Эффективное управление кредиторской задолженностью

Фінансове планування бюджету, організація керування фінансовими потоками є

підставою для складання платіжного календаря підприємства, що є

інструментом оперативного планування і складається на невеликий проміжок

часу з детально можливою точністю.

2.4 Система управління дебіторською та кредиторською заборгованістю

Метою розробки системи управління дебіторською та кредиторською

заборгованістю є підвищення доходності виробництва внаслідок збільшення

обсягів реалізації (продаж) і прискорення обертання заборгованості.

Необхідною умовою нормальної діяльності кожного підприємства є

встановлення ним господарських відносин із постачальниками, покупцями,

іншими організаціями, працівниками та іншими особами. Ці зв’язки

забезпечують безперебійне постачання виробництва, ритмічність відвантаження

(реалізацію) продукції покупцям. Установлення господарських відносин

суб’єкта підприємницької діяльності з іншими особами передбачає виникнення

між ними певних прав і зобов’язань.

Під зобов’язаннями сторін в цивільному законодавстві підрозуміваються

всі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої

сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами та іншими

обгрунтуваннями, що не суперечать діючому законодавству.

На відміну від цього, в бухгалтерському обліку підприємства

зобов’язання виникають не в момент заключення договору, а після здійснення

однією із сторін передбачених у ньому дій (чи неприйняття дій), в

результаті яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.

Виникнення заборгованості пов’язано з тим, що одночасне виконання

обома сторонами зустрічних зобов’язань по договору здійснюється дуже рідко.

Як правило, свої зобов’язання виконує одна зі сторін, в результаті чого в

неї виникає право вимоги компенсації по виниклій заборгованості в формі,

обумовленій у договорі, а у іншої сторони – зобов’язання сплатити

(погасити) цю заборгованість. Тобто, в бухгалтерському обліку першої

сторони у складі господарських засобів виникає актив у виді заборгованості

дебітора (до отримання), що називається дебіторською, а в іншої сторони

виникає зобов’язання перед кредитором погасити цю заборгованість, що

називається кредиторською заборгованістю.

Упровадження системи управління заборгованістю дасть можливість

підприємству:

- отримувати всебічний аналіз про склад заборгованості, який зверне

увагу керівництва на покращення або погіршення повернення та

погашення заборгованості;

- контролювати стан заборгованості, отримувати своєчасні попередження

про недостатнє надходження грошових коштів від дебіторів, проводити

погашення кредиторської заборгованості в установлені строки;

- надавати інформацію керівникам відповідних про стан заборгованості

для висновку про ступінь ризику й необхідність прийняття

оперативних рішень і відповідних дій;

- формувати кредитну політику;

- оперативно застосувати методи реструктуризації заборгованості.

Для успішного впровадження і ефективного використання системи

управління дебіторською й кредиторською заборгованістю на підприємстві

доцільно створити спеціалізований відділ кредитного контролю, основною

функцією якого буде зменшення обсягів дебіторської заборгованості.

Створюючи відділ кредитного контролю, потрібно дотримуватися принципу

незалежності. Працівники відділу будуть одними з основних контактних осіб

при співробітництві з клієнтами. Тому важливо, щоб персонал, задіяний у

цьому процесі, проявляв одночасно непоступливість і ввічливість при роботі

з клієнтами, які не повернули борг. Також важливо, щоб відділ мав

можливість діяти незалежно і під керівництвом заступника керівника

підприємства, який очолює економічну й фінансову служби. У роботі відділу

важливо поєднати бажання підтримувати комерційні відносини з клієнтами із

зусиллями, направленими на повернення боргів.

3. Бухгалтерський облік кредитних операцій

За своєю економічною природою кредит є зобов'язанням підприємства, тобто

заборгованістю, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої в

майбутньому призведе до зменшення ресурсів підприємства, що містято у собі

економічні вигоди.

Відображення інформації про отримані банківські кредити на рахунках

бухгалтерського обліку залежить від того, до якого виду зобов'язань

підприємства може бути віднесено заборгованість щодо таких кредитів.

Зобов'язання підприємства відповідно до Положення (стандарту)

бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" (далі - П(С)БО 11), поділяються,

зокрема, на:

-довгострокові, наведені в розділі ПІ пасиву Балансу;

- поточні, наведені в розділі IV пасиву Балансу.

