Аналіз діяльності комерційного банку

ставок.

За умов нестабільного економічного розвитку в ПМР банки при

встановленні депозитної ставки орієнтуються на рівень облікової ставки ПРБ

та пропонують клієнтам плаваючу ставку, яка переглядається в разі зміни

облікової ставки. Ці умови змусили банки перейти до короткострокового

залучення коштів.

Загальний аналіз зобов’язань проводять за їх видами з урахуванням

вартості фінансових ресурсів у межах загальноприйнятої класифікації

(табл.2.1).

У досліджуваному періоді, опираючись на дані балансу за 2001 рік

(додаток №8), загальний обсяг зобов’язань зменшився на 75,66 тис. руб. або

на 1,2% при одночасному зниженні депозитів і кредитів банків ( банк видає

тільки короткострокові) на 377,17 тис. руб. або на 28,4% та депозитів до

запитання на 766,61 тис. руб. або на 20,5%, що призвело до зниження

коштів клієнтів в цілому на 430,15 тис. руб. або на 9%. З’явилися на кінець

року зобов’язання перед іншими банками (кошти банків), збільшилися

короткострокові депозити клієнтів на 336,46 тис. руб. або на 32,6%, але в

цілому кошти клієнтів знизилися, та збільшилися інші зобов’язання на 52,56

тис. руб. або на 65,4%.

З всього можна зробити висновок про негативний стан, який розвивався в

продовж досліджуваного періоду, тому що зобов’язання , які забезпечують

активні операції банку зменшилися. Зовсім відсутні довгострокові депозити,

які належать до досить “дорогих” фінансових ресурсів. Зменшилися “дешеві”

кошти на поточних рахунках (депозити до запитання).

Все це призвело до зміни структури зобов’язань.

Аналіз активів філії ПРАК АПБ в м. Рибниця

Аналіз динаміки, складу та структури активів банку і їх оцінка

наведено в табл. 2.2.

Дані таблиці свідчать про загальне зменшення активів на 0,7% або

на 47,97 тис. руб.

Викликає занепокоєння зменшення портфелю цінних паперів, як в

загальних активах за абсолютним обсягом, так і питомою вагою. В цілому

портфель цінних паперів за рік зменшився на 410,68 тис. руб. або на 3,5%,

що в цілому до бази складає 35,7%. При тому що на кінець року з’явилися

цінні папери для продажу на суму 238,47 тис. руб. Особливої уваги потребує

інвестиційна діяльність банку, яка поряд з кредитною є основною. Цінні

папери для інвестицій зменшилися на 649,15 тис. руб. або на 56,4%. Але

кредитний портфель, навпаки, збільшився на 877,40 тис. руб. або на 51%.

Приріст основних засобів на 44,42 тис. руб. або на 4,5% є наслідком

розвитку банку, або підвищення рівня технічного забезпечення тощо. У цьому

випадку зміни можна вважати нормальними. Але якщо тенденцію підвищення

питомої ваги основних засобів не буде зупинено. Структура активів банку

погіршиться і перетвориться на неефективну.

Збільшилися інші активи на 106,45 тис. руб. або на 23,3%. Але

більшість активів протягом 2001р. зменшалася:

грошові кошти зменшилися на 140,25 тис. руб. або 27,2%;

кошти в ПРБ – на 282,45 тис. руб. або на 32,1%;

- портфель цінних паперів – на 410,68 тис. руб. або на 35,7%.

кошти в інших банках – на 242,86 тис. руб. або на 20,2 %, з яких залишки

на коррахунках зменшилися на 155,86 тис. руб. або на 15%, а депозити і

кредити в інших банках зменшилися на 87,00 тис. руб. або на 52,4%;

Підводячи підсумок можна сказати, що в своїй діяльності банк більшість

уваги приділяє росту питомої ваги кредитного портфелю.

Аналіз високоліквідних активів філії ПРАК АПБ в м. Рибниця

Загальний аналіз високоліквідних активів проводиться на основі

розрахованих показників їх структури та динаміки у досліджуваному процесі.

На основі балансового звіту та приміток до нього розглянемо

динаміку,

склад та структуру високоліквідних активів комерційного банку (табл. 2.3).

Високоліквідні активи зменшилися за період, що досліджується, на

908,72 тис. руб. або на 23,9%, зменшення зберігається по всіх видах

активів.

Таблиця 2.1.

