та багато іншого. І відмінність власне документа від будь-якого

тексту полягає саме в його приналежності до зазначеної правової системи.

Електронний документ як такий теж не існує. Тому законодавчому визначенню

підлягає не тільки електронний документ, а й правова система, частиною якої

він є. Інакше кажучи, необхідно створити процедури експертизи електронних

документів, які були б настільки ж переконливими для суду, наскільки

переконливими є звичні методи аналізу паперових документів. Потому слід

законодавче їх підтримати і, нарешті, запровадити такі експертизи в

регулярну судову практику.

Важливо розрізняти поняття власне документа і поняття його змісту,

тобто вміщеної в ньому інформації. Інакше кажучи, документ можна розглядати

як:

• сполучення інформації, що міститься в тексті документа (зміст прав)

і його реквізитів (включаючи підпис, печатку тощо);

• матеріальний об'єкт — носій цієї інформації. Причому будь-який

матеріальний об'єкт самим фактом свого існування є носієм додаткових

відомостей, що не мають безпосереднього відношення до змісту документа. За

приклад може слугувати інформація про якість, склад і сорт паперу, на якому

складено документ, про принтер або друкарську машинку, на яких його

віддруковано тощо. Ці дані, отримані за допомогою експертизи, можуть

послужити підставою для визнання або невизнання істинності документа.

Інформацію, що міститься в документі, теж можна розділити на дві

частини:

1) зміст документа (назвемо її змістовою інформацією);

2) допоміжна частина (дає змогу встановити його автентичність. До неї

відносять реквізити — вихідний номер, підписи, печатки тощо).

Роль експертизи полягає в розширенні обсягу допоміжної інформації за

рахунок даних про носія. Зазначимо, що підпис, печатку і, особливо,

використання спеціальних бланків та сортів паперу (наприклад, із водяними

знаками) можна розглядати як спеціально внесені до носія ознаки, що

збільшують обсяг інформації про нього.

Щоб використати функціонально-еквівалентний підхід, необхідно

з'ясувати, які функції виконує документ, а саме:

• містить певну (змістову) інформацію;

• зазначає особу, що його підписала;

• оприлюднює умови складення документа;

• є доказом при судовому розгляді;

• виконує функцію оригіналу, забезпечувану його унікальністю.

Щоб сформулювати правові норми, які регулюють використання електронних

документів, потрібно визначити, чим вони відрізняються від паперових.

Насамперед електронний документ позбавлений жорсткої прив'язки до

носія. Тому для нього поняття "оригінал" і "копія" не мають сенсу, бо в

принципі не розрізняються. Відрив від носія означає, що його не можна

використати для встановлення істинності документа. Залишаються дві

можливості:

• простежити шлях файла, а це вдається тільки в закритій системі

(тобто системі з жорстким протоколом зв'язку і третьою особою, котра

відповідає за доставку і доступність повідомлень);

• допоміжна інформація, що підтверджує автентичність змісту документа,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11

МЕНЮ

Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення

ИНТЕРЕСНОЕ