Поточними згідно з П(С)БО 2 "Баланс" слід вважати зобов'язання, які будуть

погашені протягом операційного циклу підприємства (протягом відрізку часу

між купівлею запасів для здійснення діяльності та одержанням коштів від

реалізації виготовленої з них продукції, товарів або послуг) або мають бути

погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Зобов'язання, які не є поточними, належать до довгострокових.

Звідси випливає, що кредити банку, отримані підприємством, термін

повернення яких перевищує 12 календарних місяців або один операційний цикл

підприємства, якщо останній більше 12 місяців (такі кредити можуть

залучатися підприємством для придбання обладнання, оплати поточних витрат,

фінансування капітальних вкладень), відносяться до його довгострокових

зобов'язань.

Якщо термін повернення кредиту менше 12 місяців або одного операційного

циклу, якщо останній перевищує 12 місяців (такі кредити надаються для

подолання підприємством тимчасових фінансових складнощів, що виникають у

зв'язку з браком коштів для покриття витрат виробництва і обігу), то

заборгованість за таким кредитом відноситься де поточних зобов'язань.

Принципова різниця між відображенням в обліку довгострокових і поточних

зобов'язань полягає в такому.

Згідно з п. 10 П(С)БО 11 довгострокові зобов'язання, на які нараховуються

відсотки, відображаються е балансі за їх теперішньою вартістю. Поточні ж

зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

3.1 Облік поточних зобов'язань

У новому Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,

зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі -

новий План рахунків) та Інструкції про його застосування (далі - Інструкція

№ 291), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р.

№ 291, Інформація про поточні зобов'язання підприємства відображається на

рахунках класу 6 "Поточні зобов'язання".

Нас будуть цікавити рахунки 60, 61, 68.

На рахунку 60 "Короткострокові позики" ведеться облік розрахунків у

національній та іноземній валюті щодо кредитів банків, термін повернення

яких не перевищує 12 місяців, починаючи з дати балансу, і щодо позичок,

термін погашення яких минув. У підприємств, на яких звичайний операційний

цикл більше року, на рахунку 60 також будуть відображатися кредити банків,

термін повернення яких перевищуватиме 12 місяців, починаючи з дати балансу,

але при НЬОМУ такі коедити мають бути погашені ПРОТЯГОМ одного опеоаиійного

циклу підприємства.

Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"

призначений для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними

зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні

терміну погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Іншими словами, на даному рахунку будє відображатися та частина

суми довгострокового кредиту, яка згідно з кредитним договором підлягатиме

погашенню протягом 12 місяців з дати балансу. Це новий бухгалтерський

рахунок - у старому Плані рахунків його аналогу не існувало {раніше

поточну заборгованість у складі довгострокової заборгованості не

виділяли, в результаті чого необгрунтовано завищувався показник

ліквідності).

На субрахунку 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками" рахунка 68

"Розрахунки за іншими операціями" ведеться облік нарахованих відсотків,

зокрема, за використання коштів, отриманих у кредит.

Кредитові обороти по рахунку 60 в розрізі кореспондуючих рахунків знаходять

своє відображенню у Журналі-ордері № 4, який ведеться по кредиту рахунків

50 "Довгострокові позики" і 60 "Короткострокові позики" (зразкова форма

журналу-ордера № 4 і механізм її заповнення докладно розглянуті в статті

"Облікові регістри згідно з П(С)БО", "Податки та бухгалтерський облік",

2000, № 24).

Записи в журналі-ордері здійснюються в міру надходження виписок банку,

причому кредитові обороти записуються загальними підсумками з усіх виписок

банку за день без поділу за видами позичок.

Наприкінці місяця по журналу-ордеру підраховуються суми кредитових

оборотів, які після звіряння в цілому і по кореспондуючих рахунках

записуються до Головної книги.

Імовірність виникнення будь-яких проблем при відображенні в обліку поточної

заборгованості щодо короткострокового кредиту могла б бути мінімальною,

якби не поява нового поняття "сума погашення" (як уже зазначалося раніше,

поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення).

Під сумою погашення згідно з П(С)БО 11 слід розуміти недисконтовану

суму грошових коштів або їх еквівалентів, котру, як

очікується, буде сплачено для погашення зобов'язання у процесі

звичайної діяльності підприємства.