Динаміка, склад і структура зобов'язань філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

| |Тис. руб. |У % до |Тис. руб. |У % до |Тис. руб. |В % до |За пп |

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |

|Зобов'язання - всього |6 180,56 |100 |6 104,90 |100 |-75,66 |98,8 |- |

|1. Кошти банків |- |- |679,10 |11,1 |679,10 |- |11,1 |

|2. Кошти клієнтів |4 772,79 |77,2 |4 342,64 |71,1 |-430,15 |91 |-6,1 |

|2.1. Депозити до запитання |3 739,19 |60,5 |2 972,58 |48,7 |-766,61 |79,5 |-11,8 |

|2.2. Термінові депозити, з них |1 033,60 |16,7 |1 370,06 |22,4 |336,46 |132,6 |5,7 |

|- короткострокові |1 033,60 |16,7 |1 370,06 |22,4 |336,46 |132,6 |5,7 |

|-. Довгострокові |- |- |- |- |- |- |- |

|3. Депозити і кредити банків, з |1 327,42 |21,5 |950,25 |15,6 |-377,17 |71,6 |-5,9 |

|них |1 327,42 |21,5 |950,25 |15,6 |-377,17 |71,6 |-5,9 |

|Короткострокові |- |- |- |- |- |- |- |

|4. Цінні папери власного боргу |- |- |- |- |- |- |- |

|5. Інші зобов'язання |80,35 |1,3 |132,91 |2,2 |52,56 |165,4 |0,9 |

Таблиця 2.2.

Динаміка, склад і структура активів філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

| |Тис. руб. |У % до |Тис. руб. |У % до |Тис. руб. |В % до |За пп |

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |

|1. Грошові кошти |515,37 |7,5 |375,12 |5,5 |-140,25 |72,8 |-2 |

|2. Кошти в ПРБ |880,39 |12,7 |597,94 |8,7 |-282,45 |67,9 |-4 |

|3. Кошти в інших банках |1 203,78 |17,4 |960,92 |14 |-242,86 |79,8 |-3,4 |

|3.1. Залишки на коррахунках |1 037,78 |15 |881,92 |12,8 |-155,86 |85 |-2,2 |

|3.2. Депозити та кредити |166,00 |2,4 |79,00 |1,2 |-87 |47,6 |-1,2 |

|4. Портфель цінних паперів |1 151,13 |16,7 |740,45 |10,8 |-410,68 |64,3 |-5,9 |

|4.1. Цінні папери для продажу |- |- |238,47 |3,5 |238,47 |- |3,5 |

|4.2. Цінні папери для інвестицій |1 151,13 |16,7 |501,98 |7,3 |-649,15 |43,6 |-9,4 |

|5. Кредитний портфель |1 718,69 |24,9 |2 596,09 |37,8 |877,40 |151 |12,9 |

|6. Основні засоби |981,75 |14,2 |1 026,17 |15 |44,42 |104,5 |0,8 |

|7. Нематеріальні активи |- |- |- |- |- |- |- |

|8. Інші активи |456,13 |6,6 |562,58 |8,2 |106,45 |123,3 |1,6 |

|Всього активів |6 907,24 |100 |6 859,27 |100 |-47-97 |99,3 |- |

Все це свідчить про небезпечний стан фінансової діяльності комерційного

банку.

Загальний аналіз доходів та витрат

Загальний аналіз доходу банку передбачає попереднє його групування за

джерелами утворення. Згідно з класифікацією, запропонованою ПРБ для

складання Звіту про прибутки та збитки (додаток №9), доход банку

поділяється на операційний і неопераційний.

Динаміку доходів та витрат комерційного банку розглянуто у

табл.2.4.

В цілому доход порівнянно з попереднім роком збільшився на

115,57 тис.руб., при тому що витрати зменшилися на 46,66 тис.руб.

Процентні доходи збільшилися на 171,80 тис.руб., відповідні витрати

збільшилися на 27,42 тис.руб. Чистий процентний доход за звітний рік

станове 322,59 тис.руб., це на 144,38 тис.руб. більше чистого процентного

доходу за попередній рік.

Комісійні доходи збільшилися на 28,79 тис.руб., відповідні витрати

зменьшилися на 34,23 тис.руб. Чистий комісійний доход за звітний рік

станове 254,09 тис.руб., це на 63,02 тис.руб. більше ніж за попередній рік.

Доходи від платних послуг, зокрема від здійснення інкасації виручки

клієнтів за звітний рік в читому вигляді складають 7,65 тис.руб. Це на

10,94 тис.руб. меньше , ніж за попередній рік. Це обумовлюється тим, що

кількість клієнтів, які уклали договір на інкасацію збільшилася, але

відсотки за надану послугу не виправдовують себе.

Доходи від курсової різниці в наслідок купівлі-продажу іноземної

валюти порівнянно з попереднім роком зменшилися на 17,22 тис. руб., в

наслідок чого чисті доходи від курсової різниці в результаті купівлі-

продажу іноземної валюти за звітний рік зменшилися на 19,14 тис.руб.,

порівняно з попереднім роком.

В цілому витрати зменьшилися, але це все відбулося при одночасному

збільшенні витрат на робітників. Причиною тому є збільшення штатного

розкладу.

Таблиця 2.3.

Динаміка, склад і структура високоліквідних активів філії ПРАК АПБ в

м.Рибниця.

| |Тис. руб. |У % до |Тис. руб. |У % до |Тис. руб. |В % до |За пп |

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |

|1. Грошові кошти |55,37 |13,5 |375,12 |13 |-140,25 |72,8 |-0,5 |

|2. Кошти в ПРБ |880,39 |23,1 |597,94 |20,6 |-282,45 |67,9 |-2,5 |

|3. Кошти в інших банках |1 203,78 |31,7 |960,62 |33,2 |-243,16 |79,8 |1,5 |

|3.1. Залишки на кореспондентських|1 037,78 |27,3 |881,92 |30,5 |-155,9 |85 |3,2 |

|3.2. Депозити |166 |4,4 |79 |2,7 |-87 |47,6 |-1,7 |

|Разом |3 803,32 |100 |2 894,60 |100 |-908,72 |76,1 |- |

Таблиця2.4.

Динаміка доходів і витрат філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

|№ |Доходи |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення |Витрати |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення |

|- кредити строком від |1 477 281,86 |2 005 678,34 |

|місяця до 1 року | | |

|- середньострокові |29 913,00 |381 109,34 |

|кредити на строк від 1 | | |

|до 3 років | | |

|Всього: |1 507 194,86 |2 386 787,68 |

Таблиця 2.6.

Високоліквідні активи.

| |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |

|- готівкові грошові |515 373,24 |375 124,62 |

|засоби та монетарні | | |

|дорогоцінні метали | | |

На початок року ЛАт = 515 373,24 + 1 507 194,86 = 2 022 568,10

На кінець року ЛАт = 375 124,62 + 2 386 787,68 = 2 761 912,30

До розрахунку загальної ліквідності береться сума всіх активів балансу

за мінусом залишків по слідуючим рахункам ( табл. 2.7.):

Таблиця 2.7.

Активи, які не впливають на ліквідність.

| |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |

|- Передоплачені відсотки |10 905,42 |12 647,74 |

|та інші передоплати витрат| | |

|- наращені відсотки до |167 351,62 |124 154,04 |

|виплати по кредитам та | | |

|цінним паперам | | |

|- розрахунки між філіями |1 037 778,52 |881 919,68 |

|та головним банком | | |

|- контр-рахуноки – знос |157 646,12 |207 450,56 |

|матеріальних активів | | |

|Всього: |1 373 681,68 |1 226 172,02 |

Загальна сума всіх активів на початок 2001 року складає 6 573 406,18,

на кінець року 6 475 633,70.

На початок року А = 6 573 406,18 – 1 373 681,68 = 5 199 724,50

На кінець року А = 6 475 633,70 – 1 226 172,02 = 5 249 461,68

Ро – обов’язкові резерви банку – на початок року 880 391,28, на кінець

року 597 936,04.

З відомих даних, згідно балансу за 2001 рік (Додаток №7) та згідно

Інструкції ПРБ. “Про порядок регулювання діяльності банків та кредитних

установ” від 26.06.2002г. рекомендуєме мінімально припутсиме значення Н2-

20%.