Недисконтована означає без урахування впливу факторів, дія яких змінює

вартість позикових коштів у пепіоді між датою їх одержання і повернення і в

свою чергу визначає розмір плати за їх використання.

З формулювання однозначно випливає, що йдеться про майбутній платіж. Шляхом

дисконтування майбутнього зобов'язання ми визначимо його вартість на

поточний момент, чого стосовно поточних зобов'язань згідно з П(С)БО 11

робити не потрібно.

Таким чином, під недисконтованою сумою, що підлягає сплаті при поверненні

кредиту, в даному випадку слід розуміти загальну суму кредиту (основна сума

плюс відсотки).

У цьому випадку виникає певна невідповідність, суть якої полягає в такому.

Припустимо, що підприємство прийняло на себе зобов'язання щодо повернення

основної суми боргу в розмірі 100 грн. і сплати відсотків за цим кредитом у

розмірі 50 грн. З одного боку, виплачувані в майбутньому відсотки за

кредитом не підлягають завчасному відображенню у складі активу Балансу.

Звідси валюта балансу при одержанні кредиту має збільшуватися тільки на

суму отриманого кредиту (в активі будуть відображені грошових кошти в сумі

100 грн., отримані за кредитом, у пасиві -заборгованість за кредитом у сумі

100 грн.). З іншого боку, дотримуючись вимог П(С)БО 11, ми повинні у пасиві

відобразити загальну суму заборгованості за кредитом, що складається з

основної суми і належних до сплати відсотків, тобто 150 грн.

Урівняти валюту балансу, на наш погляд, можна тільки шляхом відображення

суми заборгованості щодо сплати відсотків у розділі III "Витрати

майбутніх періодів" активу Балансу, хоча це і суперечить П(С)БО

2 "Баланс" (заборгованість за відсотками не є активом).

Отже, при обліку заборгованості за короткостроковим кредитом доцільно

використовувати рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів" нового Плану

рахунків, незважаючи на те, що Інструкцією № 291 не приписано узагальнювати

на цьому рахунку зазначену інформацію.

Так, при одержанні кредитних коштів усю суму відсотків, що підлягають

сплаті банку протягом дії кредитного договору, слід віднести до дебету

рахунка 39 у кореспонденції із субрахунком 684 "Розрахунки за нарахованими

відсотками".

Потім при фактичній сплаті відсотків банківській установі відповідна сума

відсотків буде відноситися на витрати (проводка Дт 951 "Відсотки за кредит"

- Кт 39 "Витрати майбутніх періодів" на суму відсотків, фактично сплачену

банку).

Відразу віднести на витрати всю суму відсотків ми не можемо через те, що

витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду,

відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були

здійснені (п. 7 П(С)БО 16 "Витрати").Облік основної суми кредиту і

відсотків за ним слід відображати на різних рахунках. При цьому інформація

із субрахунка 601 буде відображена в рядку 500 "Короткострокові кредити

банків", а інформація із субрахунка 684 - в рядку 610 "Інші поточні

зобов'язання" пасиву Балансу.

Приклад 1. 1 лютого 2000 року підприємству надано короткостроковий кредит у

сумі 10000 грн. під 60 /о відсотків річних. Повернення (одноразове)

основної суми кредиту передбачене 1 травня 2000 року. Сплата відсотків

здійснюється щомісячно першого числа.