На початок 01 січня 2001року ліквідність філії ПРАК АПБ в м.Рибниця

складала:

Н2=2 022 568,10 / (5 199 724,50-880 391,28) х 100%

Н2= (2 022 568,10 / 4 319 333,22 ) х 100%

Н2 = 0,468259335 х 100%

Н2 = 46,8

На початок 01 січня 2002 року ліквідність філії ПРАК АПБ в м.Рибниця

складала:

Н2=2 761 912,30 / (5 249 461,68-597 936,04) х 100%

Н2= ( 2 761 912,30 / 4 651 525,64 ) х 100%

Н2 = 0,43481822 х 100%

Н2 = 43,5

З аналізу загальної ліквідності можна сказати, що в цілому банк

дотримується норм , згідно з нормативами ліквідності. В результаті операцій

в продовж року на кінець року вона декілька знизилася, але все рівно була

більше, ніж встановлене мінімально припустиме значення ліквідності.

III. Проект організації центру прийому комунальних платежів в філії ПРАК

АПБ в м.Рибниця

3.1. Функціонуюча система прийому комунальних платежів

Характер соціально-економічних процесів, що відбуваються, породжує

проблеми, появу яких навряд чи можна було пророчити в епоху до перебудови.

До їхнього числа, безумовно, варто віднести проблему комунальних платежів.

Автоматизація напрямку банківської діяльності, що пов'язана з

прийманням платежів населення на адресу тих чи інших установ і організацій,

характеризується певною специфікою.

З одного боку, це традиційні банківські операції і до них

пред'являються такі ж вимоги, як і до будь-яких інших операцій по

обслуговуванню населення, а засоби їхньої автоматизації органічно

вписуються до складу інтегрованої автоматизованої банківської системи

(АБС).

Зросла актуальність проблем, зв'язаних із платежами населення за

комунальні послуги, має безліч причин. І почати слід з того, що

впровадження в економіку нових форм і методів господарювання, призвело,

зокрема, до зміни відносин між виробниками і споживачами. У сфері послуг,

наданих населенню, ці зміни торкнулися платників, отримувачів платежів, та

банків, які приймають платежі.

Платник. У даному випадку, ним є приватна особа, що оплачує (чи не

оплачує) надані послуги, штрафи, податки і т.д. З кожним роком ці платежі

становлять усе більш істотну частину бюджету багатьох сімей, тому природно

очікувати підвищення інтересу платника до таких питань:

за які послуги і по яких тарифах мені нарахована оплата;

якщо на всі платежі не вистачає коштів, то як оплатити частину з них по

моєму вибору, мінімізувавши при цьому кількість породжуваних паперових

документів;

якщо я оплачую послугу, то які гарантії своєчасного і точного надходження

платежу до адресата і як, у разі потреби, з мінімальними витратами

особистого часу і нервової енергії, переконатися в тому, що платіж

отриманий постачальником послуги (без походів у ЖЕК, виснажливого

"видзвонювання" довідкових служб і т.д.);

як мінімізувати час оформлення платежу в зручному для мене місці (поруч з

будинком, роботою і т.д).

Одержувачі платежів. Це можуть бути будь-як організації, що роблять

(надають) які-небудь послуги, але найчастіше ними є:

державні установи (на користь яких перераховуються податки і штрафи);

організації, що надають послуги населенню (ЖЕК, телефонна компанія,

постачальники електроенергії, газу, тепла, вода і т.д.);

торгові організації, що приймають торговий виторг.

Очевидне прагнення одержувача платежу побачити (і якомога раніше)

гроші за надані послуги на своєму розрахунковому рахунку.

Але це не все - якщо одержувач не завжди може одержати вчасно все те, що

йому призначене (наприклад, зобов'язавши платника погасити усі свої

заборгованості шляхом відмовлення від надання йому життєво важливих послуг

чи істотного зменшення їхнього об'єму і якості), то, принаймні, він хотів

би мати інформацію про те- хто сплатив вчасно, а хто (і скільки) лишився

винним.

У результаті в одержувачів виникає потреба налагодити детальний,

своєчасний і точний облік своїх клієнтів, відслідковувати динаміку

надходження оплати за зроблені послуги, здійснювати аналіз структури і

розмірів заборгованостей по платежах.

Цим пояснюються такі дії постачальників послуг як:

вихід зі складу ЖЭКов з відкриттям окремих розрахункових рахунків у банку;

ведення власних розрахункових книжок зі своїми форматами платіжних

документів;

переведення клієнтів на оплату по лічильниках (наприклад, по витраті газу,

тепла, води);

розгортання власних пунктів прийому платежів і т.д.

Ці дії (цілком резонні з погляду постачальників послуг), на жаль,

створюють незручності як для платників (поява декількох розрахункових

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14

МЕНЮ

Аналіз діяльності комерційного банку

ИНТЕРЕСНОЕ