Сума відсотків, яка підлягає щомісячній сплаті, становить 500 грн. (10000 х

60 : (12 х 100)), тобто протягом терміну дії кредитного договору

підприємство повинне буде провадити такі виплати

|Дата платежу |01.03.2000р |01.04.2000р |01.05.2000р |

|Відсотки |500 |500 |500 |

|Сума основного боргу | | |10000 |

Необхідні бухгалтерські записи покажемо в табл. 1

Таблиця 1

|01.02.2000|Зараховано кредит на поточний |311 |601 |10000 |

|р. |рахунок підприємства | | | |

|01.02.2000|Відсотки віднесено на витрати |39 |684 |1500 |

|р. |майбутніх періодів | | | |

|01.03.2000|Сплачено відсотки |684 |311 |500 |

|р. | | | | |

| |Сплачені відсотки віднесено на |951 |39 |500 |

|01.04.2000|Сплачено відсотки |684 |311 |500 |

|р. | | | | |

| |Сплачені відсотки віднесено на |951 |39 |500 |

|01.05.2000|Сплачено відсотки |684 |311 |500 |

|р. | | | | |

| |Сплачені відсотки віднесено на |951 |39 |500 |

| |Повернено основну суму боргу |601 |311 |10000 |

|01.05.2000|Списано на результати діяльності |792 |951 |1500 |

|р. |нараховані відсотки | | | |

При складанні балансу за перший квартал у рядку 500 "Короткострокові

кредити банків" розділу IV пасиву слід показати суму 10000 грн., у рядку

610 "Інші поточні зобов'язання" того ж розділу - суму 1000 грн.

Сума погашення поточної заборгованості становитиме не 11500 грн., а 11000

грн., оскільки на дату складання балансу частину заборгованості щодо

відсотків уже було погашено.

3.2 Облік довгострокових зобов'язань

Уп. 10 П(С)БО 11 встановлено, що довгострокові зобов'язання,

на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх

теперішньою вартістю.

Під теперішньою вартістю у П(С)БО 11 розуміється дисконтована сума

майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), котра,

як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання у процесі

звичайної діяльності підприємства.

Як і у визначенні "суми погашення" поточних зобов'язань, йдеться про

майбутній (кінцевий) сумарний платіж (відплив грошових коштів) з тією

лише різницею, що такий платіж з метою визначення його теперішньої

вартості необхідно піддати дисконтуванню.

В основу дисконтування покладено припущення про знецінення грошей у часі.

Тобто вартість коштів, отриманих у кредит, через певний проміжок часу буде

зменшуватися (купівельна спроможність (цінність) 10 грн. у майбутньому,

наприклад, може дорівнювати купівельній спроможності (цінності) 20 грн.).

Банк компенсує втрату вартості коштів, переданих позичальнику (підтримує

купівельну спроможність кредиту на одному рівні) шляхом одержання від

позичальника відсотків, поступово збільшуючи загальну суму боргу. Отже

стосовно кредитних коштів доречно припустити, що зменшення у часі їх

вартості дорівнює сумі відсотків за кредитом.

Визначаючи теперішню вартість майбутнього платежу (шляхом исконтування), ми

виключаємо з нього приріст суми грошових коштів, що утворився за рахунок їх

знецінення.

4. Аналіз кредиторської заборгованості.

Вся заборгованість поділяється на два види:

1) виправдана (нормальна);

2) невиправдана чи просрочена.

Аналіз кредиторської заборгованості проводиться по такій таблиці:

Таблиця №2

| | | | | | | |

Далі проводиться порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської

заборгованості по такій формі:

| | | |гов. |бор. |

| | | | | |

4.1. Кредитоспроможність та ліквідність підприємства.

У процесі взаємин підприємств із кредитною системою, а також з іншими

підприємствами постійно виникає необхідність у проведенні аналізу

кредитоспроможності позичальника. Кредитоспроможність - це здатність

підприємства своєчасно й цілком розрахуватися по своїх боргах. Аналіз

кредитоспроможності проводять як банки, що видають кредити, так і

підприємства, що прагнуть їх одержати.

У ході аналізу кредитоспроможності проводяться розрахунки по

визначенню ліквідності активів підприємства й ліквідності його балансу.

Ліквідність активів - це величина, зворотна часу, необхідному для

перетворення їх у гроші, тобто чим менше часу знадобиться для перетворення

активів у гроші, тим активи ліквідніше.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття зобов'язань

підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає

терміну погашення зобов'язань. Ліквідність балансу досягається

встановленням рівності між зобов'язаннями підприємства і його активів.

Технічна сторона аналізу ліквідності балансу полягає в зіставленні засобів

по активам із зобов'язаннями по пасивам. При цьому активи повинні бути

згруповані по ступені їхньої ліквідності і групи розташовані в порядку її

убування, а зобов'язання — по термінах їхнього погашення і розташовані в

порядку зростання термінів сплати.

Страницы: 1, 2, 3

МЕНЮ

Эффективное управление кредиторской задолженностью

ИНТЕРЕСНОЕ